Презентація до уроку літературного читання у 2 класі за підручником І.Большакової, М.Пристінської. Тема уроку: "Леся Українка. Уживання слів - назв ознак у поетичних творах".
Знайомство з біографією Лесі Українки. Леся (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) народилася на Волині 25 лютого 1871 рокув родині Косача Петра Антоновича та Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки).
Номер слайду 4
У неї було п’ятеро братів та сестер, але найближчою вона була з Михайлом та Ольгою. Михайло. ОльгаІзидора. Оксана. Микола
Номер слайду 5
Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати і танцювати. У 4 роки вже вміла читати, а в 5 років – грати на фортепіано. Вона любила виконувати роботу по господарству, доглядала за квітами, шила і вишивала. Ще дитиною вишила татові сорочку.
Номер слайду 6
Через хворобу Лесю до школи не віддали. Однак завдяки матері вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Дівчина вивчила 9 іноземних мов.
Номер слайду 7
Була талановитою дитиною. У 9 років Леся почала писати власні вірші. В 13 – її вірш надрукували в журналі під псевдонімом «Леся Українка». Вона любила та шанувала українську мову та Україну. Леся Українка писала все своє життя.
Номер слайду 8
Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в грузинському містечку Сурамі. Тіло її перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.
Номер слайду 9
Лариса Петрівна Косач-Квітка(Леся Українка)Твори для дітей:
Номер слайду 10
Прочитайте вірш Лесі Українкиу підручнику на ст. 47 Що ви відчуваєте після читання вірша?Яке природне явище описує поетеса?Поясніть виділені слова. Чому поетеса їх уживає?
Номер слайду 11
Прочитайте та вивчіть напам’ять вірш«Вишеньки» Вишеньки Поблискують черешеньки В листі зелененькім, Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким. Дівчаточко й хлоп’яточко Під деревцем скачуть, Простягають рученята Та мало не плачуть: Раді б вишню з’їсти, Та високо лізти, Ой раді б зірвати, Та годі дістати! «Ой вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі, Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі!» «Ой того ми так високо Виросли на гіллі,— Якби зросли низесенько, Чи то ж би доспіли?»