Презентація "«Лихварство. Перші безготівкові операції. Амстердамський банк – найбільший банк Європи початку XVIІ ст. Початок формування банківської системи...

Лихварство. Перші безготівкові операції. Перший банк в ГенуїАмстердамський банк – найбільший банк Європи початку XVIІ ст. Початок формування банківської системи окремих країн у XVIII-XIXст.

Безготівкові розрахунки Суть безготівкових розрахунків полягає в тому, що плітежі відбуваються шляхом переказу коштів з рахунка платника в банку на рахунок одержувача. Безготівкові розрахунки поділяються за об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи:розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум тощо.

Принципи безготівкових розрахунківгрошові кошти обов'язково зберігаються на поточних та інших рахунках;всі розрахунки здійснюються через банки;розрахунки за товари та послуги відбуваються за згодою платника або за передоплатою. Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:внутрішньодержавні(внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту і міжміські – за межами цього пункту)міждержавні розрахунки(між господарськими суб'єктами, що знаходяться на території різних держав)

Платіжне доручення Платіжне доручення – це письмове доручення власника рахунку перерахувати відповідну суму зі свого рахунку на рахунок отримувача коштів. У документі зазначаються реквізити платника: назва, ідентифікаційний номер, номер поточного рахунка, код банку а також аналогічні реквізити одержувача, сума (числом і буквами), призначення платежу.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами розрахункових документів:

Грошові чеки – застосовуються для одержання підприємствами з рахунка готівки. Грошові чеки

Вексель Вексель – це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи яка видала вексель у відповідний строк.

Форми безготівкових розрахунків можуть бути різними, але всі зводяться до того, щоб максимально задовольнити потреби клієнтів при безготівкових розрахунках.

“…На початку XVII століття голландська торгівля стояла на вищому щаблі свого розвитку, Амстердам був «царем» усіх торговельних ринків Європи. Проте торгівля цього міста надто страждала від різноманітності грошей, які були там в обігу: іспанських, французьких, англійських і німецьких, які постійно змінювали свою вартість. Те ж саме відбувалось і з голландською монетою, що називалася флорином.

Генеральні Штати, які управляли Голландською республікою, виявляли не меншу готовність до змінивартості грошей, ніж іспанські, французькі та англійські королі. Голландський флорин, який відповідно до постанови Карла V, виданої 1522 року, повинен був важити 396,5 асів чистого срібла, 1606 року за наказом тодішнього республіканського уряду важив лише 225 асів. Щоб усунути незручності, які виникали внаслідок змін вартості монет, найбільші торгівці Амстердама вирішили мати спільних касирів, аби віддавати їм на зберігання флорини старого карбування й здійснювати платежі наказами на цей спільний фонд.

Це рішення не сподобалося ні іншим торгівцям, ні уряду. Великих торгівців звинувачували в тому, що через них в обігу стали рідше зустрічатися старі, добрі флорини. Уряд убачав у їхніх діях непокору чинним у країні законам. У 1604, 1606 і 1608 роках були видані постанови, які забороняли торгівцям користуватися нововведенням — мати спільних касирів. Але торгівці наполягали на своєму.І в січні 1609 року було вирішено за снувати внеско-розмінний банк в Амстердамі (Amsterdamsche Wisselbanck). Цей банк мав займатися, по суті, тим самим, що торгівці вже намагалися зробити, обираючи спільних касирів. Постанова про відкриття Амстердамського банку датується 31 січня 1609 року, у ній було наведено кілька правил. Будь-хто має право робити вклади в банк грошима або злитками дорогоцінних металів вартістю не менше 300 флоринів. Вкладнику відкривається в банківських книгах кредит, відповідний зробленому ним вкладом. Сума, яка належить одній особі, може бути цілком або частинами переведена іншим особам за допомогою асигновок на банк.

Усі векселі понад 300 флоринів повинні бути оплачені ордерами на банк. Той, хто видає ордер на суму більшу, ніж та, на яку він має кредит у банку, повинен сплачувати штраф у розмірі 3 % суми, що становить цей надлишок. Внески, зроблені в банк, повинні вважатися недоторканними. Вони не можуть бути використані ні на потреби міста, ні на жодні інші цілі. Витрати на адміністрацію банку покриваються податком у півштівера з кожних ста флоринів, що стягувалися при зведенні рахунків. Амстердамський банк створив новий вид грошей, незмінну рахункову одиницю, що являла собою вартість певної кількості срібла та замінювала карбовані монети під час торговельних угод. Нові банківські гроші називалися «банківський флорин», що дорівнював 211,91 асам чистого срібла. Банк приймав від своїх вкладників срібну монету будь-якого виду. Але він відкривав їм кредит на стільки «банківських» флоринів, скільки разів внесені монети містили в собі 211,91 асів чистого срібла. На тих же умовах приймалися банком і золоті монети з розрахунком відносної вартості золота й срібла. Флорини, що карбувалися державою, постійно зменшувались у вазі, тоді як «банківський» флорин залишався незмінним…”

Домашнє завдання. Знайдіть інформацію про найбільші банки у світі, підготуйте інформацію, або презентацію. Творче завдання: Надання грошей у використання під відсоток – це «добро» чи «зло»? Наведіть аргументи «за» і «проти».

Дякую за увагу!