Презентація (літературні посиденьки) "Біблійні мотиви на уроках світової літератури"

Біблійні мотиви у світовій літературі

Митрополит Андрей Шептицький «Святе Письмо є словом Всевишнього Бога… воно є невичерпною скарбницею усіх небесних благ, джерелом світла небесної, непомильної правди, живої води, що тече на вічне життя й вічне спасіння цілого людства. Тому й з’ясуймо собі, яким ліком для душі, яким ангельським кормом, якою життєвою силою і яким пречудовим дарунком із неба є кожне слово Святого Письма»

До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XIII-XVIII століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга Книг свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Г. Сковороду і Т. Шевченка, Данте і Шекспіра, П. Куліша і О. Пушкіна, Лесю Українку і Ч. Айтматова, Дж. Байрона та Ф. Достоєвського, Л. Костенко…Різдво… Я вважаю цей день найкращим у році; Добрий, веселий, ласкавий, привітний день! Єдиний з усіх, коли вузькі серця ширшають… Ці (різдвяні ) радісні дні – дні милосердя, доброти, всепрощення Чарльз Діккенс. Скрудж: «Різдво! Що за дурниці! Коли б я міг робити так, як бажаю, то я б кожного дурня, що шуляється та славить Христа, зварив разом з його Різдвяною стравою й поховав би, застромивши йому ялинку в серце!»

Дух Марлі

– Нарешті цей вредний старий помер!– Жадібнішої людини на світі не існувало!– Він не вірив в існування Бога!– Цей Скрудж жив лише заради грошей!– Уже сьогодні про нього ніхто не згадає!– Пішов прямо в пекло… (луна) пекло… пекло…Скрудж біля могили з Духом Майбутнього Різдва?

Чи сталося диво у повісті Ч. Діккенса? (Диво, яке так чекаєш напередодні свята, обов'язково станеться. От і в повісті "Різдвяна пісня у прозі" видатного англійського письменника Чарльза Діккенса події Різдвяної ночі повністю змінюють життя Енебезера Скруджа, головного героя твору. Духи Різдва тієї ночі змінюють свідомість героя. Вночі перед Скруджем з'являється привид Марлі. Він хоче застерегти героя від помилок, яких колись припустився сам. Марлі прагне переконати Скруджа в тому, що в світі є речі; важливіші за будь-які багатства. Це, насамперед, моральні цінності. Скрудж усе усвідомлює, а отже, Марлі вдалося виконати своє завдання.

Б. Пастернак «Різдвяна зірка» Світало. Вже ранок, мов порох золи,Останні зірки вимітав з небозводу. Лише трьох волхвів із усього наброду. Впустила Марія, і ті увійшли. Він спав, тихо сяючи в яслах дубових,Як місячний промінь в глибинах дупла. Його зігрівали в безмовній любовіГуби ослині та ніздрі вола. Стояли в пітьмі, що тремтіла, вразлива,Шепталися, ледве знайшовши слова.І раптом із сутінків, звідкись ізліва,Хтось мовчки відвів з-перед ясел волхва,І той озирнувся: з порога на Діву. Дивилась, мов гостя, зірниця Різдва.

«Чи молишся ти Богові, Родю, як і колись, і чи віриш ти в благість Творця і Визволителя нашого?... Згадай, любий, як ще в дитинстві своєму, за життя твого батька, ти лепетав молитви свої у мене на колінах і які ми всі були тоді щасливі!» Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара»«О Боже! яка усе це гидота! І невже, невже я ... ні, це нісенітниця, це безглуздя! І невже такий жах міг спасти мені на думку? На який бруд здатне, однак, моє серце!»

Каїн і Авель«…вже більше ні про що, ніколи і ні з ким, не можна йому тепер говорити», він «ніби ножицями відрізав себе від усіх», як Каїн . Раскольников прирік себе на самотність Мотив Каїна

Епізод духовного очищення, «воскресіння із мертвих» Ісус сказав їй (Марті, сестрі Лазаря): «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме. Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки» (Йн. 11 – 25 – 26)Віра і любов завжди були і будуть вище і сильніше будь-яких теорій

Символ і елемент сюжету, композиції і окремих сюжетних ліній - хрест «На, візьми ось цей, Кипарисовий. У мене інший залишився, мідний Лизаветин. Ми з Лизаветою хрестами помінялися, вона мені свій хрест, а я їй свій образок дала. Я тепер Лизаветин стану носити, а це тобі. Візьми ... адже мій! Адже мій! – просила вона. – Разом страждати підемо, разом і хрест понесемо !..» (Соня)

Каїн і Авель «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї» (Лк 10, 41-42). Марфа Петрівна Свидригайлова за тими клопотами загубила найважливіше – боротьбу за цінність людської душіЄвангельські імена. Марта і Марія. Марія. Марта (російською Марфа)

«Їх воскресила любов: серце одного містило нескінченні джерела життя для серця іншого»«Так, може, Бога-то зовсім немає»«Це людина воша?»

Дж. Байрон «Мій дух як ніч…» Мій дух як ніч. О грай скоріш! Я ще вчуваю арфи глас, Нехай воркує жалібніш І тішить слух в останній час. Як ще надія в серці спить, Її розбудить віщий спів. Як є сльоза, вона збіжить, Поки мій мозок не згорів. Але суворо й смутно грай, Додай жалю в свій перший звук. Молю тебе, заплакать дай, Бо розпадеться серце з мук. Воно в собі терпить давно, Давно вже в ньому вщерть образ, Як не поможе спів, воно Од мук тяжких порветься враз! (Переклад В. Самійленка )

Данте «Божественна комедія»

«Моліться, Доріане, моліться. Як це нас навчали в дитинстві? Прости нам провини наші... Не введи нас у спокусу і збав нас од лукавого...» Кажімо разом! Молитву ваших гордощів було почуто. Тож буде почуто й молитву вашого каяття! ... Покаятись ніколи не запізно, Доріане. Станьмо на коліна і спробуймо пригадати хоч якусь молитву. Хіба ж не сказано десь у Святому Письмі: «Хоч би гріхи ваші були як кров, я зроблю їх білими як сніг»?Безіл

Райнер Марія Рільке

Згаси мій зір. Згаси мій зір — я все ж Тебе знайду,Замкни мій слух — я все ж Тебе почую,Я і без ніг до Тебе домандрую. Без уст Тобі обітницю складу Відломиш руки — я тоді Тебе Впіймаю серцем наче між долонь,А спиниш серце — мозок запульсує; Коли ж Те вкинешь мозок мій в огонь. Тебе в крові палючій понесу я. Ліричний герой так злитий з Богом, що ніщо, навіть сам Бог, не може позбавити його цієї єдності. У творах, де проголошується цінність життя, людини, мистецтва, так чи інакше відчувається присутність Бога. Він – у всьому живому, духовному, досконалому

Ліна Костенко

Ліна Костенко «Перш, ніж півень запіє…»

Блажен той муж, воістину блажен, Котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні Не піде на збіговиська облудні. І не схибнеться на дорогу зради, І у лукавих не спита поради. І не зміняє coвість на харчі, - Душа його у Бога на плечі. І хоч про нього скажуть: навіженний, То не біда, він все одно блаженний. І хто всіляким ідолам і владам ладен кадити херувимський ладан, той хоч умре з набитим гаманцем, - душа у нього буде горобцем [6; 216]. Куди б не йшов він, на землі і далі, Дощі розмиють слід його сандалій… Бо так воно у Господа ведеться – дорога нищих в землю западеться !

Я знаю свій народ. Кляну його пороки. Але за нього Господа молю! [4, 124].Ісус Христос розп'ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,— від образ,і за життям не пожалів, умерши. А потім розп'яли на полотні,у мармурі, у гіпсі і в граніті. А потім розп'яли його в мені,і розп'яли на цілім білім світі.І тіло з'їли, кров'ю запили. Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?І продавали образ з-під поли,і не дають умерти чоловіку. Куди піду? Куди тепер піду?Де на землі земля обітована?Казарми в Гефсіманському саду,І всі народи — як розкрита рана…

Єдиний Боже ! Все обсіли хами, Веди мене шляхетними шляхами. І не віддай цим людям на поталу, Вони вже іншу віру напитали. Одплач в мені, одплач і одболи, - вони ж моїми друзями були !

«Я знаю свій народ, кляну його пороки, Але за нього Господа молю»

«Додай Христа» до свого життя. Він на тебе чекає. Уважно прислухайся до Нього і Його присутність надихатиме твоє серце. «Додай Христа», і Він прийме тебе у Святій Тайні прощення, милосердно загоїть всі рани гріха... Бог – це чисте милосердя! «Додай Христа»! Папа Франциск під час Літургії слова на святі зустрічі молоді в Ріо-де-Жанейро 2013