Презентація: "Логопедична робота в умовах інклюзивного навчання"

Вчитель-логопед вищої категоріїінклюзивних класів СЕМЕНОВА ТЕТЯНА

Багато води утекло з часів першого логопеда – легендарного грецького оратора Демосфена, але місія педагога такого профілю до цього часу є винятковою. У справжнього логопеда – розум педагога, душа психолога, голос, жести та міміка актора, руки цілителя і серце гуманіста. МОЄ ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: Не існує нездібних дітей. Є непрофесійні, бездушні педагоги та байдужі батьки.

ТЕМА: Особливості логопедичної роботи із слабочуючими дітьми в умовах інклюзивного навчання. Мета: теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально перевірити ефективність корекційного навчання слабочуючих дітей в умовах інклюзивного навчання шляхом здійснення комплексної і систематичної допомоги в даному напрямку. Практичний результат: на основі аналізу літературних даних і констатуючого експерименту була розроблена і апробована система подолання мовленнєвих порушень у слабочуючих учнів. Динаміка мовленнєвого розвитку учнів показала ефективність використання системи навчання.

СТУПІНЬСПРИЙМАННЯ МОВЛЕННЯСТАН МОВЛЕННЯІІІІІІІVР. МОВЛ. – 6 М-3 МШ. МОВЛ. – 1,5 М- БІЛЯ В/РР. МОВЛ. - 3 М-0 МШ. МОВЛ. - В/Р ГУЧНЕ МОВЛ. –В/РШ. МОВЛ. - 0 М КРИК – В/РШ. МОВЛ. – 0 МНезназчні порушення мовленнєвого розвитку, порушення фонематичного слуху. Словник обмежений, порушення граматичної структури мовлення, порушення звуковимови. Різке обмеження словника, грубі аграматизми , порушення звуковимови (ЗНМ ІІ р.)Зародки мовлення, невелика кількість фонетично спотворених слів (ЗНМ І р.)

До категорії дітей з вадами слуху (ДВС) у сучасній корекційній педагогіці належать глухі та слабочуючі діти. Слабочуючі діти відрізняються від глухих тим, що вони без спеціального навчання, хоч і в мінімальній мірі, можуть самостійно оволодіти мовленням. Глухі ж оволодівають мовленням лише в результаті спеціально-організованого навчання за допомогою обхідних шляхів (мовлення сприймається за допомогою зору, тактильно-вібраційної чутливості, з опорою на слухове сприймання). Рівень мовленнєвого розвитку залежить від часу порушення слуху, ступеню, умов, в яких знаходиться дитина та індивідуальних особливостей. Частково зниження слуху компенсується слуховими апаратами та кохлеарними імплантами. Тому в школу слабочуючі поступають з різним рівнем мовленнєвого розвитку: практично не володіючи мовленнєвим розвитком і з більш-менш сформованим мовленням. Між цими двома категоріями дітей, які різко відрізняються одна від іншої, звичайно, представлені і проміжні рівні.

Частково зниження слуху компенсується слуховими апаратами та кохлеарними імплантами. Тому в школу слабочуючі поступають з різним рівнем мовленнєвого розвитку: практично не володіючи мовленнєвим розвитком і з більш-менш сформованим мовленням. Між цими двома категоріями дітей, які різко відрізняються одна від іншої, звичайно, представлені і проміжні рівні.

Обмежене розуміння мовлення - один з найбільш помітних симптомів порушення слуху. На різних стадіях оволодіння мовою характер помилок різний. Експресивне мовлення характеризується такими особливостями: запас слів обмежений, відрізняється дифузністю, розширенністю і неточністю їхніх значень. У граматичному ладі відзначаються грубі порушення (від однослівних речень до розгорнутої фрази, з помилками у відмінкових узгодженнях, у вживанні прийменників). На ранніх етапах глухі діти часто не розрізняють частини мови і не завжди правильно ними користуються, з труднощами оволодівають займенниками і прийменниками, неправильно використовують суфікси.

Змістовний компонент завдань Визначається за рівнем загального недорозвинення мовлення, формою дисграфії, дизорфографії. Відображує специфіку роботи по корекції і розвитку у дітей фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторони рідної мови, навичок зв’язного мовлення, а також гностичних, мнестичних, мисленнєвих операцій, зорово-просторових і часових уявлень, моторних функцій.

Функції логопедичної служби: Діагностично-корекційна робота. Стимулююче-мотиваційна робота. Профілактична робота. Просвітницька робота. Ціль корекційної логопедичної роботи: соціальна адаптація слабочуючих учнів з урахуванням корекції і компенсації наявних відхилень у мовленнєвому та психічному розвитку. Основні задачі та напрямки роботи: Формування імпресивного мовлення. Розвиток комунікативних навичок. Розвиток дрібної моторики та рухової активності артикуляційного апарату. Формування фонетичної сторони мовлення. Розвиток фонематичного слуху та сприймання. Впорядкування складової структури слова. Уточнення, розширення і активізація словника. Формування граматичної будови мовлення. Розвиток зв’язного мовлення. Формування психологічної бази мовлення. Корекція особистості в цілому

Використання інноваційних технологій На своїх заняттях використовую різноманітні педагогічні технології, які забезпечують комфортні та безпечні умови розвитку особистості учня, реалізацію його природнього потенціалу. Під час проведення занять застосовую активні форми навчання і корекції: сюжетно-рольові ігри, малу театралізовану виставу, ігри-подорожі. Особливу увагу надаю складанню диференційованих завдань з урахуванням індивідуальних можливостей учня. За переважаючим методом: Проблемне навчання, яке передбачає наявність особливого, внутрішнього, суперечливого змісту. Навчально-корекційний процес направлений на «зону ближнього розвитку» особистості учня.Ігрові технології. На заняттях учні імітують реальні ситуації, обіграють придуманий або встановлений казковий сюжет або міні-історію.Інформаційні технології використовую на корекційних логопедичних заняттях у вигляді презентації, як наочно-дидактичного матеріалу.. За підходом до учня: Особистісно-орієнтовну технологію, яка направлена на різнобічний, вільний і творчий розвиток учня. Здоров’єзберігаючі технології, що передбачає охорону фізичного і психічного здоров’я учнів через: збереження і підтримку індивідуальності учня. розвиток учня як суб’єкта відношень з людьми, світом, самим собою.

Розвиток комунікативних вмінь. Робота над словом, словосполученням. Мета: уточнення розуміння слів (одиниць мови, які виконують номінативну, комунікативну і когнітивну функції мови), які представлені різними частина мови, включення їх в словосполучення та речення. Робота над реченням. Мета: навчання моделювання речень за питаннями, схемами, засвоєння відмінкових конструкцій. Робота зі словом, словосполученням, реченням. Мета: збагачення і активізація словника; розвиток вміння моделювати речення за питаннями, схемами. Робота з текстом. Мета: вчити дітей переказувати і конструювати тексти. Розвиток вміння застосовувати отримані навички моделювання речень, текстів, самостійно вступати в діалог, співпрацювати.

Вони дізнаються, що кожен може подолати значні перешкоди і досягти успіху;В них розширюється соціальний досвід — підґрунття справжнього особистісного зростання;В них спостерігається вища соціальна відповідальність;Вони стають більш впевненими у собі. Чим корисне спільне навчання для дітей з особливими потребами?