Презентація "Масова культура. Емансипація"

Масова культура. ЕмансипаціяІсторик Е. Хобсбаум стверджував: «Французька революція надихала художників своїм прикладом; промислова революція — своїм жахом, а буржуазне суспільство, породжене ними, змінило спосіб їхнього життя і способи їхньої творчості». Кобернік Л. В

Масова культура - культура, популярна серед основної маси населення безвідносно приналежності до тієї чи іншої нації, держави. Вона переважно комерційно успішна. Термін «масова культура» в 1940-х роках уперше застосували німецький філософ і соціолог М. Ґоркґаймер та американський соціолог Дж. Макдональд. Існує багато визначень цього поняття, однак уже склалося уявлення про те, які явища належать до масової культури. Це відносно стандартизовані й стереотипні розважальні жанри, розраховані на споживче, а не творче сприйняття. Масову культуру відрізняють від елітарної та народної культури.

Елітарна культура - культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі інтелектуалів. Народна культура (фольклор) - створюється анонімними творцями, які не мають фахової підготовки. Вона є аматорською (не за рівнем, а за походженням) і колективною. Становлення масової культури пов’язане з процесами індустріалізації та урбанізації, які спричинили зміни в суспільному житті та системі моральних цінностей. Масова культура виникла як наслідок масового виробництва, вирізняється досить низьким художнім рівнем, є легкодоступною для сприйняття значною частиною населення. Вона базується на стереотипах, штампах і орієнтована на отримання прибутку - якщо що-небудь має попит, то відразу ж виготовляється серія подібної продукції. Масова культура впливає на масову свідомість, пов’язана із засобами масової комунікації і має маніпулятивний характер. Водночас вона миттєво використовує технічні новинки. Поява радіо та кінематографа значно збільшили її можливості впливу на аудиторію.

Як пов’язані масова культура і масове виробництво?Важливим явищем масової культури стала комерційна спрямованість творів мистецтва — вони повинні були добре продаватися на ринку. Завдяки вдалій освітній політиці чимало людей не просто навчилися читати, а й почали цікавитися мистецтвом. Ось тому літературні видання пригодницького жанру (детективи, романи) виходили чималими тиражами. Коли ж незаможний робітник не міг придбати собі книгу, до його послуг завжди були товсті журнали з літературними творами (так «продавалися» роботи Оноре де Бальзака, Александра Дюма, Оскара Уайльда та багатьох інших). Нові засоби зв’язку забезпечували швидку популярність театральним виставам, мистецьким виставкам, операм тощо. Вдала постановка, яка тільки-но з успіхом пройшла в Парижі, через місяць могла збирати аншлаги в Лондоні чи Вашингтоні. Пересічний громадянин ставав головним споживачем культурного продукту.

Корисна гра:“Знаю!”Витоки масової культури пов’язані з появою в європейській літературі XVII—XVIII ст. ___________ , ___________ , ___________ роману. Саме він значно розширив аудиторію читачів за рахунок ___________ тиражів. Прикладом є творчість англійського письменника ___________ — автора відомого роману ___________ .

Кінематограф. Міркуємо і діємо!Перегляньте перші у світі фільми, який зняли брати Люм’єри, «Прибуття потягу», «Вихід робітників з фабрики». Визначте жанр фільмів (художній чи документальний). Чому в цих фільмах персонажі не розмовляють?

Повсякденне життя, дозвілля. У XIX ст. відбувається поступовий процес зростання комфорту пересічних жителів міст. Починаючи від 70-х рр. XIX ст. починається створення систем центрального опалення. Перша така система виникла в американському місті Локпорт. Особливо велике значення для життя та здоров’я людей мало запровадження системи центрального водопостачання і каналізації. Технічний прогрес також зумовив появу пральних машин, холодильників та електричних прасок. Завдяки винаходу швейної машинки й розвитку громадського транспорту змінився і підхід до одягу. Змінився і стиль його носіння. Тепер усі прошарки населення одягалися практично однаково, різниця полягала лише в якості тканин і деяких елементів обробки. У моду стали входити пікніки на природі із закускою, прогулянки на велосипедах, катання на човнах, купання тощо. Популярною розвагою було відвідування всіляких промислових виставок, де можна було побачити найновіші досягнення техніки, помилуватися картинами, скульптурами в художніх салонах. Ще однією розвагою стало читання газет і книг за ранковою кавою, у транспорті або просто на лавці в міському парку.

Вчені-історики стверджують, що капіталізм та формування індустріального суспільства несли з собою, крім економічних змін, ще й звільнення особистості, більшу морально-етичну свободу. Спробуйте визначити, які нові позитивні та негативні риси у повсякденне життя та ментальність привнесла індустріальна епоха. Міркуємо і діємо!

Відродження Олімпійських ігор. Популярним стало заняття спортом. Почалося регулярне проведення змагань. У 1892 р. барон П’ер де Кубертен виступив із пропозицією відновити проведення Олімпійських ігор, вважаючи, що мирна боротьба на спортивних аренах стане запорукою миру й згоди у світі. Перші ігри були проведені в 1896р. в Афінах. Наступні 1900 р. відбулися в Парижі.

Корисна гра:“Знаю!”Назвіть: а) коли відбулися перші Олімпійські ігри?; б) де відбулися перші Олімпійські ігри; в) хто організував перші Олімпійські ігри?

Емансипація. Розвиток промисловості поставив питання про те, чи можуть жінки працювати однаково з чоловіками. В середині XIX ст. в країнах Європи та США розпочався рух за емансипацію — поступове надання жінкам рівних прав із чоловіками в суспільному, трудовому та сімейному житті. Йшлося про отримання жінками освіти, можливість брати участь у виборах, право на працю та рівну із чоловіками зарплату. Ідеї рівності обстоювала Ебігейл Адамс, яка закликала урівняти у правах жінок та чоловіків у США. Вона ввійшла в історію фемінізму знаменитою фразою: «Ми не станемо підкорятися законам, у прийнятті яких не брали участь, і владі, що не представляє наших інтересів» (1776 р.). У Франції в 1789 р. (у рік початку революції) став виходити перший журнал, присвячений боротьбі жінок за рівність, виникли жіночі революційні клуби, члени яких брали участь у політичній боротьбі. Однак французька Конституція 1791 р. відмовила жінкам у виборчому праві. Жіночий рух за рівні права розвивався у Франції, Австро-Угорщині, США, але найбільш послідовним і масштабним він був у Великій Британії, де ним керувала вдова адвоката з Манчестера Е. Панкхорст.

Рефлексія «Перевірю самого себе»Позначте в зошиті стрілками «→»>, «←» або «↔» своє розуміння взаємозв’язків між поняттями «масова культура» та «масове виробництво». Американський політолог Збігнев Бжезинський любив повторювати фразу, що стала крилатою:«Якщо Рим дав світу право, Британія — парламентську систему, Франція — культуру й республіканський устрій, то сучасні США дали світу науково-технічну революцію та масову культуру».• Як Ви розумієте ці слова?Кобернік Л. В