У презентації представлено результати науково-практичного дослідження на тему "Математика і література", де систематизовано і узагальнено знання про взаємозв'язок математики та літератури, а також наведено приклади застосування математики в літературі.
МЕТА РОБОТИ: з’ясувати, чи існує взаємозв’язок між математикою та літературою і зруйнувати міф щодо їх полярності. Математика існує не лише для математиків, а література – не тільки для гуманітаріїв. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: Систематизувати і узагальнити знання про взаємозв'язок математики та літератури. Навести приклади застосування математики в літературі.
Сьогодні літературні журнали не додають наукові, а тим більше математичні, статті на свої сторінки, але за часів Пушкіна це було звичайним явищем. Як це не дивно, в той час серед письменників існувала свого роду мода на математику: А.С.Грибоєдов в 1826 р. просив прислати йому підручник з диференціального числення, Гоголь у 1827 р. не тільки замовляв "Ручну математичну енциклопедію" Перевозчикова, але навіть вивчав її.
Дивовижне порівняння можна зробити, грунтуючись на математичних поняттях. Наприклад, Л.Н. Толстой зробив таке порівняння: "Людина - є дріб. Чисельник – це думка інших людей про людину, знаменник - це оцінка людиною самої себе. Збільшення свого чисельника - не у владі людини, але кожен може зменшити свій знаменник і наблизитися до досконалості
СОФІЯ КОВАЛЕВСЬКА Найбільшим літератором і математиком була Софія Ковалевська. Дядько її, Петро Васильович Коровін-Круковський, був розумним, начитаним співрозмовником. Він розповідав Соні казки, вчив грати в шахи і між справою непомітно зумів прищепити їй повагу до математики "... як до науки вищої і таємничої, що відкриває перед посвяченими в неї новий, чудовий світ", як писала потім сама Ковалевська.
Одним з найбільших математиків, який був чудовим поетом, є Омар Хайям. Він завершив побудову геометричної теорії кубічних рівнянь. Вони були необхідні для розвитку астрономії, яка ґрунтувалася не лише на спостереженнях, а й на обчисленнях з використанням тригонометричних таблиць. Паралельно із заняттями наукою Хайям створював свої вірші ("Рубаї"). Наукові праці Хайям писав арабською мовою, вірші на персько-таджицькому діалекті.
ЦІКАВІ ФАКТИ Гіпотеза про походження арабських цифр вперше була висловлена О. С. Пушкіним. Відомий російський драматург і поет О.С. Грибоєдов, автор комедії „Горе от ума”, закінчив три факультети Московського університету, в тому числі і фізико-математичний. Дочка відомого поета Байрона Ада Лавлейс була автором першої мови для обчислювальних машин. Шарль Перро, автор „Червоної шапочки”, написав казку „Кохання циркуля та лінійки”. Англійський математик Дж. Сільвестер написав сонет „Небесна муза”, який присвятив першій російській жінці-математику Софії Ковалевській.
Говорять, що кузен Жуля Верна математик Анрі Гарсе зробив на прохання письменника обчислення для його роману „Із Землі на місяць”, які обгрунтували можливість міжпланетної подорожі, якщо снаряду відразу буде надано початкової швидкості 11 км/с і ці математичні викладки внесені в текст роману. Прочитавши казку Льюїса Керролла „Аліса в країні чудес”, англійська королева так захопилася нею, що наказала принести їй усі книжки чарівного казкаря. Якими ж були здивування та розчарування, коли їй принесли книжки, на кожній сторінці яких рясніли формули і незрозумілі терміни. Королева не знала, що автор „Аліси” Льюїс Керролл був математиком Чарлзом Латуїджом Доджсоном. ЦІКАВІ ФАКТИ
Математики в літературних творах також дуже багато. Якщо уважно подумати, можна знайти доказ і цього, здавалося б, абсурдного, твердження. Отже, де ж шукати цю математику? У назві твору: «Три мушкетери» - А.Дюма, «Два капітани» - А.Грін, «Десять негритят» - А.Крісті, «Тисяча і одна ніч» - збірка арабських казок, «Дванадцять стільців» - І. Ільф і Є. Петров. У тексті твору. У деяких художніх творах зустрічаються математичні задачі
Фігурні вірші писали Сумароков і Державін, Апухтін, Брюсов, Величковський. Відомо, що Пушкін захоплювався віршами Нодье, що зображали драбину. Льюїс Керролл (1832—1898) увів у свою книгу про пригоди Аліси в країні чудес вірш у вигляді мишачого хвоста. Форма вірша попередньо пояснюється автором.
Підводячи підсумок, можна з упевненістю сказати, що математика і література - це вічні науки. З найдавніших часів відомо, що математика вчить правильно і послідовно мислити, логічно міркувати. Не менш важлива і література, що дозволяє людині висловлювати свої думки, почуття, емоції. Тільки в тісному взаємозв'язку цих наук людина відчуватиме себе спокійно, впевнено, комфортно в цьому величезному світі загадок.