Презентація "Методи дослідження девіантної поведінки"

ДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

“Групи ризику” - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі. До цієї групи відносять такі категорії дітей: *діти-сироти, *діти з девіантною поведінкою, *діти з вадами фізичного та психічного розвитку; *діти, які зазнали насильства, *обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.

Фактори ризику : • недоліки сімейного виховання: наявність негативних прикладів з життя батьків, невизначеність правил поведінки, відсутність позитивних емоцій у сім’ї (відсутність похвали, поваги); • рання асоціальна поведінка; • раннє прилучення до одурманюючих речовин; • такі риси особистості, як: агресивність, нервозність, імпульсивність, негативізм; • погана успішність; • недостатня включеність у суспільні справи; • наявність друзів, що прибігають до одурманюючих речовин; • байдужість сім’ї і навчальної групи до учня.

МЕТОДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІНТЕР*Ю ТСТИ

Спостереження — цілеспрямоване збирання психологічних фактів поведінки і діяльності особистості з метою їх подальшого аналізу і тлумачення.

Метод спостереження має свої переваги і недоліки. До переваг належать: — невимушеність поведінки досліджуваного; — можливість зібрати велику кількість фактичного матеріалу; — можливість застосовувати технічні засоби для реєстрації матеріалів спостереження. Найголовнішими недоліками методу є: — пасивна позиція дослідника, який не має права цілеспрямовано викликати необхідне психічне явище; — залежність результатів спостереження від досвіду, компетентності й добросовісності дослідника; — складність тлумачення одержаних результатів.

Схема спостереження за дитиною  при психологічному обстеженні  (Для дітей від 6 до 15 років)  (Чорний В., Колларік Т. Компендіум психодіагностичних методів. - Братислава, 1988. - Т. 2. - С. 215-216)  *Пряме спостереження Соматотип, хода, обличчя, міміка і пантоміміка, шкіра, зуби, гігієна, косметика, одяг.  Характеристики мови - голос, темп, балакучість, вимова, словник, вербальні реакції.  Загальна рухливість - швидкість, точність, цілеспрямованість, напруженість, порушення рухливості.  Соціальна поведінка - встановлення контакту, зміни поведінки по ходу обстеження, громадські навички і ввічливість, якісні показники соціальної поведінки (що відносяться до проявів домінантності, агресії, субміссіі і афіліації).  Настрій - ейфорія, безтурботність, щастя, рівний настрій, серйозний настрій; мінливість настрою під впливом зовнішніх факторів.  Поведінка в ситуації вирішення завдань- відношення до завдань, робочі навички, уважність.  Ознаки невротичної напруженості - рухи рук, гримаси, кусання нігтів; потіння, тремтіння рук і т.

Учень ст класів , стоїть на обліку в кр. Міліції. Живе на вулиці К. . У них дружні стосунки …. Учень сторониться, стоїсть осторонь, один, грається з мобільним теле-фоном, на контакт з іншими не іде. До нього підходить учень ст. класу. Вони починають спілкуватися… Сіплкування з іншими учнями Перерва 15.11.13 Пояснення даних с-ня Що виявлено в результаті с-ня Що спостерігалося Де проводилося Дата с- ня Бланк для фіксації результатів спостереження

Інтерв'ю - бесіда, у якій за певним планом отримують інформацію з питань, що вивчаються. Інтерв'ю як самостійний метод використовують рідко, в основному, для контролю даних, отриманих за допомогою інших методів.

Основні прийоми ведення бесіди: Не квапити співрозмовника. Дати висловитися повністю. Допомагати навідним (без підказок) питаннями. Щирість відповідей перевіряти відповідними питаннями. Заохочувати співрозмовника до взаємності. Слухати з прихильністю. Дотримуватись вимог виховного процесу.

Приклади бесід: Бесіда з учнем «групи ризику» Ким ти хочеш стати після закінчення школи? Які навчальні предмети ти любиш більше за інші? Що читаєш? Твої товариші. Що ти про них думаєш? Чи задоволений ти своїм навчанням і поведінкою в класі, в школі? Твоя суспільна робота і її результати. Твоє улюблене заняття в школі і вдома. Що ти вважаєш найцікавішим і важливішим в житті? Як ти ставишся до своїх батьків і чому? Твоє ставлення до старших. Чи пам'ятаєш ти найприємнішу подію в житті? Чи пам'ятаєш ти найбільш неприємну подію свого життя? Чи кривдив тебе хто-небудь? А ти чи кривдив кого-небудь?

Тести спрямовані на виявлення особливостей поведінки, типової для певної дитини.

1. Методика контактної взаємодії з дітьми 2. Діагностика характерологічних особливостей: Опитувальник Айзенка (експрес-діагностика характерологічних особливостей); Тест незакінчених речень; Тести на виявлення темпераменту; Методики на вивчення самооцінки; Проективні методики: "Неіснуюча тварина", "Дім, дерево-людина" та інші. 3. Діагностика психологічного клімату сім'ї , особливостей сімейного виховання: Анкетування учнів "Ти і твої батьки"; Проективна методика "Малюнок сім'ї" та інші. 4 Вивчення статусу учня в класному колективі: Соціометричні дослідження;. Анкетування учнів "Я і мої друзі"; Дослідження соціальних зв'язків учнів. 5. Вивчення інтересів, нахилів, здібностей: Бесіда; Анкетування "Мій вільний час"; Тестування "Карта інтересів". Методика "Мотиви вибору професії" та інші. ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

СТАДІЇ Методика контактної взаємодії (ФілімоноваЛ.Б.). Налаштування на спілкування. Пошук спільного інтересу. Вияснення можливих позитивних для спілкування і демонстрування якостей. Вияснення можливих загрозливих для спілкування і демонстрації якостей. Адаптивна поведінка партнерів. Встановлення оптимальних відносин.

Прийняття згоди Результат Рівні відносини, зацікавленість, Підкреслення унікальності особистості Основна тактика Використання загальноприйнятих норм і фраз.Стримане і доброзичливе звертання. Рівні відносини, відсутність емоційних реакцій невимушена бесіда на різні теми. Відсутність порад, запевнень, нав*язливості. Зміст і характер контакту 1. Налаштування на спілкування.

Позитивний емоційний стан, згода Результат Рівні відносини, зацікавленість, Підкреслення унікальності особистості Основна тактика Пошук нейтрального інтересу. Інтерес до інтересу підлітка. Перехід із нейтрального на особистісно -значимий інтерес. Підкреслення унікальності особистості. Від загальних суджень про людей до конкретної людини. Від його цінностей до станів і якостей. Зміст і характер контакту 2. Пошук спільного інтересу.

Створення ситуації безпеки, безумовне прийняття особистості Результат Прийняття того, що пропонує партнер, авансування довірою Основна тактика Розповіді про позитивні якості, пошук оригінального. Демонстрація відношення до цих якостей. Відношення до негативних якостей інших. Пошук негативних якостей у себе. Зміст і характер контакту 3. Вияснення можливих позитивних для спілкування і демонстрування якостей.

Ситуація довіри, відкритості Результат Прийняття позитивного без обговорення, сумніви, заперечення Основна тактика Уточнення границь і меж особистості. Вияснення якостей, які заважають спілкуванню. Представлення, прогнозування ситуацій спілкування. Сумніви, вияснення незрозумілостей. Висловлювання про власні негативні якості. Зміст і характер контакту 4. Вияснення можливих загрозливих для спілкування і демонстрації якостей.

Визначення об'єкту і предмету зміни і перетворення Результат Відкриті висловлювання, стимулювання діалогу, поради Основна тактика Підкреслення позитивних і врахування негативних якостей. Поради щодо якостей. Підкреслення динаміки уявлень про людину. Підкреслення індивідуальності і її врахування у спілкуванні. Обговорення того,що буде представляти труднощі. Бажання пристосуватися до особливостей іншого. Зміст і характер контакту 5. Адаптивна поведінка партнерів.

Згода на виконання прийнятого плану Результат Загальні наміри Основна тактика Загальні плани дій. Розробка програми разом. Нормативи спілкування, взаємодія. Розподіл ролей. Складання планів для позитивних змін(самозміни). Зміст і характер контакту 6. Встановлення оптимальних відносин.

Діагностичний мінімум в роботі практичних психологів щодо вивчення індивідуальних особливостей дітей та учнівської молоді.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЛІКНЕП НА ВСЯК ВИПАДОК Психолог: Допомагає психічно здоровій людині самій розібратися в своїх проблемах і надалі самостійно їх вирішувати. Психіатр: Лікує психічно хвору людину або людину, що знаходиться в критичному стані Психолог: Працює з особистістю в її природному, вільному стані. Педагог: Вчить, і для цього організовує діяльність і спеціальні умови, За необхідності обмежує свободу особистості. Психолог: Не приймає участь у дискримінаційних заходах, не засуджує і не карає, контролює стан клієнта тільки за допомогою професійних методик і тільки під час особистої зустрічі Міліціонер: Санкціонує і здійснює осуд і покарання, контролює та обмежує дії громадянина, що порушує закон. Психолог: Пропонує на вибір кілька рекомендацій, які відповідають можливостям особистості Юрист: Дає однозначну рекомендацію. Психолог: Не допускає оціночних суджень. Священик: Відпускає гріхи, має право оцінювати вчинки особистості з т очки зору постулатів віри. Психолог : Спирається лише на професійні знання, особистий професійний досвід і несе особисту відповідальність за результати своєї роботи Екстрасенс : Використовує інформацію, отриману по маловивченим поки каналам, і тому від нього не можна вимагати повної відповідальності за результат. Психолог: Не діє таємно від клієнта, розраховує на реальні можливості -свої і клієнта. Маг: Не повинен пояснювати клієнтові, що і як він буде робити, розраховує на зовнішні сили. Психолог: Може не все й повинен не всім. Господь Бог : Може все.