презентація "Методи розведення тварин"

Методи розведення сільськогосподарських тварин

План Чистопородне розведення Схрещування Міжвидова гібридизація

В зоотехнії розрізняють три основних методи розведення сільськогосподарських тварин: чистопородне розведення (спаровують тварин однієї породи); схрещування (спаровують тварин різних порід); гібридизація (спаровують тварин різних видів).

Чистопородне розведення має на меті удосконалення породи при збереженні основних властивостей її.  Головними прийомами цього методу розведення є: - добір на плем'я тварин з добре розвиненими бажаними ознаками; - цілеспрямований підбір пар, що має на меті посилення бажаних ознак породи; - раціональне вирощування і використання тварин в умовах, що сприяють розвитку тих якостей, заради яких породу розводять. Заводські породи мають складну структуру і складаються з чоловічих ліній і жіночих родин.

Розведення за лініями Лінія – цінна група племінних тварин, які походять від високоцінного плідника-родоначальника і протягом ряду поколінь зберігають подібність з ним за типом і високими показниками продуктивності. При чистопородному розведенні може бути лінійне і міжлінійне розведення. В першому випадку спаровують тварин однієї лінії для посилення цінних ознак, властивих даній лінії. В другому випадку спаровують тварин різних ліній для одержання нової лінії за допомогою поєднання в ній кращих ознак, які мають вихідні лінії. Під час спорідненого спаровування підбирають споріднених між собою тварин. Споріднене спаровування застосовують при виведенні нових порід, ліній і родин. Його слід застосовувати дуже обережно, бо можуть бути негативні наслідки.

Розведення за родинами Родиною називають групу тварин (дочки-онучки-правнучки та ін.), які походять від високоцінної матері-родоначальниці. Розведення за родинами необхідне для племінних і товарних стад. У заводському стаді селекція за родинами ведеться для підвищення ефективності добору, виведення з кращих родин плідників з цінними спадковими якостями за материнською лінією. Удосконалення існуючих і виведення нових родин ведеться в трьох напрямах:  систематична (щорічна) оцінка їх продуктивних якостей за абсолютними показниками порівняно з ровесницями стада та напівсестрами за батьком;  аналіз поєднуваності тварин родини з лініями і окремими плідниками;  щорічне коригування індивідуальних планів підбору у кожній родині з метою повторення кращого поєднання.

Схрещування.  Залежно від поставленої мети розрізняють такі види схрещувань: вбирне, ввідне, відтворне, промислове, 5) перемінне. Перші три види мають племінне значення, два останніх — користувальне.  Вбирне схрещування полягає в тому, що за допомогою систематичного спаровування самок місцевої неполіпшеної породи з самцями заводської породи місцеву породу перетворюють в більш продуктивну, яка за своїми ознаками наближається до поліпшуючої. Наприклад, якщо поставлено за мету перетворити овець грубововнових місцевих порід в тонкорунних, то в такому випадку роблять так: грубововнових маток спаровують з баранами тонкорунної породи. Помісі першого покоління спаровують також з баранами тонкорунної породи і так до четвертого покоління, а потім помісі розводять «в собі» (між собою).

Відтворне схрещування застосовують для того, щоб поєднати в потомстві кращі ознаки вихідних порід. Помісі другого або третього покоління, які мають бажані ознаки, розводять „в собі” для закріплення цих якостей. Цим методом виведено більшість існуючих заводських порід усіх видів сільськогосподарських тварин. Ввідне схрещування застосовують для поліпшення уже існуючих порід, щоб поліпшити продуктивність тварин або деякі особливості в будові їх тіла без докорінної зміни породи. При ввідному схрещуванні спаровування з плідниками поліпшуючої породи проводять лише один раз, а потім помісних тварин розводять в межах породи в поєднанні з чистопородними. За допомогою ввідного схрещування поліпшували жирність молока у корів чорно-рябої породи, використовуючи голландську, тагільську та деякі інші породи.

Промислове схрещування проводять для одержання помісей першого покоління, яких або відгодовують (у свинарстві, м'ясному скотарстві і птахівництві), або використовують як користувальних тварин (робочі коні). Помісні тварини краще ростуть і розвиваються, бо мають підвищену життєздатність. Результати промислового схрещування залежать від правильного підбору порід і окремих тварин, узятих для схрещування, а також від умов вирощування і годівлі тварин. Перемінному схрещуванні одержаних в першому поколінні помісних маток спаровують з плідниками однієї з вихідних порід. Помісних маток другого покоління спаровують з плідниками іншої вихідної породи. Якщо перемінне схрещування трипородне, то помісних маток першого покоління спаровують з плідниками третьої породи.Далі схрещують у тій самій послідовності. Таким способом порода плідників в кожному поколінні змінюється, а одержані помісі мають властивість гетерозису. Відібраних маток залишають для наступного схрещування, решту помісей тварин відгодовують.

Міжвидова гібридизація тварин Міжвидовою гібридизацією (віддаленою) називають схрещування тварин, які належать до різних видів, або родів. Отримане потомство називають гібридами, їх одержують також і при схрещуванні гібридів між собою. Мул – це домашня тварина, гібрид кобили і осла; має зовнішні ознаки обох батьківських видів. Лошак – міжвидовий гібрид від схрещування ослиці та коня. Зеброїд – результат схрещування зебри з конем, ослом чи поні Зеброїд Мул

Нар – гібрид одногорбого верблюда з двогорбим. Верблюлама – гібрид верблюда і лами. Свинарство. У свинарстві практикується гібридизація домашніх свиней з диким кабаном з метою зміцнення тілобудови свиней культурних порід і покращення їх пристосованості до місцевих умов. Домашніх свиней темворської породи схрещують із дикими кабанами і отримують так званих свиней із залізного віку. Ці гібриди більш ручні, ніж дикі свині, але не такі приручені як домашні. М’ясо цих тварин використовується для приготування спеціальних сортів м’ясних виробів.

Велика рогата худоба. У практиці отримують гібриди яка і зебу з великою рогатою худобою. Гібридні тварини, як правило, переважають батьківські форми за багатьма ознаками: працездатністю, витривалістю, продуктивністю та ін. У США шляхом схрещування бугаїв браманського зебу (Індія) з коровами шортгорнської породи отримана спеціалізована м’ясна порода худоби “санта-гертруда”.

Птахівництво. Отримують гібриди домашньої курки з павичем, півня з індичкою та цесаркою, павича з цесаркою, мускусної качки з домашнім качуром та ін. Рибництво. Виведені холодостійкі гібриди лускатого і дзеркального коропів з амурським сазаном, які здатні нормально розвиватися у водоймах північних районів, де культурні породи коропа гинуть у першу ж зимівлю. Отримано гібриди коропа з карасем, які за харчовою цінністю ближче до коропа і мають підвищену витривалість карася. Важливою є гібридизація осетрової риби: білуги зі стерляддю і осетром, осетра зі стерляддю та ін. Вівчарство. Методом гібридизації домашніх овець з дикими баранами, муфлоном і архаром виведені нові породи – архармеринос, гірський меринос.

Завдяки методу гібридизації, до розведення залучаються дикі і напівдикі форми тваринного світу, забезпечуюється прискорене створення нових порід та гібридів, отримують максимальний ефект гетерозису, вивчається ступінь спорідненості окремих видів через отримання плодючих гібридів, отримують якісно нові генотипи при об’єднанні спадкових ознак різних видів сільськогосподарських тварин, вводять генні комплекси диких форм у геном домашніх тварин, які дають можливість використовувати високопродуктивні породи в екстремальних умовах природно-кліматичних зон чи екологічно неблагополучних територій; сприяють підвищенню стійкості тварин до захворювань тощо.