Презентація "Мігель де Сервантес, "Дон Кіхот". Історія створення роману, його зв'язок з лицарськими романами."

Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547— 1616) «Дон Кіхот» (І частина) Історія створення роману, його зв'язок з лицарськими романами, пародійний характер.

Яку епоху ми називаємо Відродженням? Чому?З якими політичними подіями пов’язаний розвиток англійського Відродження?Назвіть відомих вам діячів англійського Ренесансу.

Іспанське Відродження наприкінці ХV – на поч. ХVIст. Це час, коли закінчується Реконкіста - визволення Піренейського півострова від маврів-арабів і берберів. Знатні іспанці споряджали кораблі, наймали розбійників, піратів і цим збагачувалися. Це також і час великих географічних відкриттів (згадайте хоча б відкриття Америки Колумбом у 1492 р., подорожі Васко да Гама та Фернана Магеллана).

Іспанія володіла величезними колоніями. Безкінечний потік золота з Нового Світу змусив, з одного боку, десятки тисяч людей їхати до Америки в пошуках багатства. З іншого – призвів до занепаду ремесел, сільського господарства та торгівлі в самій Іспанії. Багаті ставали ще багатшими, бідні – біднішими. Селяни та дрібні дворяни (ідальго) обкладалися все більшими податками.

Після поразки Непереможної Армади у битві проти англійського флоту Іспанія стала втрачати своє становище найсильнішої держави Європи.

Ель Греко(Доме́никос Теотоко́пулос)1541-1614«Золота доба» іспанського мистецтва

«Золота доба» іспанського мистецтва. Дієго Веласкес 1599-1660

«Золота доба» іспанського мистецтва. Хосе де Рібера1591 - 1652

«Золота доба» іспанського мистецтва. Франсіско Сурбаран1598 - 1664

Стиль мудехар в архітектурі

«Золота доба» іспанського мистецтва. Хуан де Еррера1530 - 1597

Лопе де Вега1562 -1635 автор п’єс, сповнених оптимізму, впевненості в перемозі добра, у торжестві кохання та гуманізму.

Мігель де Сервантес де Сааведра. Народився в місті  Алькала-де-Енарес 29 вересня 1547 р., у день архангела Михаїла. Батько, Родріго де Сервантес, працював хірургом, що було ганебним для ідальго. У сім’ї було ще 6 дітей. Жили дуже бідно. Сам Сервантес пізніше жартував, що від славного минулого залишились лише родовий герб, зношений щит та спис на старій палці. Ми майже нічого не знаємо про навчання Мігеля Сервантеса.

У 1566 році переїхав до Мадрида. Його учителем був відомий гуманіст Хуан Лопес де Ойос, завдяки якому Сервантеса помітив надзвичайний посол Папи Римського кардинал Джуліо Аквавіва д’Арагона і запропонував вступити до себе на службу. Разом із ним Сервантес 1569 р. залишив Мадрид і відбув до Риму. У Римі юнак вивчав італійську мову, знайомився з творчістю італійських гуманістів. 

Під час підготовки до походу проти турецького флоту Сервантес записався до війська, яке очолив зовсім молодий, але вже прославлений полководець Хуан Австрійський, позашлюбний син іспанського короля Карла V і брат наступного короля Філіппа ІІ.

У жовтні 1571 року прославився у знаменитій битві біля Лепанто. Сервантеса було поранено в груди й ліву руку, яка назавжди залишилась паралізованою «для більшого прославлення правої», – як іронізував письменник згодом. Він отримав прізвисько «Манко» –  однорукий.

Через бідність Сервантес був змушений повернутись до війська та відзначився в битвах під Корфу, Наварині та інших. Хуан Австрійський помітив сміливця й дав йому прекрасні рекомендації для повернення на батьківщину. Під час подорожі на борту галери «Сонце» Мігеля та його брата Родріго взяли в полон пірати. Це сталося 26 вересня 1575 року. Їх відправили до Алжира. 

Через рекомендації за Сервантеса був призначений величезний викуп – п'ятсот золотих ескудо , його чекали суворі умови утримання (з залізним кільцем на шиї та в ланцюгах) з метою зробити полоненого більш поступливим. За п’ять років, нехтуючи катуванням і загрозами страти, Сервантес чотири рази організовував втечу полонених. Саме в алжирській в'язниці, прикутий ланцюгом до стіни, однорукий солдат почав писати роман «Галатея». До того ж, він наполіг, щоб першим викупили брата Родріго.

Коли за п’ять років Сервантес повернувся додому, у війську йому не знайшлося місця, і він був змушений зайняти посаду комісара у справах закупівель для армії. 15 років довелось їздити селами та купляти продукти за твердими цінами. На такій посаді можна було заробити великі гроші, але Сервантес був занадто чесним для цього.

Одного разу Сервантес довірив гроші своєму підлеглому-шахраю, і той їх украв. Сервантес опинився у в'язниці (1592, 1597, 1602, 1605 рр.). Саме там він почав писати свій знаменитий роман «Дон Кіхот». У 1605 р. роман був виданий, і до Сервантеса прийшла слава, але грошей не принесла. У 1615 р. було видано другу частину. До самої смерті Сервантес жив у злиднях, написав кілька новел, поему і ще один роман. Останні роки він жив у Мадриді. Помер 23 квітня 1616 року. Був похований у мадридському монастирі ордена босих тринітаріїв, а під час реконструкції наприкінці XVII століття рештки Мігеля де Сервантеса було втрачено.

Монумент Сервантесу, встановлений на площі де ла Плаза де Еспанья в Мадриді

Будинок-музей Дульсінеї в містечку Тобосо під Мадридом. До речі …«Дон Кіхот» за кількістю мов, якими він був перекладений, поступається лише Біблії. У творі 660 персонажів.    

Історія створення роману про Дон Кіхота. Розповідають, що одного разу у в’язниці Сервантесу примарився образ кумедного довготелесого вершника на ледве живій шкапі. Цей худий ідальго був схожий на самого письменника. Дехто з дослідників припускає, що прототипом Дон Кіхота був родич дружини Сервантеса Алонсо Кіхада, який був великим прихильником лицарських романів і з часом став августинським монахом.

Жанр твору «Пригоди Дон Кіхота Ламанчського»Пародія на лицарський роман. Роман-подорож. Авантюрний роман. Роман виховання

Роман – найбільш складний епічний жанр, що відзначається значним обсягом, великою кількістю подій, персонажів та розглядає важливі проблеми свого часу. Пародія – літературний твір, створений за мотивами вже існуючого іншого твору, для комічного або сатиричного наслідування оригіналу, через імітацію стилю та сюжету.

Лицарські романи були надзвичайно популярні в Іспанії, але за часів Сервантеса було зрозуміло, що вони дуже далекі від дійсності, а тому шкодять молодим людям, відволікаючи їх від реального життя.