Презентація "Михайло Коцюбинський. Життєвий і творчих шлях письменника. "Тіні забутих предків""

Михайло Коцюбинський«Тіні забутих предків»Презентація до уроку української літератури у 10 класі Чулаківської ЗОШ І-ІІІст. Учитель – Т. Г. Руденко

Миха́йло Миха́йлович Коцюби́нський  Народився 17 вересня 1864 р. у Вінниці. Батько, Михайло Матвійович, працював дрібним службовцем. Мати, Гликерія Максимівна Абаз, дуже любила сина, вкладала в нього всю душу..український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові

Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 р. Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.

У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому училищі на народного учителя, працює репетитором.

Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі.

В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною. У 1907 р. із анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Олександрою Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років, стали приводом написання автобіографічної новели «Інтермецо» в імпресіоністичному стилі.

«Тіні забутих предків» — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео та Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів. Жанр -Повість. Написаний твір у 1911. Щоб правдиво показати життя гуцулів,М. Коцюбинський жив у селі Криворівня, цікавився звичаями й віруваннями місцевих жителів, зб

вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР,лауреат Державної премії Україниім. Т. . Шевченка (1991, посмертно). Сергій Йосипович Параджанов Міжнародне визнання прийшло до С. Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966).

«Ті́ні забу́тих пре́дків» — український художній фільм режисера Сергія. Параджанова, відзнятий 1964 року на кіностудії ім. О. Довженка

«Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності й казки, дійсності й уяви, достовірності й фантазії… Уяві Параджанова, здається, немає меж. Червоні гілки дерев, геометрична композиція усередині корчми з нечисленним реквізитом на фоні білих стін, Палагна на коні під червоною парасолькою і з напіводягненими ногами, грубість похоронного ритуалу з обмиванням померлого тіла і сцена оргіастичних забав у фіналі… Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, у рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи». Журнал «Екран» (Польща), 1966 рік.

На початку твору розповідається про закохану молоду пару — Івана та Марічку. Вони належали до ворогуючих гуцульських родів Палійчуків і Гутенюків, боротьба між якими тривала вже давно. Чи стало це на заваді їхньому коханню, дізнаєтеся прочитавши повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Виконавець головної чоловічої ролі, Івана,- Іван Миколайчук (1941–1987) — український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав дев'ять сценаріїв, зняв дві режисерські роботи, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Роль Івана Палійчука — це його перша роль у кіно.

Виконавиця головної жіночої ролі, Марічки,- Лариса Кадочникова — українська і російська актриса театру й кіно, народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Зіграла 24 ролі в кіно.

Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Естетичної насолоди вам від знайомства із повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” !