Милозвучність – це здатність мови до мелодійного, гармонійного звучання. Евфонія (милозвучність) – це уникання складного для вимови нагромадження звуків. Говорити милозвучно — невід’ємна ознака української мови. Прагнення говорити милозвучно позначається не тільки у вимові, а й на письмі. Саме дотримання законів милозвучності зумовило чергування у–в Поняття про милозвучність
На початку речення перед голосним: В озері тепла вода Між двома голосними: упадає в очі, гостювали в Ольги. Після голосного перед приголосним, крім в, ф, льв, тв, св, сф, кв, хв: вирушати в дорогу. Після розділового знака перед голосним (, : - …). Мабуть, в озері є риба. Після в перед голосним: відпочивав в Одесі. На початку речення перед приголосним: У лісі пахне хвоєю. Між двома приголосними: Привітай учителя. Після голосного перед в, ф, льв, тв, св, сф, кв, хв: відвідала у квітні, побували у Львові. Після розділового знака перед приголосним (, : - …). Може, у когось є? Чергування у-в У пишемо В пишемо
УПРАВА – ВПРАВА Управа. 1. Установа, яка займається громадськими, становими та адміністративними справами: волосна управа, лікарська управа, рудна управа. 2. розм. Сила, здатна зупинити когось в його незаконних діях, сваволі тощо: знайти на нього управу, немає управи на нього. Вправа. Розвиток певних якостей, навичок систематичною роботою; спеціальне завдання для набуття або закріплення певних навичок, знань.