МИСЛЕННЯМислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу. Тобто, задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення
Особливості процесу мислення1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з мовою, але виражене в мові . 2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.
Особливості процесу мислення3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип зв’язку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?”- потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: ” Куди м’яч покотився?”- сигналізує також лише один тип зв’язку - напрям, місце. Запитання:” Чому м’яч покотився? - зумовлює пошуки причинних зв’язків.
Особливості процесу мислення 4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розв’язання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв’язавши поставлену задачу.
Види мислення: За характером завдань : Теоретичне мислення- це пізнання законів, правил. Таке мислення відображає істотне в явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій. Практичне мислення спрямоване на розв'язання завдань, які виникають у процесі практичної діяльності. Воно часто виявляється в умовах дефіциту часу, тому воно складніше за теоретичне мислення.
Види мислення: За ступенем розгорнутості й усвідомленості: Дискурсивне мислення (аналітичне, логічне) - розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, усвідомлене людиною. Наприклад, при розв'язуванні задачі необхідно зрозуміти умову, дотримуватися послідовності розв'язання, що приведе до певного результату, цей результат порівняти з умовою тощо.Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю етапів, є мінімально усвідомленим. При інтуїтивному мисленні створюється враження, що розв'язання приходить раптово, як прозріння, раптовий здогад.
Види мислення: За ступенем новизни й оригінальності: Творче мислення спрямоване на виникнення та реалізацію нових ідей. Його результатом є відкриття нового або вдосконалення розв'язання того або іншого завдання. Репродуктивне мислення відрізняється від творчого тим, що використовує готові знання та вміння. Розв'язання задачі відбувається з опорою на відтворення вже відомих людині способів.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МИСЛЕННЯСамостійність мислення (дивергентність, нешаблонність) -це вміння побачити і поставити нове запитання, нову проблему, спробувати розв'язати їх в особливий спосіб.Ініціативність мислення виявляється в прагненні самостійно шукати і знаходити шляхи та засоби для розв'язання задачі,Широта мислення - це здатність охопити питання в цілому. Людей, які мають цю властивість, називають людьми з широким світоглядом. Однак не слід плутати широке мислення з поверховим. Тому широке мислення, як правило, буває глибоким, тобто таким, що відображає найбільш суттєві властивості та якості, зв'язки й відношення дійсності.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МИСЛЕННЯКритичність мислення характеризується вмінням людини об'єктивно оцінювати власні та чужі думки, зважувати всі «за» і «проти». Гнучкість мислення виявляється у легкості, свободі думки при виборі способу розв'язання нових задач, умінням швидко переключатися з одного способу розв'язання на інший. Шаблонність, стереотипність, ригідність, тобто інертність мислення, - це якості, протилежні гнучкості. Швидкість розуму - це здатність людини швидко розібратись у складній ситуації, швидко її вирішити. Від швидкості розуму необхідно відрізняти квапливість думки. Квапливість думки - ознака негативна, оскільки свідчить про лінощі розуму, відсутність звички до тривалої праці.
Типи мислення за стилем. Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу. Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони. Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.
Література: 1. Загальна психологія: Навч. посібник О. Скрипченко, Л. Долинська та ін. – К.: “А. П. Н.”, 1999.2. Ільїна Н. М. Загальна психологія в екзаменаційних питаннях і відповідях: навчальний посібник / Н. М.Ільїна.- Суми : ВТД “Університетська книга”, 2009.3. Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників (від самопізнання до соціальної відповідальності): Навчальний посібник / За ред. проф. М. В. Левківського. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.4. Цимбалюк І. М. Психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид-ня: випр. і доп. – К.: ВД “Професіонал”, 2006.