Експресіонізм. Експресіонізм – фр. «вираження, виразний», відтворює внутрішній світ людин з використанням умовних образів з порушеними пропорціями, надмірно напружений, гротескний, фантастичний стиль. Основний творчий принцип експресіонізму — відображення напруги переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст. Як би ви зобразили крик?
Ось що писав сам Мунк про те, як йому спала на думку ідея створення картини: «Я прогуливался с двумя друзьями — солнце склонилось к закату — вдруг небо стало кроваво-красным — я остановился, чувствуя себя измученным, и прислонился к ограде — кровь и языки пламени взметнулись над черно-синими фьордом и городом — друзья продолжали свой путь, а я застыл на месте, дрожа от страха — и ощутил бесконечный крик, исходящий от Природы». Мунк, звичайно, не намагався зобразити цей крик Природи реалістично – замість цього він зобразив саму ідею Крику. У результаті з'явилася одна з найзнаменитіших картин ХХ ст.
Фовізм - (фр. «хижі, дикі») – назва виникла в результаті реакції критиків на на виставку молодих художників у Франції. Фовісти доводили, що кожен колір у у чистому вигляді впливає на людський організм, тому вони відмовилися від сюжету картини (він для них не головний), а писали кольори, лінії, плями. Роботи фовістів часто схожі на дитячі малюнки. Анрі Матісс «Червоні рибки»
Абстракціонізм– проголошує повну відмову від зображення предметного світу. На їх полотнах переважають трикутнику, ромби, кола, квадрати, схематичні фігури людей і тварин. Глядач не впізнає предмети, а вгадує їх. Теоретик напряму – Василь Кандинський. Він розробив 3 типи абстрактних тварин:імпресії - створені при спогляданні природи,імпровізації – створюються несвідомо,композиції – не називає їх, а дає порядкові номери.
Супрематизм. Супрематизм – у грудні 1915 року в Петербурзі відкрилася виставка «0,10». На ній була показана серія картин Казимира Малевича «Супрематизм живопису». Найбільше галасу наробила картина «Чорний квадрат». Ця робота перебуває на грані (пограниччі) між мистецтвом і не мистецтвом, між логікою і алогізмом, між буттям і небуттям, між крайньою простотою і надмірною складністю. «ЧК» не має ні верха, ні низу, він зображений на білому фоні, а цими кольорами майже в усіх культурах позначаються протилежності: світло і тьма, чорне і біле, космос і хаос, життя і смерть, чоловіче і жіноче…Сам Малевич заявляв, що на «ЧК» мистецтво закінчується, що картина – вершина і кінець мистецтва.