ПРЕЗЕНТАЦІЯ "МИСТЕЦТВО МЕСОПОТАМІЇ"

Мистецтво МесопотаміїЛекція з історії мистецтв

План : Культура Стародавньої Месопотамії.1 Шумеро-аккадська культура ХХVІІ – ХХ ст. до н. е.2 Ассиро-вавилонська культура ХІХ – VІІ ст. до н. е.33 Культура Нововавилонського царства VІІ – VІ ст. до н. е.44

Культура Стародавньої Месопотамії

Творці перших цивілізацій на Землі в кінці ІV – ІІІ тисячоліття до н. е. – народи, які заселяли долини великих рік – Тигру, Євфрату, Нілу, Інду, Гангу, Янцзи і Хуанхе

Створювалися умови для майнового розшарування і виникнення держави ➛ поділ населення на різні соціально-класові угрупування. Заміна первіснообщинного ладу – рабовласницьким типом держави.

Геродот – давньогрецький історик. Межиріччя Тигру і Євфрату назвав Месопотамією (від грец. Mesopotamia - Межиріччя, або Дворіччя) грецький історик і географ Геродот, який відвідав ці краї в V ст. до н. е.

Месопотамія. Месопотамія (в перекладі з грецької означає «земля між річками») сьогодні називають регіон, розташований між річками Тигр та Євфрат, що сходяться в Перській затоці, який межує з територією сучасного Іраку. Саме тут виникла найдавніша в світі цивілізація, що проіснувала близько 25 століть – починаючи з часів створення писемності в Шумері та закінчуючи завоюванням Вавилону персами.

Існувала від винайдення писемності до завоювання Вавілонії персами

Найдавніші держави Дворіччя

Господарювання жителів Дворіччя

Архітектура Дворіччя. В Месопотамії немає готових будівельних матеріалів – каменю, дерева. Всі гігантські споруди зводилися з глиняної цегли. Нестача дерева стимулювала розвиток склепінчастих конструкцій, які спиралися на сирцеві стіни.

Склепіння хибне, удаване, фальшиве – конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування. Нестача дерева стимулювала розвиток склепінчастих конструкцій, які спиралися на сирцеві стіни. Найбільше поширилися циліндричні склепіння, які викладали без опалубки поперечно нахиленими рядами. Такими склепіннями можна було перекрити невелику відстань між стінами, тому приміщення робили сильно витягнутими.

Періодизація культури Месопотамії

Пантеон Вавілонських богів (в дужках указаний шуменрський варіант ім’я): Ану (Ан) верховний бог неба, який очолював сонм богів. Його титул — «батько богів»Іштар (Інанна) була месопотамською богинею кохання, сексу та війни. Шамаш (Уту) був месопотамським богом сонця, правди та справедливостіСін (Нанна) був месопотамським богом місяця. Цей бог був одним із найстаріших божеств у пантеоніЕйя (Енкі) був месопотамським богом води та мудрості

Одяг жителів Дворіччя Жителі Дворіччя любили одяг яскравих тонів. У текстах згадуються жовтий, синій, але найбільше червоний і фіолетовий. При цьому тканини могли бути не тільки однотонними, але і смугастими (біло-чорними або більш складного забарвлення, з додаванням червоного, жовтого, коричневого).

Наукові досягнення. Месопотамія була колискою цивілізації, де виникли значні досягнення в науці та техніці. Вони винайшли систему письма, що називається клинописом, і розвинули математику та астрономію. Вони створили календар, що складався з 12 місяців, та використовували систему числення на основі числа 60, що використовується і досі у вимірюванні часу та кутів. Месопотамці також були відомі своїми досягненнями у сільському господарстві, зокрема у зрошувальному землеробстві. Вони створили систему каналів та водозабезпечення, що дозволило їм досягнути значного розквіту в економіці та розвитку міст. Всі ці досягнення внесли великий вклад у світову культуру та науку. Шумерська "Планіфера" віком 5500 років. На ній зображено зіркову карту для мандрівників.

Культура та релігія МесопотаміїКультура Месопотамії була багатошаровою та відображала різноманітні впливи та традиції. У мистецтві Месопотамії відомі такі напрями, як скульптура, живопис, мозаїка та гравюра. Релігійна система була багатобожжям, і релігійні обряди мали велике значення для культури та життя народу. Серед богів Месопотамії були Ану, Енліл, Інанна та Мардук, кожен з яких відігравав важливу роль у міфології та релігії. Релігійні вірування відображалися у мистецтві, архітектурі та інших аспектах культури Месопотамії."Левиця Гуеннола", близько 3000-2800 до н. е. Статуетка невелика, лише 8 см заввишки. Статуетку тоді носили на шиї.

Шумеро-аккадська культура ХХVІІ – ХХ ст. до н. е.

Наприкінці ІV тис. до н. е. в оточенні могутнього масиву первісності виникають культури шумеро-аккадського Дворіччя (Месопотамії) та Давнього Єгипту

Шумерська цивілізація. Особливість найдавнішої історії Межиріччя полягає в тому, що тут існували не одна, а декілька держав, які почергово домагалися верховенства в регіоні. Періоди імперій під владою одного міста змінювалися періодами розпаду централізованої влади й існуванням кількох незалежних міст-держав. У кожному місті правив свій цар. Шумери — давнє населення Південної Месопотамії (сучасний Ірак), що говорило шумерською мовою. «Шумерами» цей народ називали сусідні племена, а самі вони іменували себе «санг-гіга» - «чорноголові».   Їх королівство складалося з багатьох визначних міст у стратегічних місцях для сприяння торгівлі, таких як Еріду, Ніппур, Лагаш, Урук, Кіш і Ур. Централізованого уряду не було, й весь регіон користувався однаковою владою та доступністю.

УРУК ПЕРШЕ МІСТО У СВІТІВін був замурований з усіх боків, крім вхідних воріт. Урук мав не лише значні розміри, але й населення приблизно від 60 000 до 80 000. Місто було розташоване за 30 кілометрів на схід від теперішньої Самави в Іраку. Місто Урук зіграло важливу роль в управлінні та урбанізації міст, оскільки на той час воно було найбільшим містом у світі, що займало площу 6000 квадратних метрів.

Шумерське місто Еріду. Зображення Енкі, який вважався богом-покровителем міста Еріду. У шумерському списку царів Еріду названо містом перших царів. У шумерській міфології Еріду був домівкою храму Абзу бога Енкі.

Наприкінці ІІІ тис. до н. е. в храмовому будівництві Месопотамії склався оригінальний архітектурний стиль – зіккурат. Він являв собою масивну східчасту три-, п’яти – чи семиярусну споруду у формі поставлених один на одного паралелепіпедів чи зрізаних пірамід, що звужувалися догори. Із трьох боків до зіккурату вели східці чи пандуси. Форма зіккурату очевидно символізує сходинки до неба.

Білий храм в м. Урук. Шумерський храм будували на утрамбованій глиняній платформі, яка захищала від повені. До неї вели довгі сходи чи пандуси (пологі похилі площадки). Стіни платформи, як і стіни храму фарбували, оздоблювали мозаїкою, оформлювали нішами та вертикальними прямокутними виступами – лопатками. «Білий Храм», гордо височів на високому фундаменті з білих вапнякових плит і мав вражаючі розміри: 78 х 33 м. Цілком дивовижним є його внутрішнє мозаїчне оздоблення. Інший храм складався з великого двору між двома святилищами і мав портик із 8 масивними колонами із цегли з сиру (кожна – 2,4 м у діаметрі), розташованими у два ряди. Бічні стіни двору, самі колони і платформа, на якій вони стояли, були покриті кольоровою геометричною мозаїкою, утвореною капелюшками глиняних конусів у 7,5-10 см завдовжки, які були пофарбовані в чорний, червоний і білий кольори і потім вбиті в глиняну штукатурку.

Червоний храм в м. Урук. Для виготовлення мозаїки використовували обпалені конусоподібні глиняні палички довжиною 8-10 см і діаметром близько 1,8 см. Ширші кінці конусів глазурували червоним, білим та/або чорним, а палички різного кольору використовували для формування геометричних орнаментів на стінах і колонах. В орнаментах здебільшого використовували трикутні мотиви та ромби. Червоний храм в м. Урук, будівля народних зібрань, мозаїчні прикраси колон, що імітують циновки (3300 р. до н. е.)

Шумерські будинки та човни з очерету

Туалети та глиняні каналізаційні труби. Шумери побудували найстаріші туалети, відомі на сьогодні між 3500 і 3000 до н. е. Вони складалися з глибоких ям, обкладених керамічними трубками, на яких тверді екскрети залишились в контейнері, а рідина просочувалася через отвори в ньому. Не було жодної системи промивання. Вавилонці та ассирійці також побудували туалети з двох маленьких стін з вузькою щілиною для фекалій. Їх змивали в канали разом з водою, яку використовували для купання.

Гільгамеш

Шумерський семиголовий дракон. Ось інкрустація, вирізьблена на шматку каменю ранніх династичних шумерів (близько 2800-2600 до н.е. На ньому зображено бог Нінурта, який бореться з семиголовим драконом. Стародавні месопотамці були захоплені цифрою сім, яку вони ставили скрізь.

Леонард ВулліБританський археолог Леонард Вуллі (1880-1960), який проводив розкопки на території Месопотамії, пише: Шумерійці володіли достатніми знаннями в металургії і настільки високою майстерністю обробки металевих виробів, що в цьому з ними навряд чи зрівняється хоч один народ давнини. Така майстерність, зрозуміло, теж набувалася століттями. Шумерійські купці вели торгівлю з найвіддаленішими країнами; шумерійські поля відрізнялися родючістю;шумерійська армія була чудово організована, і майже всі чоловіки вміли писати і читати. У всіх відношеннях Шумер ранньодинастичного періоду пішов набагато вперед від Єгипту, який в ту епоху лише вибирався зі стану варварства. І коли Єгипет дійсно прокинувся в дні правління Менеса, першого фараона Нільської долини, настання нової ери ознаменувалися для нього освоєнням ідей та зразків більш давньої і вищої цивілізації. Досягши розквіту в низов'ях Євфрату, Шумер був прабатьківщиною західної культури, і саме у шумерійців слід шукати витоки мистецтва і світогляду єгиптян, вавілонян, ассірійців, фінікійців, древніх євреїв і, нарешті, навіть греків. Сер Чарльз Леонард Вуллі

Штандарт Ура в МиріПобудований з дерева з червоним вапняком, лазуритом і черепашками, штандарт Ур з однієї з королівських гробниць. Трапецієподібна коробка має дві сторони, одну з найстаріших образотворчих оповідань, коли-небудь виявлених. Коробка з кожного боку розділена на три секції і читається зліва направо і зверху вниз, зображуючи розповідь про короля. Художник об'єднав усі фігури на одній площині, однак король значно більший за інших людей, що позначає його важливість. Одна сторона відображає стабільність миру, проведення банкетів, урочистостей. Цей вишуканий витвір образотворчого мистецтва став стандартним форматом клинопису протягом 2000 років.

Штандарт Ура у війніДруга сторона коробки зображує торжество над невідомим ворогом, зображуючи різноманітних солдатів і полонених.

Досягнення шумерської цивілізаціїПерший напис в історії - шумерський клінопис. Перший закон в історії - Закон Ур-намму. Першими людьми, які зробили колісницю в історії, були шумери. Першим двором в історії був суд Даб-лал-Маха, який був заснований королем Ур-Намму, лідером третьої династії Ур. Першим населеним цивілізованим містом в історії стало шумерське місто Урук. Перший літературний епос в історії - епос Гільгамеша. Першою королевою в історії була шумерська королева Кубаба. Першим письменником в історії був шумерський письменник Додо. Перший в історії зіккурат - це зіккурат Урука. Перші, хто приготував пиво. Перші, хто відкрив планети. Першим в історії музичним інструментом, граним на струні, стала ліра Ур.

Скульптура. Анатомія людського тіла мало хвилює скульптора. Він не створював ідеал, не заглиблювався в пластичні рішення тіла, тому тіло ховалося під жорсткими шатами на відміну від оголених фігур в Єгипті. Саме примітне в скульптурі - це трактування особи. Показовими в цьому плані скульптурна група подружньої пари з Шумер, яка навертає до богів зворушливе благання. Статуї ніколи не досягали величезних розмірів. Камінь був дефіцитом, і сировину для скульптури змушені були привозити з інших місць. У скульптурі був відсутній строгий канон у трактуванні постаті, статуї завжди індивідуальні, руки схрещені на грудях. Риси обличчя ретельно опрацьовані. Основну увагу приковують очі - великі, дуже опуклі, інкрустовані різними матеріалами, без повік, вони висловлюють здивування, благання, жалість.

Адоранти У Стародавній Месопотамії фігурка людини, яку виготовляли з м'яких порід каменю, а пізніше — глини. Адоранти - це невеликі статуетки (30 см). Їх ставили в храмах, щоб постійно благати богів про послання всіляких благ тій особі, на замовлення якої вони були зроблені. Фігури зображені сидячи чи стоячи, нерухомими чи з висунутою вперед ногою. Їхні руки благоговійно складені. Величезні очі, ніби застигли здивовані, звернені вгору.

Стела царя Еаннатума (Стела шулік)Потреба в ознаменуванні перемоги в постійній боротьбі за владу між містами обумовила появу нового типу рельєфу меморіального характеру. Мова йде про стели - кам'яні плити різних розмірів, що мають закруглену верхню частину й зображення з історичною або релігійною тематикою. Однією з найефектніших стел є Стела царя Еаннатума (Стела шулік), від якої збереглися деякі фрагменти. Стела присвячена перемозі Еаннатума, шумерського князя Лагаша, над містом Уммой. На обох сторонах стели зображені сцени, розділені на смуги.

Шумерська писемність. Згодом значки ставали дедалі менше схожими на ті предмети, які вони мали позначати. Через форму зрізу очеретяної палички для письма рисунки поступово перетворювалися на символи, що складалися з клиноподібних рисок. Тому таке письмо називається клинописом. У містах Дворіччя було багато шкіл, де навчалися майбутні писарі. Шумерські школи називали «будинками табличок», а учнів - «дітьми будинків табличок». У 4 тис .до н.е. в шумерів виникло рисункове письмо. Шумери малювали предмети чи тварини на пласких глиняних табличках.

Правитель шумерського міста Лагаша на ім'я Гудеа – мистецтво пізнього Шумеру Під час розкопок була знайдена статуя жреця, правителя шумерського міста Лагаша на ім'я Гудеа, який жив у XXI ст. до н. е. в позі постійної молитви, обличчя виражає зосередженість, спокій і силу правителя. Він зображений з планом майбутнього храму в руках. Це – свідчення одночасно високої будівельної техніки і значущості, яку правителі надавали будівельним роботам.

Стилістичні особливості мистецтва пізнього Шумеру

Саргон Аккадський (Давній)Засновником могутньої аккадської династії був Саргон Аккадського (Давній), ім'я якого перекладається як «істинниий цар». Прославився підкоренням міст-держав Шумеру та створенням першої в історії імперії (хоча його першість у цьому відношенні оспорюється). Під його скіпетром вперше було об'єднано все Межиріччя. Аккадці були неперевершеними лучниками, завдяки чому здолали і підкорили собі шумерів. Мідна скульптурна голова зазвичай вважається головою царя Саргона Давнього.

Стела Нарам-Сіна. Одним із значних збережених артефактів від аккадців є стела Нарам-Сіна, що представляє аккадського царя, який переміг плем'я людей з гір Загрос. Як звичайна практика, ієрархія чітко показує короля майже в два рази вище солдатів. Стела висотою майже один метр і вирізана з низьким рельєфом.

Стилістичні особливості образотворчого мистецтва Аккаду

Гудеа, правитель Лагаша

Ассиро-вавилонська культура ХІХ – VІІ ст. до н. е.

Мистецтво Старовавилонського царства

Закони ХаммурапіСтаровавілонський період (2000 – 1700 рр. до н. е.) розквіт культури при правлінні царя Хаммурапі, який об’єднав області Шумера і Аккада в єдину державу з центром в м. Вавилон. Діоритова стела царя Хаммурапі, висотою 2,25 м з висіченими на ній клинописом зводів законів і рельєфом у верхній частині. Бородатий і величний бог сонця Шамаш, сидячи на троні-храміці, вручає символи влади – жезл і магічне кільце – стоячому перед ним у виконаній позі покірності і благоговіння цар Хаммурапі. Обоє дивляться пильно один одному в очі, і це підсилює єдність композиції.

Мистецтво Ассирії

Шеду. У VIII ст. до н. е. ассирійський цар Саргон II наказав побудувати нову столицю - Дур-Шаррукін. Центром її мав стати палацовий комплекс із величезною територією, яку, звичайно ж, оточували міцні стіни. Входи перекривали арки, в які були вбудовані істоти, що вражали уяву — шеду. Вважалося, що ці створіння з головою людини, тілом бика (зустрічаються версії і з тілом лева) та орлиними крилами охороняли царя та його підданих. У шумеро-аккадський міфології Шеду добра богиня-захисниця і покровителька кожної живої істоти, що виражає її індивідуальність.

Стилістичні особливості образотворчого мистецтва Ассирії

Ассирійський барельєф «Дерева Життя» (Британський музей)В іконографії Ассирійське Дерево представляє Божественний світовий порядок. Символіка Ассирійського Дерева пов’язана з народженням, родючістю, перемогою над смертю, про це кажуть символи гранатів, які обрамляють все Дерево. На барельєфі також гарно видно, що царі показують дулю в світ Богів (в небесний світ), що в ассирійців було знаком поклоніння Богові. За давніми уявленнями Божественна воля проявлялась з небесної сфери в нижні світи. 

Ассирійський рельєф. Полювання на левів. Рельєф, Ніневія, палац Ашшурбанапала, VII ст. до н. е. В оздобленні парадних палацових приміщень і храмів головне місце займав рельєф, іноді розфарбований. Використовували глазуровану цеглу та барвисті розписи. Темами зображень є життя царя та військові сцени.

Ассирійські рельєфи. Протягом VII і VIII століть ассирійські царі завоювали Перську затоку та кордони Єгипту.  Ассирійські рельєфи спочатку були пофарбовані кольорами. Їх вирізали ремісники залізними та мідними знаряддями праці. Археологи припускають, що зовнішні рельєфи захищали фарбою або якимось лаком тому що камінь легко розмивається дощем та вітром. Крім того, вони були не самі і як прикраса були доповнені фресками та глазурованою цеглою.

Леви — невід'ємний атрибут мистецтва АссиріїПоранений лев, рельєф палацу в Ніневії

Мистецтво АссиріїСукцесивний (розгорнуту послідовність протікання будь-якого процесу) метод зображення - поєднання в одному сюжеті кількох різночасових подій

Культура Нововавилонського царства VІІ – VІ ст. до н. е.

Вавилон. Ассирійська держава, окремі частини якої були пов'язані економічно, впала в 605 р. до н. е. Вавилон, зруйнований і затоплений ассирійськими військами Синахериба в 689 р. е., вже наприкінці VII в. знову досяг незвичайного блиску і зайняв становище столиці світу.

Вавилон. Після руйнації Ассирійської держави і нового піднесення Вавилона за царя Навуходоносора II (605—563 рр. до н. е.) починається у великих масштабах будівництво різних містах країни й особливо у її столиці — Вавилоні. Про Вавилон часів Навуходоносора II можна говорити як про місто, що створювалося за певним планом і представляло собою цілісний ансамбль. Вавилон рано виділився своїм величезним багатством. Положення на схрещенні основних шляхів світової торгівлі зробило його головним торговим центром Передньої Азії. Культура Вавилону досягла особливої ​​висоти в період процвітання торгово-рабовласницької імперії (кінець VII ст. - 538 р. до н. е.). Новий Вавилон став тоді світовим торгово-фінансовим центром, зберігаючи водночас керівну роль релігійному житті Месопотамії.

Ворота богині Іштар. Великим було місто Вавилон за правління Навуходоносора. У той час він мав цілих 8 воріт, що носять імена вавилонських богів. Особливою красою відрізнялися ворота богині Іштар у Вавилоні, з яких починалася знаменита Дорога процесій, що прямує до Есагіли, храму покровителя Вавилона Мардука. Руїни воріт Іштар і зараз залишаються одним із найзначніших свідчень колишньої слави Вавилону.

Ворота богині Іштар. Самі вавилонські ворота великої Іштар були зроблені подвійними. Внутрішні були вдвічі більші ніж зовнішні. Висота зовнішніх стін досягала 8 метрів, ширина – 3,7 м; внутрішніх – 11 - 14 метрів та 6,5 метра відповідно. Через кожні 20 метрів розташовувалися оборонні вежі. Увійти в місто можна було через одні з 8 укріплених воріт. Виконане глазурованою цеглою облицювання виблискувало на сонці, а фон прикрашали 575 рельєфних зображень шанованих тварин. Для отримання синьо-зеленого відтінку використовували мідь. В орнаменті використані зображення тварин: на стінах – леви, на воротах – сірруш та тур. Леви символізують Іштар - вавилонську богиню війни, мудрості та сексуальності. Тварини, які перебувають лише на рівні очей людини, зображені трохи менше, ніж у натуральну величину. Сама вулиця була складена переважно з плит рожевого каменю, з інкрустацій червоного каменю по краях. Її ширина становила 23 метри, і на всій довжині її супроводжували стіни з глазурованої синьої цегли заввишки 7 метрів. Через кожні два метри стіни прикрашали рельєфні зображення левів у страхітливих позах.

Ворота богині Іштар. Сірруш (правильніше мушхуш, мушхушу) - істота, чиє тіло складається з частин тіл різних тварин (передні лапи - левові, голова і шия - зміїні або драконові, задні лапи - орлині, а на хвості - жало, як у скорпіонів), - асоціюються з Мардуком, богом-покровителем Вавилону.

Вавилонська вежа. До комплексу палацу Навуходоносора належали Сади Семіраміди. На території храму бога Мардука підносилася Вавилонська вежа – зіккурат Етеменанкі (“Дім наріжного каменю неба і землі”), яку побудував архітектор Ардах-хешу.

Вавилонська вежа. Величезний зіккурат Етеменанки було зведено під керівництвом архітектора з Ассирії Арадахдешу. Він складався із 7 ярусів загальною висотою близько 100 м. Діаметр споруди становив близько 90 м. На вершині зіккурата знаходилося святилище, вкрите традиційною Вавилонською глазурованою цеглою. Святилище було присвячене головному божеству Вавилона – Мардуку, і саме для нього тут були встановлені позолочені ложі та стіл, а на вершині святилища закріплені позолочені роги. Згідно з переказами Вавилонська вежа досягала неба. Однак Боги прогнівалися за намір дістатися до небес і покарали людей, наділивши їх різними мовами. Внаслідок цього будівництво вежі не було завершено. 

Висячі сади Семіраміди. Вавилонські висячі сади являли собою чотирирівневу споруду з безліччю прохолодних кімнат, рясно прикрашених рослинами. Для їх поливу використовувався водопідйомник, для функціонування якого рабам доводилося крутити колесо. Склепіння будівлі на кожному рівні підпирали 25-метрові колони. Тераси викладалися плиткою, заливалися асфальтом і засипалися шаром землі, достатнім для вирощування навіть дерев.

Храму бога Мардука

Гарного дня!!!