Презентація "Мистецтво спілкування"

Мистецтво спілкування

Ключові здобутки Думаємо про сутність комунікації як двоєдиного процесу — передачі інформації та її сприйняття. Дбаємо про гармонійне й позитивне спілкування з іншими, розвиваючи процес спілкування як суб’єкт-суб’єктне явище. Діємо, практикуючи ситуації активного слухання та підтримки розмови через запитання

Умієш говорити — умій слухати. Народна мудрість Є лише один спосіб бути хорошим співрозмовником — уміти слухати. Крістофер Морлі, американський письменник Хто ставить запитання, той і веде бесіду. Народна мудрість

Основні поняття. Слухання — це фізіологічний процес сприйняття певної інформації, що передається за допомогою звукових хвиль. Наприклад, ви можете слухати розповідь вчителя, музику, шелест лісу, але не на все звертати особливу увагу. Чути — означає прагнення зрозуміти і запам’ятати почуте. В середньому, людина чує не більше половини зі всього потоку інформації, яку сприймають органи звукового сприйняття.

Тест «Як ми вміємо слухати»1. Чи чекаєте ви терпляче, коли інший припинить говорити й надасть вам можливість висловитися? 2. Чи слухаєте ви лише те, що вам подобається? 3. Чи заважають вам слухати співрозмовника власні емоції? 4. Чи відволікаєтеся ви, коли співрозмовник викладає свої думки? 5. Чи запам’ятовуєте ви замість основних моментів бесіди якісь несуттєві? 6. Чи припиняєте ви слухати співрозмовника, якщо з’являються труднощі в розумінні його думки? 7. Чи завжди ви слухаєте співрозмовника до кінця? 8. Чи ставите ви себе на місце співрозмовника, щоб зрозуміти, що змусило його говорити саме так? 9. Чи намагаєтеся ви з’ясувати, що спричинило суперечку: різні точки зору, постановка питання тощо? 10. Чи уникаєте ви погляду співрозмовника під час розмови? 11. Чи виникає у вас непереборне бажання перервати співрозмовника і вставити своє слово замість нього або проти нього / неї, «обігнати» його у висновках?

Цікава інформація. Якщо все вербальне спілкування людей взяти за 100 %, то з них: 9 % — ми пишемо; 16 % — ми читаємо; 35 % — ми говоримо; 40 % — ми слухаємо, але не завжди чуємо.

Як ефективно слухати?Важливо слухати критично. Необхідно слухати емпатично. Слухати потрібно активно. Можна слухати, резюмуючи. Слухати можна, особливо не втручаючись у розмову (нерефлексивне слухання)..

Вправа «Запитання»Завдання 1. Уявіть, що ви працюєте вчителем, викладаєте історію і хочете з’ясувати, наскільки ваші учні засвоїли певну тему (наприклад, Перша світової війни). Які 5–6 питань ви поставили б для з’ясування рівня знань ваших учнів? Питання запишіть. Завдання 2. Уявіть, що ви — керівник ініціативної групи зі створення громадського простору. Придумайте 5–6 питань, які ви поставили б архітектору чи місцевому депутату, щоб зрозуміти суть проблеми, над якою ви працюєте. Завдання 3. Уявіть, що ви — режисер та відбираєте фільми для фестивалю. Перед вами стоїть завдання вибрати 3 кращих фільми. Проведіть опитування серед відвідувачів фестивалю, що допоможе вам зробити об’єктивний вибір. Занотуйте ці запитання.

Уточнюючі запитання. Відкриті запитання. Закриті запитання. Прямі запитання. Непрямі запитання

«Прес-конференція»Сформуйте у класі групу з 4–5 осіб, які мають будь-який подібний досвід (займаються спортом, музикою були за кордоном, літали у літаку, були волонтерами тощо). Учасники групи мають сісти навпроти інших учнів класу та коротко представити свій досвід. Уважно вислухайте своїх однокласників та поставте їм запитання. Обговоріть спільно з учителем типи запитань та відповідей на них.

Не судіть за обкладинкою! «Жива бібліотека»Приклад каталогу «Живої бібліотеки» представники різних етнічних груп; представники різних релігій чи конфесій; представники різних сексуальних орієнтацій; багатодітні сім’ї чи батьки-одинаки; людина з алкогольною чи наркотичною залежністю; чоловік, який відбув покарання у виправній колонії; безхатченко; біженці; переселенці; люди, що побували в полоні; колишня знаменитість.

Учасники «Живої бібліотеки»«Книги» — люди, запрошені до участі в «Живій бібліотеці». Кандидат у «книги» — це комунікабельна, відкрита до дискусії людина з власною життєвою історією та бажанням розповісти її іншим. Вона готова відповідати на різноманітні запитання, не хвилюватися з цього приводу, вміти спокійно пояснити свою точку зору чи вчасно сказати: «Стоп!» або «Я не відповідатиму!». «Читачі» — це відвідувачі «Живої Бібліотеки», які зацікавлені дізнатися більше про людей чи конкретну групу, що їх репрезентує «Книга», або прагнуть поставити запитання, які їх цікавлять, у сприятливій та дружній атмосфері.

Правила «Живої бібліотеки»1. «Жива бібліотека» — не розважає читача, а ламає стереотипи. 2. «Читач» може обирати із запропонованого «Каталогу» ту «Книгу», що найбільше припала до душі. 3. Кожну «Книгу» можна читати лише один раз. 4. Якщо «Книгу», яку Ви хочете прочитати, вже взяв інший «Читач» — зарезервуйте її для себе на пізніший час або виберіть іншу. 5. «Книгу» дозволяється читати не більше 10–15 хв. 6. У «Живій бібліотеці» не буває незручних або гострих питань. 7. «Читач» погоджується з тим, що «Книга» може достроково завершити розмову у випадку, якщо хтось погано поводиться з нею або ображає її.

Домашнє завдання. Опрацювати тему 3.9 Підготувати розповідь про певну історію з вашого життя. Гарного спілкування Вам!