В даній презентації висвітлена історія виникнення морозива, види морозива традиційні та незвичайні, підібраро багато ілюстративного та цікавого матеріалу. Може бути корисною як для викладачів, так і для учнів професійнотехнічних навчальних закладів з професій "машиніст холодильних установок ", "кухар".
Морозиво - дуже древні ласощі. Історія винаходу популярного десерту йде коріннями в часи найдавніших цивілізацій Азії – Китаю й Межиріччя .Ще в 3000 році до нашої ери в багатих будинках Китаю до столу пода- валися десерти, що віддалено нагадували морозиво – багаті китайці ласували снігом і льодом, змішаним зі шматочками апель- синів, лимонів і зернятками гранатів. Китайський імператор Тангу навіть придумав свій власний рецепт його приготування .
До речі, саме його солдати придумали додавати у воду із фруктами, вино і молоко. У часи Олександра Македонського при тривалій облозі міст добували велику кількість снігу з гір. Для того, щоб сніг не танув, улаштовували спеціальні естафети рабів. Морозивом пригощали найбільшого полководця стародавності Олександра Македонського - під час його походів в Індію й Персію. У той час придумали заморожувати в снігу ягоди.
Древні перси володіли технологією зберігання льоду в спеціальних гігантських холодильниках з натуральним охолодженням, відомих під назвою "якхчал" (у перекладі "крижана яма"). У цих спорудженнях навіть влітку зберігали лід, що привозили з навколишніх гір. В них використовувалися вітряні вежі, завдяки яким підтримувалася холодна температура в підземному сховищі.
Морозівниця (Німеччина, 1765 рік). Морозівниця із сервізу "Зелена жаба". Найпростіша технологія виробництва морозива, що успішно використовувалась протягом декількох століть: ємкість із інгредієнтами ставили в миску, наповнену льодом і сіллю, і збивали молочну масу. Поталу воду періодично зливали, додаючи новий лід і порцію солі. І через пару годин десерт був готовий.
Катерина Медичі,одружившись з французьким королем Генріхом ІІ, привезла з Італії у Францію свого шеф-кухаря – знаменитого Бенталенті, визнаного авторитета в приготуванні морозива й прохолодних напоїв. Уперше він почастував гостів морозивом 28 жовтня 1533 року на бенкеті з нагоди одруження 14-річної нареченої Катерини Медичі А більш за всіх любив морозиво син Марії Медичі Генріх ІІІ. Він їв морозиво у величезних кількостях, будь-яких сортів і в будь-яку пору року.
Перше місто, у якому почали виготовляти й продавати морозиво цілий рік - це Париж: в 1676 році 250 паризьких кондитерів об'єдналися в корпорацію морозивників, хоча офіційно рецепт приготування морозива усе ще вважався державною таємницею. Багато нових сортів цього десерту винайшли у Франції під час правління королеви Ганни Австрійської. Якось на одному з банкетів на честь її сина Людовика XІ кожному запрошеному було подано яйце страуса в позолоченому келиху, що на справді виявилося чудовим на смак морозивом. Якось на одному з банкетів на честь її сина Людовика XІ кожному запрошеному було подано яйце страуса в позолоченому келиху, що на справді виявилося чудовим на смак морозивом.
Загальнодоступним морозиво стало завдяки заповзятливості знов-таки італійців. В 1660 році Франческо Прокопіо Ді Кольтеллі (1651-1727) відкрив перше кафе-морозиво в Парижі напроти театру Комеді Франсез. В 1782 році в цьому ж кафе, перейменованому на французький лад в "Прокіп", клієнтам пропонували до вісімдесяти сортів морозива. Це кафе під такою "слов’янською" назвою існує й сьогодні. Збереглося й давнє меню, у якому можна прочитати, що ж готували в стінах цього закладу в XVІІІ столітті: "заморожені води" з різними сиропами , холодні шербети з ягід, фруктове морозиво.
Історія донесла до нас переказ про те, що в числі шанувальників морозива був і сам Наполеон Бонапарт. На схилі віку колишнього володаря Європи його шанувальники надіслали на острів Святої Олени пристрій для виготовлення морозива. При Наполеонові ІІІ (1852 - 1870 р.г.) у Парижі вперше виготовляється морозиво в стаканчиках і пломбір (знаменитий пломбір родом із французького міста Плобьер-Ле-Бем).
У цей час з'являються заморожені збиті вершки, перемішані із дрібно нарізаним мигдалем і мараскіном, листкове морозиво з полуницею й тертим шоколадом у формі купола. Нові сорти морозива, приготовлені з нагоди свят, швидко переймали в масовому виробництві. Замальовки з кафе-морозива в Лондоні (19 століття).
Ще в Київській Русі в нас подавали дрібно нарізане заморожене молоко. У сибірських селах і донині господині зберігають молоко, заморозивши його в тарілочках і... склавши лід стосиком на природному холоді, потім дрібно натісували гострим ножем і збивали ложкою до пишності. Іноді при збиванні додавали дрібно мелені сушені ягоди й мед. Це було дуже смачне й корисне російське морозиво. Цінність цього древнього рецепта не знизилася й нині. У Росії народ здавна вживав свої види морозива, тому що в холодні зими не було нестачі в "холодоагентах" для заморожування ласощів.
Тільки в XІХ столітті в Росії з'явилася перша машина для приготування морозива. 16 листопада 1845 р. купцеві Іванові Ізлеру був виданий патент №307 на "машину для приготування морозива". Промислове виробництво морозива в нас розпочалося лише на початку 30-х років ХХ століття. Морозиво любили не тільки в середовищі простого народу, воно було широко представлене в меню при дворах Петра ІІІ й Катерини ІІ. Сама технологія приготування морозива в ті часи була досить таки примітивна й дозволяла одержувати незначну кількість продукту. Людина, що найбільше постраждала від морозива – це Петро ІІІ. Саме морозивом спокусила Катерина ІІ свого чоловіка Петра ІІІ: під час перевороту вона пригощала його морозивом з лікером, фруктовим желе, шоколадом, горіхами й вафлями.
Технічний прогрес поступово вплинув на виробництво морозива, перетворивши його з вишуканих ласощів багатих салонів у продукт, доступний всім і кожному. Архівні матеріали дозволяють відновити хронологію відкриттів в області виробництва морозива. В 1834 р. американець Джон Перкін запатентував ідею використання ефіру в компресійному апараті. Через 10 років англієць Томас Мастерс одержав патент на машину для морозива, що являла собою олов'яний глечик з обертовим трьох пелюстковим шпателем, оточеним льодом, снігом або сумішшю одного з них із сіллю, солями амонію, селітрою, нітратами амонію або хлоридом кальцію.
В 1843 році англійка Ненсі Джонсон винайшла ручний пристрій для виготовлення морозива й запатентувала його. В 1848 р. у США були запатентовані дві машини для приготування морозива. Одна з них складалася із пристосування із двома концентричними циліндрами, один із яких заповнювався холодоагентом. Серійне виробництво фризерів почалося в другій половині XІХ століття Якобом Фусселлом у Балтіморі. Веловізок з морозивом (середина XX століття).
Ймовірно, так виглядала одна з перших американських машин для виробництва морозива. Першу фабрику морозива побудував в 1851 році Джейкоб Фассел. Він заробляв на життя продажем молока, але не знав, що робити з вершками. А коли він вирішив робити з них морозиво, то й зовсім кинув продавати молоко, тому що продавалося морозиво дуже добре. Фассел вклав у його виробництво всі свої гроші. Незабаром він побудував нові фабрики у Вашингтонові, Бостоні й Нью-Йорку. Джейкоба Фассела й вважають батьком індустрії морозива.
В 1936 р. А. И. Микоян, після відвідування США й ознайомлення з тамтешніми харчовими технологіями, в одному зі своїх виступів сказав: "Морозиво треба й можна зробити масовим продуктом повсякденного харчування, випускаючи його за доступними цінами. Морозиво треба робити влітку й узимку, на півдні й на півночі".
Реклама морозива Київського молочного комбінату, 1954 рік. Зображені всі чотири види його продукції - брикет, на паличці, у картонному та вафельному стаканчиках. Найдешевшим було фруктово-ягідне - за 7 копійок. Найдорожчий "Каштан" - пломбір на паличці в шоколадній глазурі – коштував 28коп., як півлітра кефіру. Ціни на морозиво в Українській РСР трималися майже без змін від кінця 1960-х до кінця 1980-х
Мерехтіла наприкінці 1960-х світлова реклама на даху одного з будинків на київській площі Калініна – нинішньому майдані Незалежності. У середині 1970-х в продажу з'явилося вершкове морозиво "Сімейне" у квадратній картонній коробці. Півкілограмова упаковка коштувала 48 коп. і була розрахована на чотирьох- п'ятьох осіб. Це був перший і, здається, єдиний сорт радянського морозива, не розрахований на споживання одразу після придбання .
У спеціалізованих кафе-морозиво асортимент був ширший. У Києві таких на початку 1980-х нараховувалося кількадесят: "Умка", "Дюймовочка", "Сніжинка", півтора десятки кафе "Морозиво" з варіаціями назв - "Вода-Морозиво", "Сосиски-Морозиво" й навіть "Вино-Морозиво". "Культовими" серед них вважали два - на п'ятачку перед входом у Пасаж із Хрещатика та в напівпідвалі навпроти Бесарабського ринку.
Останнє кияни між собою називали "погребок". Кульки морозива - білого, горіхового, рожевого, крем-брюле - тут поливали сиропом. Для початку 1970-х - шик. А ще: у залі скрізь дзеркала, біля кожного столика - бра з канделябрами. Щоправда, усе задоволення псували відсутність вільних місць і черги до прилавку, особливо по вихідних. "Погребок" проіснував до початку 1990-х.
Залежно від способу виробництва морозиво піділяють на загартоване й м'яке. У магазинах продається загартоване морозиво М'яке більше схоже на кремоподібну масу й за смаковими властивостями перевершує загартоване морозиво, але не придатно для зберігання. За ступені жирності морозиво буває наступних видів: - Молочне (3-8% жирів) - Вершкове (8-10% жирів) - Пломбір (15-20% жирів)
Крім того, стали повсюдними фальсифікації морозива, наприклад, часткова або повна заміна молочного жиру на пальмове та кокосове масло, тобто на самий малопридатний для харчування рослинний жир, проте найдешевший із всіх рослинних. У розвинених країнах пальмове масло використають у нехарчових цілях для виготовлення дешевих сортів мила і як біопаливо для дизелів. Так що нині спробувати дійсний пломбір, приготовлений за справжніми рецептами, можна тільки в дорогих ресторанах або приготувавши його самостійно на своїй домашній кухні за допомогою морозивниці (а взимку під час холодів - безупинно або періодично раз в 5-10 хвилин розмішуючи суміш на вулиці на морозі). Майже зник із прилавків колись популярний фруктовий лід, принаймні , у тому вигляді, що існував раніше. Це морозиво - таке актуальне в жаркі літні дні - зроблене тільки з натуральних інгредієнтів, досить дороге й мало користується попитом. А зі штучними добавками він у наш час не особливо популярний. В останні кілька років фальсифіковане морозиво з рослинними жирами замість молочного жиру практично витиснуло усе раніше вироблені види морозива, що складалися з повноцінних інгредієнтів.
Це багатобічний актор, скульптор, поет, архітектор, військовий інженер і організатор великих свят при дворі герцога Козимо де Медичі. В наш час морозиво стало настільки популярним десертом, що у багатьох країнах проводять дні, свята, виставки, фестивалі морозива. Перший фестиваль морозива відбувся у Флоренції і був присвячений Бернардо Буонталенті
Основною заслугою Бернардо Буонталенти в еволюції морозива став винахід пристосування , принципи роботи якого використаються й у сучасних машинах для виробництва морозива, тобто в центральному циліндрі із сумішшю морозива, розташованого в бачку з льодом , оберталися лопаті , що перемішували його вміст для кращого охолодження й для насичення суміші повітрям. В 1559 році на банкеті з нагоди відкриття форту Бельведері Бернардо Буонталенти представив холодний десерт на базі крему цабайоне й фруктів, що надалі став відомий за назвою " флорентійський крем" або морозиво Буонталенті. Одна із джелатерий Флоренції має зараз патент на виробництво цього морозива.
У Великобританії на честь відкриття британського Національного тижня морозива з'явився перший у світі фургон-амфібія "HMS Flake 99", що торгує морозивом на суші й на воді. Зараз він плаває в різних частинах Лондона по річці Темзі, продаючи смачні солодощі місцевим човнярам. Незабаром фургончик відправитися в тур по британським пляжами, і можливо добереться до каналів Венеції.
Рэпер з Америки Гуччи Мэйн (сьогодення його ім'я - Рэдрик Дэвис) зробив собі дуже незвичайне татуювання на обличчі. На його щоці тепер перебуває ріжок з морозивом, з якого в усі сторони б'ють блискавки. На малюнку також можна розглянути й напис "Brrr". Який зміст укладений у цьому татуюванні, не відомо...
Популярна канадська мережа кафе-морозив "Daіry Queen" відзначила 10 травня 2011 року 30-літній ювілей своїх морожених тортів. На честь цієї події на центральній площі даунтауна Yonge-Dundas Square був створений величезний морожений торт. Над створенням торта працювали десятки кухарів цілодобово, використовуючи більше 9000 кг морозива, 91 кг бісквіта, близько 136 кг льоду. Створений торт був занесений у Книгу рекордів Гіннеcа. Після чого всі бажаючі ті, що зібралися на Yonge і Dundas Square змогли спробувати.
Китайці також потрапили в Книгу рекордів Гіннеса, спорудивши торт-морозиво. Торт вийшов 4.8 метра в довжину, 3 метри завширшки й 1 метр у висоту. І важить це створіння 8 тон. На поверхні цього багатобарвного солодкого шедевра з висоти пташиного польоту можна розгледіти велику родину грайливих ведмедів.
Морозиво-рекордсмен і його автор У січні цього року в Римині було виготовлено найбільше морозиво у світі висотою в 2,81 м і вагою майже 800 кг. Тридцять годин роботи семи кондитерів-морозівників були завершені занесенням їхнього шедевра в Книгу рекордів Гіннеса. Спорудження одного тільки ріжка для гіганта зажадало близько 2000 вафель і 700 кг білого шоколаду, а смак самому морозиву забезпечили свіже молоко, цукор, вершки, маскарпоне, ароматизатор зі смаком торта й вишні для прикраси, що разом склало ще 70 кг насолоди. Автор шедевра - Мірко делла Веккья, ім'я якого вже двічі заносилося в Книгу рекордів, але тоді мова йшла про шоколадні й кавові рекорди.
Кількість сортів морозива з кожним днем росте й викликає подив, але апетиту при цьому аж ніяк не додає, тому що роблять його з дивних, здавалося би з таких, що не підходять для цього продуктів. Наприклад, усе в тій же Японії вже зараз можна купити морозиво з риби, морської солі, китового м'яса, черепах, кедрових стружки, кактуса, маринованої орхідеї, акулячих плавників, смажених баклажанів, грибів, водоростей, пива, вина, смаженої свинини, дуріана, лаврового листа, гірчиці й взагалі із усього, що прийде в голову!!!
В місті Гілрой, Каліфорнія, що відоме як "Часникова столиця", з'явилося часникове морозиво! Його придумали для подання на часниковому фестивалі. Воно одержало позитивні відгуки й почало продаватися. І хоча морозиво зі смаком часнику - це досить дивно, але відгуки від покупців про його смак позитивні. Тільки ці ласощі не для дітей, а для дорослих.
Смажене морозиво є популярним десертом у Мексиці. Воно виглядає разюче і його чудовий смак дивує не менше. Готується досить просто, накочуються кульки морозива розміром з яблуко й гарненько заморожуються, потім послідовно обвалюються у борошні, яйці й паніруванні, знову заморожуються, і перед самою подачею на стіл швидко обсмажуються в рослинному маслі у фритюрі.
Мало хто знає, але томатне морозиво раніше випускали навіть у СРСР, зараз його можна побачити на прилавках у Японії, там воно достатньо поширене. Основним компонентом, як ви, напевно, здогадалися, є помідори, так само в нього додають вершки, томатну пасту, часник, лавровий лист і свіжозмелений чорний перець.
Це морозиво є загадкою для багатьох. Більшість навіть не вірять у його існування, але воно дійсно є! Перед готуванням з цибулі виводиться гіркота й специфічний запах шляхом пасировки. Далі в блендер відправляють яйця, молоко, вершки, цукор і ваніль. Говорять, що цибулеве морозиво виходить дуже ароматним і смачним.
Армія любителів бекону величезна й спеціально для них експерт морозива Девід Лебовіц (Devіd Lebovіtz) вирішив довести, що бекон годиться не тільки для сніданків. Він створив новий сорт морозива на основі глазурованого бекону! На вид виходить досить апетитно, а страва вже завоювала свою популярність.
Продовольча компанія "Тітка Бесcі" намагається вдихнути нове життя в долю морозива, заміняючи його базові компоненти різними альтернативами. Компанія випустила новий вид морозива - картопляний ріжок. Він складається з картопляного пюре, ковбаси, соусу й зеленого горошку. Тепер морозиво можна вживати не тільки на десерт.
Процес виготовлення морозива з риби досить складний і виникають деякі труднощі. У рибі втримується велика кількість води, що при заморожуванні стає твердою,як камінь, але Сато (перший творець рибного морозива) вирішила цю проблему шляхом просочування риби спиртом. Щоб знищити спецефічний запах ,рибу вимочують у молоці, яєчному лікері, віскі, бренді, інших видах спиртних напоїв, після чого додають горіхи, мигдаль і шоколад.
Для того, щоб позбутися запаху при виготовленні морозива з восьминога, його потрібно протягом восьми годин кип'ятити в чорному чаї. Який смак виходить після цього – уявити складно. Хто б крім японців зміг це з'їсти? Тому, хто зважився покуштувати морозиво з цієї баночки, можуть зустрітися цілі заморожені креветки .
Дизайнерське морозиво STOYN Іce Cream це дітище російського вигадника Сергія Старостина, керівника незалежного агентства ambіent реклами STOYN. У стінах цього агентства й народилася ідея нагодувати росіян незвичайним морозивом, що було б виготовлене з органічних інгредієнтів, вирощених на території Росії російськими ж фермерами. За основу були взяті образи знаменитостей всіх часів і народів: Маяковського і Мерилін Монро, Че Геваре й Дарт Вейдер, один із братів Маріо, Дональд Дак і Міккі Маус, а також знакові для нашої епохи символи, такі як балончик для граффіті, пістолет і фотоапарат.
Сполучення інгредієнтів для кожної порції дизайнерського морозива також були ретельно підібрані так, щоб відповідати обраному образу. Приміром , Маяковському не даремно долучили смак горілки з журавлиною, адже саме ці продукти і є стереотипними думками закордонних громадян про "загадкову російську душу". А незрівнянна Мэрилін здасться чарівним десертом з полуниці з вершками, - улюбленими ласощами Кеннеді. Що ж стосується балончика для граффіті, то він, будучи символом 90-х, має відповідний смак, - жувальної гумки. Мультперсонажі Дональд і Міккі,які обожнюють малюки, наділені смаками банана із шоколадом і ароматного манго.
Нью-йоркський ресторан Serendіpіty-3 почав подавати особливу страву "не для всіх"- морозиво за ціною 25 тисяч доларів за порцію. Це- найдорожче морозиво в світі. Якщо ви випадково відвідуєте цей ресторан і у вас будуть зайві гроші, не пропустіть в меню цей рядок - The Grand Opulence Sundae (Велика_______середа). Як стверджують працівники ресторану, приблизно раз на місяць є відвідувачі, які замовляють цю солодку розкіш. Це морозиво було введено в меню у 2005 році на честь "золотого" 50-річного ювілею ресторану.
В основу страви лягло таїтянске морозиво, наповнене мадагаскарською ваніллю, і покрите тонким їстівним аркушем золота. Морозиво покрите найдорожчим у світі сортом шоколаду Amedeі Porceleana і обсипано крихтам рідкого шоколаду Chuao, що роблять із бобів какао, вирощених на узбережжі Карибського моря у Венесуелі. Крім того, зверху, як можна помітити, перебуває чашечка з ексклюзивною десертною ікрою Grand Passіon. У комплект також увійшли екзотичні фрукти, доставлені з Парижа, золоті драже, трюфелі й марципанові вишеньки.
У ресторані будуть використовуватися какао-боби 28 різних сортів, у тому числі 14 - найбільш дорогих і рідкісних, які в найбільше місто США прибувають із самих різних куточків світу. Зверху морозиво покрите збитими вершками, а в якості "гарніру" до нього пропонуються шоколад і трюфелі вартістю понад 5000 доларів за кілограм. Ласощі кулінари присмачать п'ятьма грамами їстівного 23-каратного золота. «Морозиво для мільйонерів» подають в креманках, прикрашених по колу золотом, а на підносі відвідувач виявить браслет з 18-каратного золота з білими діамантами загальною масою один карат. Для поїдання дорогоцінного десерту гурманам видадуть золоту ложечку, прикрашену діамантами, яку гість ресторану може забрати із собою.
Щоб відзначити весілля принца Уільяма й Кейт Міддлтон, виробник морозива по імені Колін Блісдейл (Colіn Bleasdale) з Ланкашира (Англія) приготував морозиво, що стало найдорожчим в історії цих ласощів. Він зробив морозиво у вигляді квіткового букета інкрустованого коштовностями з желе та карамелі. П'ятнадцять квіток прикрашені листками із справжнього золота. Композиція включає сорбет із шампанського й чорні трюфелі. Крім того, Колін Блісдейл позичив в ювелірів сапфір, схожий на 18-каратный камінь, яким прикрашена обручка Кейт Міддлтон.
Морозиво, як і будь-який продукт на основі молока, дуже поживне й калорійне. Містить багато вітамінів (А, В, D, Р, Е), мінеральних речовин (залізо, магній, калій, фосфор, натрій) і дозволяє не тільки "охолодити" організм, але й швидко відновити енергію. Говорять, це ще й здоров'я. Деякі лікарі вважають, що поїдання морозива загартовує горло. Загартовуючи тіло, ми в першу чергу привчаємо його до контрасту температур. Виходить, і регулярне вживання морозива дозволяє виробити місцевий імунітет і привчити горло до низької температури. Тільки такі тренування варто проводити обережно й нарощувати поступово!