Мова - одна з основних ознак нації. Мова - фундамент культури. Рідна мова - найдорожчий скарб народу. Рідна мова - підвалина інтелекту, рідна мова - основа патріотизму. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина. Умирає мова - умирає культура. Умирає культура - припиняється прогрес, і історію починають творити Нерони, Бісмарки, Муссоліні, Гітлери, Сталіни, Мао Цзедуни. А яка то історія - всім відомо.
У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. А, ще раніше, якщо поглянути на мовну карту 1871 року, вона була поширена ще далі. Зараз навіть на території сучасної України не всі спілкуються українською. Унікальна властивість української мови — двоїна. Зараз про неї мало кому відомо, адже її вилучили примусово у 1933 році, щоби наша мова не мала таких відмінних рис від російської. Хоча, раніше, казали не «два слова», а «дві слові», не «дві руки», а «дві руці», не «чотири вікна», а «чотири вікні». Це яскравий приклад того, яких штучних змін зазнала наша мова через намагання її знищити чи замінити.
Українська мова довго була під забороною. Заборона стосувалася не лише мови а й культурної спадщини України. Сьогодні хочемо навести приклади жорстокого винищення української культури за московської влади:🔸1689 р. Заборонено Києво-Печерській лаврі друкувати книги без патріаршого дозволу: «… к нам первее неприслав, отнюдь бы вам не дерзати таковых книг новослагаемых печатати…» Обмеженнями чи забороною книгодрукування Московія намагалася понизити рівень освіти та науки в Україні, знищити національний дух у культурі, побуті, суспільних відносинах. 🔸1690 р. Засудження й анафема Собору РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
🔸1693 р. Лист патріарха Московського до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.🔸1709 р. Цар Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської академії з 2000 до 161, а кращим науково-просвітницьким силам звелів перебратися з Києва до Москви. 🔸1721 р. Наказ про цензурування українських книжок. Це лише невелика кількість указів, які видавалися задля винищення української ідентичності. Культура зазнавала гонінь, проте українці змогли зберегти її. Ми сильні і в цьому ми єдині.
Сьогодні російськомовні українці масово почали переходити на державну мову. Поштовхом до цього спочатку стала промова президента росії, в якій він говорив про визнання «Л/ДНР», а потім – повномасштабний наступ на Україну. Ті, хто вирішив перейти на українську, кажуть, що не хочуть асоціюватися з агресором та прагнуть підтримати країну в складні часи. Багато російськомовних українців досі вважають для себе "неприроднім" спілкуватись українською, це їх право, засуджувати ми не будемо. Найгірше, коли друзі та близькі не підтримують намагання спілкуватися рідною мовою, подекуди навіть кепкують. Якщо ви в схожій ситуації, не падайте духом! Ви - це цеглинка у розвитку та розбудові України. Ми вами пишаємось! Найцінніші - ваші намагання та усвідомлення.
Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення – вищий за середньоєвро-пейський рівень. Наразі у світі українською володіють від 41 до 45 мільйонів осіб, а рідною мовою її називають понад 37 мільйонів людей у світі!В українській мові, на відміну від інших східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний. Найбільше перекладений «Заповіт» Тараса Шевченка – 147 мовами.
Письменник Михайло Старицький вигадав слово "мрія", а також "майбутнє", "темрява" та "привабливий". Леся Українка вигадала слова "промінь" та "провесна".Іван Франко поповнив український словник словами "привид", "чинник" та "свідоцтво". Олена Пчілка подарувала нам такі слова: "мистецтво", "переможець", "променистий". Tapac Шевченко також додав такі слова: "високочолий", "вогняний", та "почимчикувати".
Оскільки ми живемо у двомовному суспільстві, то через мовні впливи коли-не-коли виникають труднощі під час перекладу. Іноді одне слово можна перекласти лише кількома. Наприклад, українському слову пильнуй у російській мові відповідає фразеологізм держи ухо востро, а слову вилежуватися — словосполука валяться в постели. І навпаки, одне російське слово взгрустнулось можна перекласти тільки двома українськими — огорнув смуток. Як поетично! Отже, кожна мова має свій колорит, тому не перекладайте дослівно.
Гадаю, ви не раз чули: "Вимовиш слово «паляниця» й тоді ти точно українець!"Саме так! Але питання наступне: чому ж окупантам так складно вимовити слово «паляниця»?.. Усе просто! Причиною є те, що наша артикуляційна база дуже відрізняється від російської. Іншими словами - їхні щелепи не звикли до вимови таких звуків як м'який [ц'], пом'якшені шиплячі [ж'], [ч'], [ш'], а також до нашого звуку [г]. Цей список можна продовжити, додавши до нього інші звуки та комбінації звуків. Для росіян вимовити ці звуки - складна робота, а іноді й нереальна. Тому й виходить або палІніца, або пол'Яница... Такі слова як «нісенітниця», «рушниця», «нікчема», «вирій», «полуниця», «жінка», «черешня», «укрзалізниця» — прекрасні варіанти слів для перевірки окупантів. Пам'ятайте: мова - це ідентифікація народу. І війна нам це, на жаль, показує найяскравіше.
10 милозвучних слів , які зроблять вашу мову цікавішою і мелодійнішою. Вештатися – ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь. Духмяний – який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий. Кмітливий – здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. Непереливки – так кажуть про людину, яка потрапила в халепу, коли їй важко чи скрутно.
Обценьки – ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів. Пасіювати – гніватися. Пуцьвірінок – безпере пташеня, також цим словом часто називають маленьку дитину. Телепень – зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини - тюхтій, незграба, лемішка, розмазня. Теревенити – багато, беззмістовно говорити - базікати, патякати, баляндрасити. Філіжанка – те саме, що чашка, горня.
А ось ще один доказ надзвичайного багатства української мови – вірші, у яких всі слова починаються на одну і ту ж літеру: Забуваюся. Зовсім зникаю. Знов зриваю закритий замок. Забагато зневажливих знаю,Закодованих злістю зірок. Зауваження знищили задум,Зашарілись загублені знаки. Звідусіль закликали зраду,«За звитягу» запал зруйнувати. Захворіла, змарніла, заплакала,Заколисана зникла змія. Замовчала занадто злякано,Збожеволіла знову Земля.