Презентація "Мрії Міріі" до уроку літературного читання.

Урок літературного читання3 клас. Вчитель Хустської спеціальноїшколи І-ІІІ ст. Андок А. В.

Яка зараз пора року?Осінь. Який зараз місяць?Жо́втень.

Скоромовка. Лис малий і більший лиспо гриби ходили в ліс.

Зага́дка У садках, гаях блукає, жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль —  жде сестрицю білу в гості. Осінь

Людми́ла Киба́лка

Ми бу́демо читати оповіда́ння «Мрії Марії». Автор оповідання – Людмила Кибалка.

Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

Жовто́коса о́сінь-красу́ня

Чату́є – чекає, підстеріга́є.

Жураве́ль. Журавлі.

Восени журавлі відлітають у вирій.

Курли́кання журавлів: курли-курли-курли!

Багря́ний ліс.

Мрії Марії. Причаїлася Марія під яблунею в саду. Чатує, коли прийде осінь по яблука. Час минав, а жовтокосої красуні не було.

Над голово́ю курли́кали журавлі. Птахи відліта́ли у ви́рій. Сонечко спуска́лося за багря́ний ліс, кидаючи оста́ннє проміння на землю.

Ра́птом почу́вся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій:— Ось де ти, Маріє! Що ти тут робиш?— Бабусю, дідусь сказав, що осінь збирає яблука, груші для їжаків на зиму. Так хотіла зустрітися з нею. Завтра знову чека́тиму.—Щедра осінь, Маріє, подала́ся з птахами у ви́рій, тож залишила для інших усе: яблука, груші, сливи... Ходімо до хати.

— Зараз. Я тільки подя́кую за ще́дрість. До поба́чення, осене! Чека́тиму на тебе! — промовила дівчинка, помахавши рукою на прощання.

Людмила Кибалка. Мрія Марії (оповідання для дітей) Причаїлася Марія під яблунею в саду. Чатує, коли прийде яснозора осінь по яблука. Час минав, а жовтокосої красуні не було. Над головою курликали журавлі. Диво-птахи відлітали у вирій. Сонечко спускалося за багряний ліс, кидаючи останнє проміння на землю. Раптом почувся бабусин голос, який розбудив дівчинку від мрій:— Осьде ти, Маріє! Що ти тут робиш?— Бабусю, дідусь сказав, що осінь збирає яблука, груші для їжаків на зиму. Так хотіла зустрітися з нею. Мабуть, журавлине курликання налякало. Завтра знову чекатиму.— Кожна тварина робить запаси на зиму, а щедра осінь, Маріє, подалася з птахами у вирій, тож залишила для інших усе: яблука, груші, сливи... Ходімо до хати.— Зараз. Я тільки подякую за щедрість. До побачення, осене! Чекатиму на тебе! — промовила дівчинка, помахавши рукою на прощання.

Ілюстративний матеріал інтернет-ресурсу