Презентація на тему "Діячі культури козацької доби. Борецький Іов"

Борецький Іван Матвійович, чернече ім'я Іов (1560 — 2 березня 1631) — український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1620 – 1631), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Духовний та політичний наставник Петра Могили.

Митрополит Іов (в миру Іван Матвійович Борецький) прославився милосердям до сиріт і вдів, безкорисливими працями на користь освіти й євангельською щедрістю до убогих. Він багато часу приділяв просвітницькій діяльності, відкрив в Києві приходську школу. Був одним із засновників Київського братства, професором та першим ректором Київської братської школи. Кияни шанували його й називали другим Іоанном Милостивим. 

Борецький вважав, що саме освіта визначає місце людини в суспільстві й спроможна змінити саме суспільство. Він турбувався про учнів, за свій кошт постачав усе необхідне для навчання, утримував бідних та сиріт. Він вважав, що багатії над убогими в школі нічим вищі не мають бути, лише самою наукою. 

Іов Борецький піклувався про культурний підйом України: підтримував київських друкарів, брав участь у перекладі книг з грецької на старослов'янську мову.

Народився 1560 року на Західній Україні. Навчався у Львівській братській школі та Краківському університеті. У 1605-1610 роках - ректор Львівської братської школи. У 1610-1615 роках настоятель Свято-Воскресенської церки на Подолі, у 1615-1618 рр. - перший ректор Київської братської школи

У грудні 1619 року Іов Борецький став ігуменом Київського Михайлівського Золотоверхого Монастиря.

Разом з гетьманом  Петром Конашевичем-Сагайдачним та іншими оборонцями Православної Церкви він сприяв відновленню української православної ієрархії. У  1620 році Іов був висвячений Ієрусалимським патріархом Феофаном на першого православного Митрополита Київського, Галицького та Малої Росії.

Перебування Іова Борецького на митрополичій кафедрі випало на період жорстоких гонінь на Православ'я. Київський архієрей всіма силами відстоював права Православної церкви, боровся із спробами польських властей насадити в Україні греко-католицтво (уніатство), написав ряд антиуніатських полемічних творів. Він закликав православних твердо триматися своєї віри, викривати інославні догмати й обряди, але робити це духовно, розсудливо, згідно з Писанням.

Помер Іов Борецький 15 березня 1631 року, і був похований за його заповітом «при церкві святого Архістратига Михаїла над Києвом Михайлівського Золотоверхого монастиря».

У народі він заслужив славу козацького Митрополита, захищаючи козацтво, як справжніх лицарів Христа, для яких віра й спасіння душ християнських православних - понад усе.

Помісний Собор 2008 року  Української православної церкви Київського Патріархату у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України, благословив приєднати святителя Йова, Митрополита Київського і всієї Русі до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар. Чесні останки святителя Йова вважати святими мощами віддавати їх на волю Божу. Благословити будівництво храмів на честь святителя Йова, Митрополита Київського і всієї Русі. Пам'ять святителя Йова святкувати 15 (2) березня, в день його блаженного упокоєння.

«Людина добре освічена, у вільних науках, у знанні грецької, латинської й слов'янської мов навряд чи мала собі рівних».    Сильвестр Косів, церковний діяч і письменник