Рід Острозьких, як свідчать історики, веде початок від короля Данила Галицького. Батько Василя Острозького, Костянтин Іванович (біля 1460 -1530), був захисником православ'я і української народності. У своїх турботах про Православну Церкву він усе життя клопотав за неї перед урядом, завдяки чому було встановлено міцне юридичне положення Православної Церкви в Литві. Похований був великий діяч Литовсько - Руської держави у Києво-Печерській лаврі.
Наприкінці XV сторіччя між Литовською і Московською державами розгорнулася запекла боротьба за давньоруську спадщину. Питання стояло руба: кому в разі перемоги домінувати в Центрально-Східній Європі. Велике князівство Литовське ще протягом ХІІІ — XV ст приєднало до себе більшість руських князівств і земель. Але Московське велике князівство намагалося підкорити їх своїй владі.
Оршанський бій був прикладом фахового маневру високоспеціалізованими підрозділами Острозького (піхота, легка кіннота, важка кіннота, артилерія, сапери) і використання особливостей ландшафту (одна з перших в історії артилерійських засідок). Битва стала найбільшою перемогою ВКЛ у війнах проти Москви. В Білорусі дата битви є неофіційним святом білоруської зброї. На офіційному рівні влада забороняє урочистості з нагоди Оршанського бою. У Литві 2014 рік проголошений Роком битви під Оршею. Хоругва Костянтина Острозького у битві під Оршею
На противагу батькові, Василь Костянтин виступає більше князем- просвітителем, аніж політиком, захисником віри православної, примножувачем культурних надбань. Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), а також десятки сіл і міст на Київщині, Брацлавщині, Галичині та на території Польщі – в цілому 80 міст, 2 700 сіл, 3 тисячі млинів та ін.
Річний прибуток князя становив 1,2 мільйона золотих – величезна на той час сума. І його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи.. Фактично В.-К.Острозький і в господарському, й політичному, і культурному та церковному планах творив незалежну державну структуру. І хоча він визнавав зверхність над собою короля Речі Посполитої, проте поводився незалежно. Навіть у листах писав «Ми, Костянтин, з Божої ласки князь на Волині». Так у той час іменували себе суверенні правителі.
З Острозької академії вийшло багато видатних людей: Максим та Степан Смотрицькі (сини ректора Г.Смотрицького - Максим (Мелетій) з часом став відомим ученим – філологом, публіцистом, письменником, Степан – священиком в Острозі й одночасно працював на ниві освіти), Гавриїл Дорофеєвич (викладач Львівської школи та активний діяч осередку київських учених), Петро Сагайдачний (славетний полководець, політик, гетьман) та ін. Лінгвістична праця учня Острозької академії Мелетія Смотрицького створила в свій час епоху у вивченні слов’янської мови. В Острозькій академії існував великий колектив учених -перекладачів і упорядників книг, який розгорнув у 80-х роках XVI ст. значну видавничу діяльність ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ Бібліотека Академії. 2008 р.
Видавнича справа в Острозі Одночасно з освітою князь Острозький починає розвивати в Острозі і друкарство, запросивши 1575 р. зі Львова до “міста мудреців” Івана Федорова і навіть заснував для його потреб папірню. Це була перша в Україні стаціонарна друкарня, що проіснувала півстоліття і здійснила 28 видань: “Буквар”, “Хронологію” А. Римші та славетну “ Острозьку Біблію”. У той час насильного покатоличення таке видання мало надзвичайно велике значення, оскільки до того українці повної Біблії слов’янською мовою не мали. Для багатьох поколінь вона стала головним джерелом інформації про біблійну історію і засади християнського віровчення.
Острозька Біблія Острозька Біблія 1581 р. — перше повне друковане видання всіх книг Св. Письма церковнолов’янською мовою, здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровим, заходами князя Костянтина Острозького і підготовлене гуртком учених при Острозькій школі. Надрукована на папері і містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами.
Найщедріший меценат Величезними були видатки Острозького і на культуру: князь Василь–Костянтин збудував 600 церков, 20 монастирів, академію та друкарню. Будучи “стовпом православ’я”, він не забував і про інші релігії: заклав католицький костел, мечеть для татарів та синагогу. Троїцька церква Церква Богоявлення Господнього (Острог).
Найщедріший меценат Після смерті В-К.Острозького в 1608 р. академія занепала, а з переходом Острога до внучки старого князя – Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички, на її місці було засновано єзуїтську колегію. Після цього для України настали не найкращі часи, які протривали понад століття … Межиріцький монастир
Пам'ятник князям Острозьким — скульптурна композиція встановлена на проспекті Незалежності в місті Острог Рівненської області. Композиція складається з трьох бронзових скульптур на бетонному постаменті: в центрі розташована постать преподобного Феодосія (князя Федора Острозького), ліворуч — князь Костянтин Острозький, праворуч розташований князь Василь Костянтин Острозький. Позаду фігур і вище над ними розташовані аркоподібні бетонні дуги, центральну з яких вінчає держава. Пам'ятник відкрито 30 вересня 2000 року Президентом України Леонідом Кучмою під час святкування 900-річчя міста Острог.