26 жовтня о 18:00Вебінар: Сучасні методи та засоби організації уроку фізичної культури за стандартами НУШ

Презентація на тему "Діячі культури козацької доби. Могила Петро"

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 8 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

П е т р о М о г и л а

Номер слайду 2

Петро Могила належить до людей, чиї імена символізують відродження нації. Поряд з іншими культурними діячами XVII ст. він стояв біля витоків прославленої далеко за межами України Києво-Могилянської академії. Величезною була його роль і в оновленні православного богослов'я, що майже не змінювалося впродовж багатьох століть.

Номер слайду 3

Петро́ Моги́ла — молдавський боярин, політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 року, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 року, екзарх Константинопольського патріарха. Канонізований Церквою 1996 року

Номер слайду 4

Петро Могила народився 21 (30) грудня 1574 p., за іншими відомостями — 31 грудня 1596-го (10 січня 1597 р.) в аристократичній валасько-молдавській православній сім'ї Мовил. Це слово не лише співзвучне українському "могила" (тобто високий надмогильний пагорб — курган), а й тотожне йому за змістом. Батько Петра, Симеон, у 1601—1606 pp. був князем придунайської Валахії, а потім посідав престол Молдавського князівства. Його родичами були князі Потоцькі, Вишневецькі, Корецькі..

Номер слайду 5

Після загибелі батька у 1607 р. Петро Могила з матір'ю перебрався до Речі Посполитої і навчався у Львівській братській школі, яку щедро обдаровував його батько. Закінчив її приблизно в 1612 p.

Номер слайду 6

Подальшу освіту Петро Могила здобував у європейських університетах. Спочатку він здобув освіту в Польській академії в Замості, а згодом вчився у різних навчальних закладах Голландії та в Парижі. В історичній літературі містяться відомості про його навчання в Сорбонні. Петро Могила вільно володів грецькою та латинською мовами і досить швидко опанував богословську науку.

Номер слайду 7

Він мріє про військову славу й бере участь у жорстоких боях із турками на Цецорських полях 1620 р. й під Хотином 1621-го. За виявлену мужність і неабиякі особисті якості, король Сигізмунд III хотів навіть поставити П. Могилу князем у Молдові. Та князівство, хоч турецьку навалу і стримали, залишилося під владою Османської імперії. Після повернення в Річ Посполиту високоосвічений, енергійний і честолюбний Петро Могила стає офіцером королівських військ і, незважаючи на православне віросповідання, перебуває під заступництвом коронного гетьмана С. Жолкевського.

Номер слайду 8

Саме в боях під Хотином Петро Могила зблизився з П. Сагайдачним та іншими козацькими ватажками. А невдовзі тісні стосунки склалися в нього і з відновленою православною Київською метрополією на чолі з Іовом Борецьким. Від 1622-го Петро Могила — частий гість у Києві, на околиці якого він купує кілька маєтків.

Номер слайду 9

Мало відомо про період життя Петра Могили, починаючи від його участі в Хотинській битві та до посвяти у сан києво-печерського архімандрита. Могила почав часто відвідувати Київ і брати активну участь у справах православної віри. Київський історик С. Голубєв вважає, що окрім православного виховання цьому посприяли й часті зустрічі Петра Могили з митрополитом Іовом Борецьким, його наставником ще за часів навчання в Львівській братській школі. Спілкування з Іовом остаточно завершило формування поглядів Петра Могили і, по суті, визначило напрям його подальшої життєвої діяльності.

Номер слайду 10

Протягом 1622-27 рр. Петро Могила перебував на послуху в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка під Києвом. У 1625 році він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.

Номер слайду 11

Після смерті 21 березня 1627 року архімандрита Печерської лаври Захарія Копистенського, у грудні 1627 року на цю посаду було посвячено Петра Могилу. У цей час йому виповнилося тридцять років. В такому віці обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, цьому посприяла підтримка Борецького та інших впливових шляхетських сімей. 1628 року польський король Сигізмунд III затвердив Могилу на цій посаді.

Номер слайду 12

М. Костомаров так оцінював перші кроки Петра Могили: «Новий архімандрит зразу ж виявив свою діяльність на користь монастиря, завів нагляд над священнослужителями у селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвільних піддавати покаранням: оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок при лаврі богадільню для жебраків і задумав завести при Печерському монастирі вищу школу». Грамота святителя Петра Могили

Номер слайду 13

Петро Могила стає однією з головних постатей церковного, політичного і культурного життя України.

Номер слайду 14

12 березня 1633 року митрополитом було обрано Петра Могилу. Невдовзі було отримане благословіння й патріарха константинопольського, причому патріарх надавав новому митрополиту звання «екзарха святого константинопольського трону». Після наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув сподвижництво у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. Вся його діяльність була спрямована на відновлення повнокровного життя Православної Церкви. Портрет Петра Могили з цекви Спаса на Берестові, Київ

Номер слайду 15

Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. створювалася вона за зразком провідних шкіл того часу — єзуїтських колеґій. Ще задовго до відкриття школи, турбуючись про досвідчених викладачів, Петро Могила добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання. Печатка Київського братства

Номер слайду 16

Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колеґію, яку було проголошено правонаступницею Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим. Автор «Історії Русів» з цього приводу писав, що гетьман Сагайдачний:"спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням того ж Наказного Гетьмана Петра Жицького, яко в архітектурі тямущого; надав тому монастиреві заможні села і поновив у ньому з допомогою Митрополита Київського Петра Могили стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь Татар приховану по різних монастирях і пещерах".

Номер слайду 17

За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов.

Номер слайду 18

Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось латиною.

Номер слайду 19

Життя і церковна служба Петра Могили припали на складний час в історії православної церкви в Україні. Петро Могила приділяв велику увагу пошукам, розкопкам і відновленню давніх святинь Києва, зокрема Софійського собору.

Номер слайду 20

Насамперед, це стосується Десятинної церкви, зруйнованої за часів Батия. Біля фундаменту цього храму знайшли мармурові саркофаги з останками св. Володимира і його дружини Анни. Голову рівноапостольного князя було перенесено в Успенський собор Києво-Печерської лаври. На території, яку раніше займала Десятинна церква, митрополит приблизно в 1635 р. спорудив невеличку каплицю на честь св. Миколая. Реконструкція Десятинної церкви

Номер слайду 21

Неподалік Десятинної було відновлено Трьохсвятительську церкву. Капітальної перебудови зазнав і храм Спаса на Берестові. Завдяки зусиллям П. Могили основні храми й монастирі Києва, відремонтовані й перебудовані, знов опинились у руках православних. Спас на Берестові Трьохсвятительська церква

Номер слайду 22

Малюнок святителя Петра Могили.

Номер слайду 23

Петро Могила приділяв велику увагу розробленню та оформленню православної догматики. Відомі твори митрополита, видані друкарнею Києво-Печерської лаври. Серед них найважливіше значення мали "Православне сповідання віри" (1640), "Літос" (1644), "Короткий катехізис" (1645), а також опублікований незадовго до смерті П. Могили "Євхологіон, албо Молитослов, или Требник" ("Великий требник Петра Могили", 1646), в якому були упорядковані, узгоджені й нормативно оформлені обряди й догмати православної церкви.

Номер слайду 24

Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він автор книг «Євангеліє» (1616), «Анфологіон» (1636), «Ефхологіон» (1646) та ін.

Номер слайду 25

Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п'ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3 (19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври.

Номер слайду 26

Майже триста років ніхто не тривожив вічного сну митрополита. Але під час Другої світової війни, в листопаді 1941 p., Успенський собор висадили в повітря. Вибухівку заклали саме біля місця поховання Петра Могили, тому труну з прахом засновника Києво-Могилянської академії було повністю знищено.

Номер слайду 27

Свято-Успенський собор Києво-Печерського монастиря

Номер слайду 28

У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. Взагалі Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської.

Номер слайду 29

За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колеґію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек. В ній були твори Сенеки, Горація, Цезаря, Ціцерона, Макіавеллі, трактати Авіценни та ін. Поряд з богословською літературою сусідували польські хроніки, руські літописи, документальні збірники, хронографи. До його бібліотеки також ввійшли книги, які свого часу заповів Могилі Іова Борецький.

Номер слайду 30

Завдяки невтомній діяльності П. Могили та його однодумців Київ у другій чверті XVII ст. перетворився на центр православної європейської освіченості й богословської культури.

Номер слайду 31

Номер слайду 32

Поштова марки України, Білорусії, Молдови

Номер слайду 33

Монета Нацбанку України та проект купюри

Номер слайду 34

Нагрудний знак Святитель Петро Могила

Номер слайду 35

Бронзова меморіальна дошка  встановлена на старому приміщенні Києво-Могилянської академії. Відкрита в 1997 році до 400-річчя з дня народження.

Номер слайду 36

Пам'ятна дошка на старому корпусі та скульптура у фоє головного корпусу Києво-Могилянської академії

Номер слайду 37

Пам'ятна дошка Петру Могилі, Львів

Номер слайду 38

Пам'ятник Петру Могилі на території Києво-Печерської Лаври, 2008 рiкйё

Номер слайду 39

Пам'ятник метрополиту Петру Могилі встановлено в Українському парку на території МАУП

Номер слайду 40

Пам'ятник святителю Петру Могилі встановлено в 2007р. біля Духовної Академії на території Києво-Печерської Лаври.

Номер слайду 41

Петро Могила на Пам'ятнику «1000-річчя Росії» у Великому Новгороді

Номер слайду 42

Петро Могила. Михайлівка-Рубежівка, 2008 рік

Номер слайду 43

Фрагмент фрески Михайловського Золотоверхого собору

Номер слайду 44

Власноручний підпис Петра Могили. Ми — діти одного батька, сини однієї матері, нащо розриваємо згоду, нащо одні одних посилаємо до пекла, нащо одні одних виклинаємо!

ppt
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
28 лютого 2019
Переглядів
1669
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку