Презентація на тему "Діячі культури козацької доби. Федоров Іван"

Український «Гуттенберг» – Іван Федоров

Відомо, що раніше люди писали книжки від руки. Написати цілу книжку було складно, тому в давнину книги мали дуже велику цінність. М. М. Антокольский. Нестор – літописець .

Йоган Гуттенберг. З гравюри 16 ст.. Реконструкція друкарського верстата Йогана Гуттенберга. В 15 ст. Йоган Гуттенберг винайшов друкарський верстат. З тих пір книжки в Європі почали друкувати.

Історія розуму представляє дві головні епохи - винахід букв та типографії... Микола Карамзін. Видатний східно-слов'янський друкар, продовжувач справи Швайполя Філя та Франциска Скорини, художник-гравер, інженер, ливарник. Організатор чотирьох перших слов'янських кириличних друкарень у Москві, Заблудові, Львові, Дермані, Острозі. Першим почав видавати книги кирилицею. Його можна сміливо зарахувати до справжніх титанів сили думки, пристрасті до своєї справи і цілеспрямованості, глибокого розуміння своєї місії - «духовна сємєна по всєлєнии разсєвати и всєму почину раздавати духовную сию пищу...» (Апостол, післямова, 1574 р.)

Першодрукар Іван Федоров народився приблизно в 1510 році. Навчався в Краківському університеті. Володів латинською, давньогрецькою мовами. В 1532 р. отримав ступінь бакалавра. Був він на всі руки майстер, зробив не тільки друкарський верстат, але і багатоствольну гармату - мортиру – давню попередницю «катюши».

Народився близько 1510, або 1525 року. Існує декілька версій його родового походження, так як в своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхецький герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових. Грамоті навчався в монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році (за записом особи на ім'я Iohannes Theodori Moscus в «промоуційній книзі» університету) одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові. Герб і автограф Феодорова з 23 липня 1583

З 1550 року Іван Федоров - диякон церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі.1551 року московський цар Іван Грозний та російський Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека мати книги писані «кирилицею», вирішили з метою уникнення помилок при переписуванні в церковних книгах, запровадити друкування книг, заснувавши Московський Печатний Двір. Облаштування типографії було доручене диякону Гостунської Кремлівської церкви Івану Федорову, досвіченому граверу-художнику, палітурнику, переписувачу рукописних книг.

У 1552 році диякон Іван Федоров, під керівництвом датського місіонера-протестанта Місінгейма, який привіз друкарський верстат і літери, та за допомогою підмайстрів Петра Мстиславця й Маруші Нефедьєва започаткували друкарську справу.

Місця діяльності Івана Федорова

Найбільш значимі поліграфічні досягнення Івана Федорова відбулися на Рівненщині (тогочасній Волині) - в культурно-просвітницьких осередках Дермані і Острога. Тут, під егідою князя Костянтина Острозького Федоровим була видана одна з найвеличніших книг всіх наступних епох - Острозька Біблія.

Близько десяти років було витрачено на будівництво та відлиття потрібних шрифтів. Всі ці роки Федоров самотужки створював власну техніку книгодрукування. Відливаючи форми своїх власних літер, він спирався на традиції слов'янської писемності і слов'янської писемної графіки букв.

Шрифти Федорова

Шрифти Федорова І.

17 квітня 1563 року вони почали набір першої своєї книги і 1 березня 1564 року, майже рівно через рік, випустили першу книгу московського друку «Апостол». Це перша друкована російська книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться в літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова.

Книга «Апостол» - 1564 рік

Через рік, в серпні - жовтні 1565 року в Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга - «Часословець». До 1565 року Іван Федоров надрукував ще близько 20 літургійних церковно-слов'янських книг. Після смерті московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами - переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли в ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

Друкарський знак Івана Федорова

З 1670 року друкування книг у Заблудові припинилось у зв'язку з тяжкою хворобою Хоткевича та погіршенням його фінансових справ. В нагороду за друкарську працю гетьман дарує Федорову село, де першодрукар мав змогу жити достатньо заможно. Проте він відмовляється від осідлого життя. Бувши людиною віруючою, та вважаючи свою друкарську діяльність апостольським служінням, переїздить у 1572 році до Львова. Там, у 1573 - 1574 роках «друковане занедбане обновил», як сповіщає напис на його могилі у Львові.

В Україні пройшли два періоди життя і діяльності Івана Федорова: львівський - 1572-1574 років та 1582-1583 років, і дермансько-острозький - 1575-1581 років. Будинок друкарні Ставропігійського братства, де були надруковані книги Івана Федорова, Львів

Першодрукар Іван Федоров і князь Василь Острозький

Перша слов'янська азбука. Львів, 1574 рік

Сторінка з «Азбуки» Івана Федорова м. Львів 1574 рік.

«Острозька Біблія»Лебединою піснею Івана Федорова стала «Острозька Біблія» - книга, надрукована в замку князя Костянтина Острозького в 1581 р., - великий том об'ємом 1256 сторінок. Колосальний на той час тираж, тільки до наших днів збереглося не більше 300 екземплярів.

«Апостол» поч. 17 ст. Переписаний з «Апостола» Івана Федоровича 1574 року. Музей Острозької академії. 2007 рік.

Наприкінці весни 1583 року Федоров від'їжджає до Відня, щоб запропонувати австрійському імператору Рудольфу ІІ швидкострільну багатоствольну гармату. Гармату можна було розбирати на п'ятдесят, сто, або й двісті частин і змонтувати для бою за три дні і три ночі. На той час такої гармати світ ще знав. Проте, багато грошей за свій винахід Федоров не здобув. Подальша доля винаходу невідома.

1583-й рік був трагічним і останнім в житті Івана Федорова. Не здобувши достатньо коштів ні у Римі, ні у Відні, він потрапляє у скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, Федоров захворів і в ніч на 6 грудня 1583 помер на руках свого сина Івана в домі у Підзамче (Львів). Похований у монастирському дворі Святого Онуфрія у Львові.

Могила Івана Федорова На його могилу в Онуфрієвському монастирі поклали плиту з зображенням типографської марки першодрукаря. Навколо вився надпис: «Иоанн Фёдоровия, друкарь Московитин, который своим тщанием печатание небывалое обновил…»

Надгробок Івана Федорова

У Львові, на розі вулиць Краківської та Вірменської, де тепер розташований дитячий майданчик, як свідчать історики, була колись друкарня Івана Федорова.

Львівський музей мистецтва давньої української книги був відкритий в 1976 році в приміщенні колишнього Онуфріївського монастиря і називався «Музей імені Івана Федорова». Перед фасадом музею мистецтва давньої української книги встановлено пам’ятник першодрукареві. Це трифігурна композиція: друкар і два майстри.

5 (15) 1583 р. Іван Федоров помер і був похований у Львові в Святоонуфрієвському монастирі

Пам'ятник Івану Федорову в м. Львові

Пам'ятник Івану Федорову в м. Москва

Музей книги. Києво-печерська лавра

На могилі була покладена плита з написом: “Друкарь книг, перед тем невиданных”. В колишньому монастирі зараз музей І. Федорова. Започаткувавши книгодрукування в Росії і на Україні, І. Федоров сіяв “розумне, добре, вічне”.