4 грудня о 18:00Вебінар: Новий курс мистецтва в школі: теорія і практика

Презентація на теиу "Жінки козацької доби. Маруся Чурай"

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 8 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

М а р у с я Ч у р а й

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Існує легенда про те, як Бог роздавав кожному народові свої щедрості. Коли майже все роздав, побачив красиву дівчину, яка скромно стояла в кутку. - А ти хто така? – запитав Бог. - Українка, - відповіла дівчина і збентежилася. - Що ж тобі подарувати? – промовив Бог. – Напевно, я подарую тобі пісню. Тією українкою була, напевно, легендарна народна співачка, поетеса і композитор епохи гетьмана Богдана Хмельницького. Її ім'я разом з іменами тих лицарів буремних років по праву займає почесне місце на скрижалях нашої історії.

Номер слайду 4

Причин може бути багато, але наслідок один: ми не знаємо імен багатьох поетів і композиторів, твори яких широко розповсюджені та улюблені народом, який привласнює собі їхнє авторство. Ці твори здебільшого є фольклорними піснями, адже український народ, або, як було прийнято казати в давнину, «нарід», є дуже співочим та поетичним, і пісня завжди була неоціненним скарбом, який люди передавали із покоління в покоління. Звичайно, з плином часу дещо змінились: тексти і музику продовжують варіювати. Та серед напівзабутих і незнаних імен зустрічаються легендарні постаті, любов та пошана сучасників до яких була настільки сильною, що вона продовжилась у нащадках, якi створювали свої легенди про, як правило, трагічне життя таких людей, і переказували їх своїм дітям (ось одна з причин неможливості розкриття деяких таємниць української культури, адже вони були незафіксовані на папері й зі смертю оповідачів втрачалось багато важливих подробиць).

Номер слайду 5

Одне з імен, яке стало невмирущою легендою, — Маруся Чурай (1625 – 1653)— українська народна поетеса, співачка та композиторка, яка, за словами М. Стельмаха, «все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій…».

Номер слайду 6

Життя Марусі Гордіївни Чурай оповите імлою давнини, його події у народних переказах набули інваріантного забарвлення, але достеменно відомо, що народилася вона у Полтавському посаді у 1625 році. Її батько був людиною чесною та хороброю, користувався повагою серед полтавчан, брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького.

Номер слайду 7

Після смерті Гордія Чурая його дружина Горпина залишилась удвох із дочкою Марусею, яка, за народними переказами, мала чарівну зовнішність, чудовий голос і майстерно співала пісні, якi складала майже постійно і з різних приводів; часто навіть у звичайній розмові вона викладала свої думки віршами. Звичайно, вона була до вподоби міським парубкам, серед яких, знову ж таки за переказами, помітно вирізнявся реєстровий козак Полтавського полку, а згодом знаковий товариш Іскра, справжнє ім’я якого — Іван Якович Іскра (Іскренко). Він був сином відомого гетьмана Якова Іскри-Острянина (Остряниці). Іван палко кохав Марусю все своє життя, але дівчина ніколи не відповідала йому взаємністю, бо її серце належало іншому.

Номер слайду 8

Цим іншим був молочний брат Марусі, син хорунжого полтавського полку Грицько (Григорій) Бобренко — молодий вродливий козак, який проте був людиною слабохарактерною та безвольною. Ось як описує Гриця поет Ліна Костенко у своїй поемі «Маруся Чурай» посередництвом монологу козака Шибилиста Якима: Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою,що щось в душі двоїлося йому. Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в богаі продавати душу сатані.

Номер слайду 9

Мати Гриця рішуче повставала проти його кохання з Марусею, і він одружився з іншою дівчиною (Галею Вишняк). З народних переказів ми дізнаємось, що Маруся, кохаючи Гриця понад усе у світі, не знайшла в собі сили пережити його зраду і навіть намагалася втопитися у Ворсклі, але її врятував Іван Іскра, який випадково був поблизу.

Номер слайду 10

Одного разу приятелька Марусі, Мелася Барабаш, влаштувала вечорниці й запросила її на них. Там дівчина і зустріла після довгої розлуки Гриця, проте не одного, а з молодою дружиною. Ця зустріч стала фатальною: у зболеній душі Марусі виникла страшна ідея помсти, про яку вона розповідає у своїй пісні, слова якої дали назву багатьом творам, написаним на основі легенди про Марусю Чурай: «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»... (Гриць загинув.) Суд засудив за це дівчину до смертної кари (самий текст вироку зберігається у матеріалах козацького законодавства XV — XVII ст. у Центральній науковій бібліотеці АН України). Проте вирок не було виконано.

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Перед стратою Марусі, як свідчать перекази, крізь натовп прорвався вершник на змиленому коні й припинив читання вироку, вручивши писареві гетьманський наказ; у ньому Богдан Хмельницький наказує «зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, за голову його дочки Марини Чурай, у пам’ять героїчної загибелі батька і заради чудових пісень, що вона їх складала. Марину Чурай з-під варти звільнити».

Номер слайду 13

Відомі дві версії народних переказів про останній період життя Марусі Чурай. За однією з них, вона, ще перебуваючи у в’язниці, тяжко захворіла на сухоти; після помилування зачахла, змарніла і в тому ж таки році (1852 або, за іншими даними, 1853) померла. За другою версією, Маруся не могла залишатись у Полтаві, де все їй нагадувало про Гриця.

Номер слайду 14

Особистість Марусі Чурай, її талант і вірність єдиній у житті любові, що призвела до трагічної розв’язки, не могла не викликати інтерес і у дослідників старовини. Одним із них був український історик, автор чотиритомного «Малоросійського родословника» В. Модзалевський, який вважав найбільш відомими піснями, що, безумовно, належали реальній особі Марусі Чурай, «Віють вітри, віють буйні», «Ой, не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Засвистали козаченьки» та інші.

Номер слайду 15

Твердження, що Маруся Чурай є реальною історичною особою, не викликало сумнівів у багатьох відомих дослідників, які вважали дівчину «імпровізаторкою українських пісень», однією з найкращих співачок свого часу. До сих пір зберігся рукописний альбом, датований 1853 роком. У цьому альбомі серед інших віршів записано вісім пісень Марусі Чурай, а саме: «Ішов милий горонькою», яка починається з другої строфи «Ой, ти живеш на гороньці», «Чи ти, милий, припав пилом», «Котилися вози з гори», «Віють вітри, віють буйні», «Хилилися густі лози», «Шумить-гуде дібровонька», «Сидить голуб на березі», «Болить моя головонька». Після цих текстів в альбомі зроблено приписку, що пісні ці створенi Марусею, «дочкою бравого полтавського урядника Гордія Чурая» (а всього поки що знайдено близько 20 пісень).

Номер слайду 16

Легенда про Марусю Чурай досі хвилює творчу уяву багатьох митців. Сюжет про знамениту співачку з часом почав набувати космогонічного вигляду, вийшов за межі колишньої Російської імперії. Він ліг в основу творів багатьох представників різноманітних мистецьких течій, які інтерпретували історію про Марусю Чурай згідно з власним уявленням та мистецькими канонами... Так, за мотивами легенди відома українська письменниця Ольга Кобилянська написала повість «У неділю рано зілля копала»

Номер слайду 17

Історичний роман у віршах видатної поетеси XX ст. Ліни Костенко «Маруся Чурай» було відзначено Шевченківською премією.

Номер слайду 18

Тема отруєння зрадливого коханого знайшла своє відображення у баладах Левка Боровиковського («Чарівниця») та Степана Руданського («Розмай»), у біографічному нарисі О. Шкляревського «Маруся Чурай, малоросійська співачка», повісті О. Шаховського «Маруся Чурай — малоросійська Сафо», поемі Б. Олійника «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)», поетичному творі М. Луківа «Балада про Марусю Чурай».

Номер слайду 19

Особливо яскраве втілення вона знайшла в українській драматургії («Маруся Чураївна» В. Cамійленка, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького тощо)

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Ця дiвчина не просто так, Маруся. Це - голос наш. Це - пiсня. Це – душа…

Номер слайду 22

"Маруся Чурай". Ліоліна Шинкаренко-Безуглова.

Номер слайду 23

Маруся Чурай. Скульптура Прокупчука Олега Григоровича

Номер слайду 24

Маруся Чурай. Один з проектів пам'ятника

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Номер слайду 27

“Засвіт встали козаченьки”

Номер слайду 28

Номер слайду 29

Були й за гетьманів співці;З них деякі вічнії співи зложили,А як їх наймення? і де їх могили,Щоб скласти хоч пізні вінці!

pptx
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
28 лютого 2019
Переглядів
1531
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку