Презентація на тему "Діячі української культури. Максимович Михайло"

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 9 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Михайло Максимович був одним з останніх у світовій науці вчених-енциклопедистів. Важко навіть перелічити всі сфери його діяльності: ботаніка, історія, етнографія, лінгвістика, археологія, філософія, поезія... Діапазон інтересів, різнобічність і творча обдарованість Максимовича, вільне володіння давніми й сучасними мовами (а також глибокі знання майже всіх слов'янських говорів) вражали його сучасників. Тож не дивно, що саме йому випала честь стати організатором і першим ректором Київського університету Св. Володимира.

Номер слайду 3

Богу слава! Долі слава! Тут в Тимківшині, колись Зайнялась зоря яскрава: Максимович народивсь. Народився на хуторі Тимківщина нині с. Богуславець Черкаської області)в сімї Олександра Максимовича (1773–1834)сільского судді.

Номер слайду 4

1823 р. закінчив Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний. Залишився при університеті для науково-академічної праці, викладав ботаніку. У 1819 закінчив Новгород-Сіверську гімназію.

Номер слайду 5

1833 р. одержав учений ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету. 1834 р. у відкритому тоді університеті Св.Володимира Максимович дістав професуру російської словесності й був обраний його першим ректором.

Номер слайду 6

Читаючи лекції з ботаніки, він у 1827 р. захистив дисертацію на тему "Про системи рослинного царства", де продовжив роботу, почату ще у XVIII ст. Карлом Ліннеєм. Результати своїх досліджень він оприлюднив у двотомнику "Основи ботаніки" (1828—1831), першій науковій праці такого роду, виданій у Росії. Услід за цим (1833) він опублікував популярну, розраховану на широкий читацький загал, книгу з природознавства.

Номер слайду 7

Проте наукові інтереси молодого вченого аж ніяк не обмежувалися ботанікою. Він ґрунтовно опановує й інші природничі науки, зокрема зоологію, хімію і фізику.

Номер слайду 8

Максимович, як і згадані представники самобутньої традиції української та російської філософії, упевнений, що справжня мудрість грунтується на любові, що відповідає глибинним переконанням усіх великих представників київської духовної школи, зокрема Г. Сковороди, П. Авсенєва, більшості кирило-мефодіївців — від В. Білозерського до П. Юркевича.

Номер слайду 9

Дружні зв'язки вчений мав чи не з усіма обдарованими людьми України та Росії. Особливо приятелював із М. Гоголем та Т.Шевченком. Портрет Максимовича виконаний Т.Г.Шевченком

Номер слайду 10

До 30 років життя Максимович цілком сформувався як учений-універсал. У Москві, Петербурзі й Києві він уже мав солідну репутацію дослідника й викладача, який брав безпосередню участь у створенні Київського університету. Тож не дивно, що саме його обрали першим ректором.

Номер слайду 11

Найважливішу роль у визначенні напрямку інтелектуальних пошуків викладачів і студентів Київського університету від початку відіграли дослідження, що проводилися М.Максимовичем як особисто, так і із залученням колег і творчої молоді. Він сформував і видав три альманахи "Киевлянин" (1841—1842). У 1839 р. побачила світ фундаментальна "Історія давньої російської словесності".

Номер слайду 12

Під час роботи в Києві Максимович реалізує себе як славіст-мовознавець світового масштабу, розробляючи найдокладнішу (на той час) класифікацію слов'янських мов. Він приділив особливу увагу обґрунтуванню самостійного статусу української мови, яка за давністю, масштабністю та іншими характеристиками не поступається російській, польській чи чеській. Цим питанням учений присвятив низку статей 1838, 1845 і 1850 pp.

Номер слайду 13

Плодом копіткої дослідницької роботи став виданий 1849 р. "Збірник українських пісень". У доволі докладній передмові до нього Максимович продовжував розвивати ідею символічного розуміння пісні як вираження народної душі. Осмислюючи природу української та російської народної пісні, Максимович дає узагальнюючі характеристики менталітету двох народів.

Номер слайду 14

Основною сферою досліджень М.Максимовича залишається історія України. Він чудово знав стародруки й давньоруські документи, тому переконливо обґрунтував безперервність розвитку від давньоруських часів до сучасної України. Особливе місце в дослідницькій роботі Максимовича в останній період його життя займав Київ. Йому Михайло Олександрович присвятив кілька статей, а також окремий "Нарис історії Києва" (1847). Перу Максимовича належать і спеціальні роботи про козацькі часи (зокрема і про Богдана Хмельницького), про гайдамаччину та Коліївщину, криваве селянське антипольське повстання на Правобережній Україні 1768 р. Працював він також і в галузі археології, виступивши автором першої в Україні роботи (про стріли найдавніших часів. Хата М.Максимовича на хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту

Номер слайду 15

Михайло Максимович мав славу й загальне визнання як видатний учений і педагог, почесний професор багатьох російських і європейських університетів, член низки наукових товариств. Однак із Російською імператорською академією наук відносини в нього складалися не найкраще, передусім через його принципову критику великодержавних історичних концепцій, що почали утверджуватися в російській офіційній історіографії після придушення польського повстання і з поширенням шовіністичної "почвеннической" ідеології. Тому лише наприкінці життя, 1871 p., він був обраний членом-кореспондентом цієї наукової організації.

Номер слайду 16

Через поганий стан здоров'я пішов 1845 р. у відставку й решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер.

Номер слайду 17

с. Прохорівка, Канівський р-н, Черкаська область

Номер слайду 18

Автор більш як 400 праць

Номер слайду 19

Внесок Максимовича в українську та російську науку — величезний. Багато в чому завдяки Михайлу Олександровичу, Київ (доти відомий переважно філософсько-богословською школою) уже до середини XIX ст. перетворився на один із найбільших наукових центрів.

Номер слайду 20

Пам'ятна монета України

Номер слайду 21

Поштова марка України, 2004, присвячена 200-річчю з дня народження Максимовича

Номер слайду 22

Меморіальна дошка на честь першого ректора Максимовича, встановлена на фасаді Червоного корпусу КНУ

Номер слайду 23

Головний корпус Наукової бібліотеки імені М. Максимовича КНУ

Номер слайду 24

Меморіальна дошка на Головному корпусі Наукової бібліотеки імені М.Максимовича КНУ

Номер слайду 25

Липа Максимовича

ppt
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
14 грудня 2019
Переглядів
156
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку