Презентація на тему " Джозеф Конрад "Серце пітьми". Знайомство з письменником та його романом

Джозеф. Конрад "Серце пітьми"

ПРИГОДИ ПОДОРОЖІАФРИКАПригодницький роман про мандрівку моряка Марлоу Центральною Африкою

Прийом «Я ЗНАЮ»1 Я знаю, що твори пригодницької літератури розповідають…..2. Я знаю , що сюжет у пригодницьких творах…3. Я знаю, що герої у пригодницьких творах….4. Я пригадую, що раніше ми читали твори пригодницької літератури ….

КОНРАД, Джозеф (Conrad, Joseph; автонім: Коженьовський, Юзеф Теодор Конрад — 03.12.1857, Бердичів, Україна — 03.08.1924, Бішопсборн, Англія) — англійський письменник. ЗНАЙОМСТВО З ПИСЬМЕННИКОМ

ЗНАЙОМСТВО З ПИСЬМЕННИКОМДитинство та юність. Юзеф Теодор Конрад Коженьовський народився в Бердичеві (тодішньої Подільської губернії), в родині літератора та польського патріота Аполлона Коженьовського. Батько його належав до шляхетського роду гербу Наленч (Nałęcz), перекладав з англійської та французької на польську Шекспіра та Гюго. Він приохотив Юзефа до читання польською та французькою.1861 — Аполона Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці повстання та вислали до Вологди. Його дружина Евеліна Коженьовська (Ewelina Korzeniowska) з 4-річним сином поїхала за чоловіком на заслання.1865 — через хворобу дружини Аполон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де, за кілька тижнів, 11 квітня 1865 року, мати Юзефа померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до Кракова, де 23 травня 1869 батько Юзефа помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою. Заопікувався хлопцем брат його матері Тадеуш Бобровський.1874 — після відмови прийняти австро-угорське підданство 17-літній Юзеф Коженьовський, щоб не бути призваним до російської армії, вирушив до Марселя і влаштувався моряком французького торговельного флоту.

ПодорожіДжозеф Конрад прожив сповнене пригод життя, був задіяний у контрабанді зброї та політичних змовах, що пізніше відобразив у своєму романі «Золота стріла» (The Arrow of Gold), і пережив невдале кохання, яке занурило його в глибоку депресію та підштовхнуло до невдалої спроби самогубства. Подорож до берегів Венесуели дала матеріал для роману «Ностромо» (Nostromo) (перший помічник капітана з корабля, на якому ходив Джозеф Конрад, став прототипом для головного героя).1878 — поступив на службу на британське судно, що прямувало до Константинополя, бо російське підданство не давало можливості служити на французьких суднах. Коли судно повернулося до порту приписки, молодий моряк вперше висадився на британській землі, в порту міста Lowestoft[en].1881 — отримав сертифікат на право бути капітаном і британське підданство, офіційно змінивши ім'я на Joseph Conrad.1889 — замислив відвідати Центральну Африку, став капітаном конголезького річкового пароплава. Побачені ним жорстокість і звірства лягли в основу одного з найвідоміших творів «Серце темряви» (Heart of Darkness). Під час подорожі Джозеф Конрад захворів на пропасницю, на яку відтак страждав усе життя.

Творчість1894 — у віці 36 років через погане здоров'я залишив море і вирішив присвятити себе літературній праці. Його перший твір «Олмейрова примха» («Безумство Олмайєра», Almayer's Folly), дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, опублікований у 1895 році.1896 — виходить «Вигнанець з островів» (An Outcast of the Islands). Обидва названі твори створили Конрадові репутацію романтика й оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували його все життя.1896 — одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George), з якою мав двох синів, Бориса та Джона. Попри визнання критиків й інтелектуалів, широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації роману «Шанс» (Chance, 1913), хоча цей роман, як не парадоксально, вважають не найкращим його твором. Помер від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.

Конрад був також публіцистом, критиком, він залишив статті про А. Доде, Г. де Мопассана, Ф. Голсуорсі, передмови до своїх творів, близько чотирьох тисяч листів. В оповіданнях К "Емі Фостер" (1903) і "Князь Роман" (1925), повісті "Дві сестри" (1896, незак.; вид. 1928), книзі "Зі спогадів" (1912) змальовано природу України, зображено побут українців і місця, пов'язані з юнацькими роками письменника (Чернігів, Житомирщина, Гуцульщина, Бердичів, Київ).

«Серце пітьми» або «Серце темряви» (англ. Heart of Darkness) Твір вперше опубліковано у трьох частинах на сторінках Блеквудського журналу (англ. Blackwood's Magazine) у 1899 році, а 1902 року вийшло окреме видання книги.[5]У романі розповідається про англійця Марлоу, якого бельгійська торгова компанія відправляє в Африку, де він стає капітаном річкового пароплава. Марлоу має важливе завдання — повернути Курца, що добуває слонову кістку, назад до цивілізації. Основну частину книги займає розповідь Марлоу від першої особи про його подорож уздовж тропічної річки, серед зовсім невідомих європейцю територій. Його розповідь сповнена моторошних подробиць про життя тубільців та описів заведених в далекій колонії порядків. У вислові «серце пітьми» вбачається не тільки географічне положення «чорного континента», куди ще не ступила нога цивілізації, але й «темрява в душі» людини. Символ зла, смерті.

Історія створення роману «Серце пітьми»Наприкінці XIX століття Конго потрапило під владу бельгійського короля Леопольда II, який всіляко експлуатував місцеве населення у гонитві за ресурсами, зокрема й слонової кістки. Жертвами жорстокого режиму стали мільйони людей. В основу книги ліг власний досвід письменника. 1890 року Конрад підписав контракт з бельгійською компанією та здійснив подорож до Конго,де став свідком нелюдських дій «емісарів світла». Марлоу в основному відтворює досвід автора. Хоча Конрад ніколи й не був капітаном пароплава, йому довелося заміняти хворого шкіпера протягом десяти днів. Менш ніж за місяць Джозеф подолав близько тисячі миль горіріч, аби добутися станції. Там він зустрів можливих прототипів Курца — агента Леона Рома, який прикрасив квітник 21 черепом своїх жертв, а також агента на ймення Кляйн (нім. Klein — «малий» → нім. Kurtz — «короткий»), який помер під час зворотньої подорожі.[ Конрадова мандрівка глибоко деморалізувала письменника та підірвала його здоров'я. Літературний прийом міз-ан-абім («розповідь у розповіді»), використаний Конрадом при написанні «Серця темряви» — має багато літературних попередників. Емілі Бронте у «Грозовому перевалі» та Мері Шеллі в своєму "Франкенштейн"і використали схожий прийом, хоча найвідомішими прикладами є «Кентерберійські оповідання» Джефрі Чосера та «Казки тисяча і одної ночі».

Сюжет. Бельгійська станція на р. Конго (1889)На борту яхти «Неллі», яка стала якорем у гирлі Темзи, поблизу Ґрейвсенду, Чарлі Марлоу в позі замисленого Будди розповідає своїм приятелям-морякам про те, як йому довелося стати прісноводним моряком — шкіпером річкового пароплаву бельгійської торгової компанії, що спеціалізувалась на слоновій кістці. Головним завданням Марлоу було здійснити мандрівку горіріч річки Конго, щоб повернути назад до цивілізації найпродуктивнішого агента Курца, який обіймав важливу посаду в факторії та відправляв слонівки стільки, «як усі інші агенти разом взяті». Курц був легендарною особою та світочем прогресу. Але всі ці уявлення враз розвіялися, коли Марлоу таки добрався до Курцової станції . Цей «найкращий представник цивілізації» силою зброї забирав в автохтонного населення слонівку та навіть проголосив себе їхнім богом. «Душа його була душею шаленця. Закинута в ці дикі нетрі, вона заглянула в себе і — їй-бо! — збожеволіла» Марлоу не вдалося повернути Курца назад до цивілізації, адже той, будучи при смерті, віддав Богу душу під час їхньої зворотньої подорожі вниз по річці. А останніми словами Курца стали: «Жах! Жах!».

Колоніалі́зм (фр. colonialisme, від лат. colonia — поселення) — політика країни чи групи країн, спрямована на підкорення іншої держави, території або народу за допомогою методів військового, політичного чи економічного примусу. Політичну основу колоніалізму становило насильницьке позбавлення населення колоній можливостей реалізовувати свої суверенні права, узурповані метрополіями. Колоніалізм означає принципову нерівноправність відносин між метрополією і колонією (провінцією). Це виявляється в:політичному пануванні метрополії і, відповідно, домінуванні одного етносу чи нації;різному порядку формування і функціонування державних інституцій метрополії та колонії;обмеження населення колонії в правах. Колоніалізм супроводжується економічною експлуатацією, руйнуванням культури корінного населення, нівелюванням етнокультурних і релігійний особливостей, нав'язуванням офіційної метрополітальної культури, формуванням ідеології, що виправдує панування (расизм, месіанство т.п.), що поширює імперські міфи і стереотипи.

Переклади українською. Станом на 2020 рік всього існує шість різні переклади роману «Серце темряви» українською.[18]Вперше україномовну версію роману, під назвою «Серце пітьми», опублікувало видавництво «Астролябія» у 2015 році. Перекладач Ігор Андрущенко, літературний редактор Катерина Міхаліцина, автор післямови Олег Фешовець, дизайнер Галина Гінайло.[19] У цьому ж році книга вийшла друком в перекладі Марії Головко у видавництві «Знання».[20] У 2016 році роман опублікувало видавництво «Комубук» в перекладі Тараса Бойка.[21]Джозеф Конрад. Серце пітьми. Переклад з англійської — Ігор Андрущенко. Львів: «Астролябія». 2015. 160 стор. ISBN 978-617-664-081-3 Джозеф Конрад. Серце темряви. Переклад з англійської — Марія Головко. Київ: «Знання». 2015. 175 стор. ISBN 978-617-07-0320-0 Джозеф Конрад. Серце пітьми. Переклад з англійської — Тарас Бойко. Київ: «Комубук». 2016. 176 стор. ISBN 978-966-97490-5-5

Обкладинка першого українського видання, видавництво «Астролябія», 2015 р. Жанр роман. Автор Джозеф Конрад. Мова англійська. Написано 1898 Опубліковано 1899 Видання 1902 Опубліковано українською 2015 Переклад Ігор Андрущенко, 2015[1]Марія Головко, 2015[2]Тарас Бойко, 2016[3]Попередній твір Негр з «Нарциса»[4]Наступний твір Лорд Джім. У «Гутенберзі» 526

Прийом «Асоціативне гроно» СЕРЦЕ ПІТЬМИ

Складаємо паспорт роману «Серце пітьми»1. Літературний рід2. Жанр3. Рік написання4. Час дії роману5. Герої роману6. Тема7. Ідея8. Переклади