Презентація на тему: "Екологічне право"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИІРПІНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКА ТА ПРАВА Тема 4. Екологічне право. Викладач: Ніна КОЛІСНИК

   Мета лекції: сформувати знання з екологічного права; навчитися аналізувати екологічні права і обов’язки громадян; дати загальну природних ресурсів.    План лекції1. Загальна характеристика екологічного права.2. Екологічні права і обов’язки громадян. 3. Використання природних ресурсів. 4. Права і обов’язки власників природних ресурсів та природокористувачів.    Самостійна робота: Принципи екологічного права. Характеристика екологічного законодавства. Червона книга України.

вступ. У наш час захист навколишнього середовища висувається на перший план. Наслідки недостатньої уваги нашою держави до екологічної проблеми можуть бути катастрофічними. Мова йдеться не тільки про благополуччя нашого народу, а й про його виживання. Особливо тривожно те, що руйнування природного середовища може виявитися незворотною. В умовах інтенсивного використання природних ресурсів та їх відновлення, формування ринкових відносин в економіці України, екологічної обстановки, яка останнім часом загострилася, важливого значення набуває проблема чіткого визначення в законодавстві екологічних прав та обов'язків громадян, меж їх здійснення, основних форм охорони і захисту порушених екологічних прав.

Поняття "екологія" походить від грецьких слів "oicos" - дім, житло і "logos" - вчення, теорія. Отже, екологія - це наука, яка вивчає проблеми взаємодії живих організмів із тим природним середовищем, у якому вони перебувають. Тобто, екологія вивчає питання взаємодії людини і природи, суспільства і природи, тощо. Взаємодія людини і природи є закономірним явищем. Вони не можуть існувати відособлено один від одного. Перш за все, людина за рахунок корисних властивостей природи забезпечує свою життєдіяльність. Втручаючись у природу, людина повинна враховувати її об'єктивні процеси розвитку, сприяти раціональному використанню природних ресурсів, їх збереженню та відновленню, здійснювати охорону довкілля. Все це породжує відносини, які потребують врегулювання. Саме таке завдання і покладено на екологічне право.1. Загальна характеристика екологічного права.

Екологічне право як галузь права є сукупністю правових норм, що регулюють суспільні відносини раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та гарантування екологічної безпеки життєдіяльності людини. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.Із цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Екологічні правовідносини - це складна галузь суспільних відносин, які охоплюють відносини щодо використання, відтворення і охорони різних об'єктів природи. Суб'єктами екологічних відносин є сторони, між якими вони виникають. Об'єктом екологічних відносин може бути як об'єкт природи в цілому, так і його частина, тобто саме навколишнє природне середовище.   Залежно від об'єктів природи їх можна поділити на відносини, що виникають із приводу використання і охорони земель, вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, надр, і природно-заповідного фонду. Кожна група екологічних правовідносин регулюється і охороняється відповідним видом правових норм і принципів та галуззю законодавства: земельним, водним, лісовим, про тваринний світ, атмосферне повітря, надра, природно-заповідний фонд. Кожна з перерахованих галузей законодавства має свою мету, але вони тісно взаємопов'язані між собою і складають єдину систему екологічного законодавства.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є:

Джерелами екологічного права слід розуміти систему нормативно-правових актів, які вміщують екологічні норми і принципи, розраховані на врегулювання та охорону екологічних правовідносин. Джерела екологічного права мають надзвичайну вагу, оскільки охорона навколишнього природного середовища - це одна із складових раціонального природокористування.

- Конституція України- Закон про охорону навколишнього середовища;- " Земельний кодекс України" ;- "Кодекс України про надра"- "Про охорону навколишнього природного середовища";- "Про тваринний світ" ;- "Про природнозаповідний фонд" ;- "Про охорону атмосферного повітря" ;- "Лісовий кодекс України" ;- " Водний кодекс України" Джерела екологічного права регулюють:

2. Екологічні права і обов’язки громадян. Метою існування екологічних прав та обов'язків є забезпечення екологічної безпеки. Під нею розуміють стан навколишнього природного середовища, який забезпечує запобігання погіршенню екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Гарантіями екологічної безпеки для громадян України є широкий комплекс взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, виховних, правових та інших заходів. Отже, екологічне законодавство, по-перше, закріплює екологічні права та обов'язки громадян України, по-друге, передбачає гарантії їх реалізації, по-третє, встановлює правові, соціальні, економічні та інші основи охорони навколишнього природного середовища.

Виходячи із цього, екологічне право людини і громадянина в Україні - це юридично закріплений вид і міра можливої, дозволеної поведінки людини і громадянина в екологічній сфери Екологічний обов'язок людини і громадянина в Україні - це юридично закріплений вид і міра необхідної поведінки людини і громадянина в екологічній сфері. Згідно зі ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя i здоров’я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вiльного доступу до iнформацiї про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на її поширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена.

Відповідно  до ст. 9 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” кожний громадянин України має право на:1. Безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;2. Участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесенні пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;3. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо охо­рони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;4. Здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;5. Об’єднання в громадські природоохоронні форму­вання;

6. Вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічної інформації) та вільне отримання, використання та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;7. Участь у публічних слуханнях /відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та в проведенні громадської екологічної екс­пертизи;8. Одержання екологічної освіти;9. Подання до суду позовів на державні органи, підприємства, установи організації і на громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;10. Оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 12 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” громадяни України зобов’язані:

3. Використання природних ресурсів.  Конституція України, а саме: ст.ст.13,14 передбачають, що Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. (якщо є офіційні на це документи – права власності або права тимчасового чи постійного користування). Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

На праві природокористування в Україні використовуються надра, води, ліси, об’єкти тваринного, рослинного світів, природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, землі. Деякі природні ресурси можуть передаватися тільки у користування, і законодавство не передбачає можливості їх передачі у власність. Так, відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Процедури надання природних ресурсів у користування врегульовані щодо кожного окремого ресурсу в актах ресурсного законодавства (законах і кодексах).  

Об’єкти – все те, що нас оточує: До першої категорії належать: земля, надра, рослинний світ, атмосферне повітря, тваринний світ тощо. До другої входять: а) навколишнє природне середовище та б) життя і здоров’я громадян. До третьої віднесено: а) природні комплекси та ландшафти (об’єкти та території природно-заповідного фонду); б) природно-соціальні умови та процеси — курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні зони; в) екосистеми — виключна (морська) економічна зона, континентальний шельф з розташованими на них природними ресурсами; г) природно- антропогенні комплекси (зони) — території, що зазнали впливу екологічних катастроф; r) екологічна мережа. – навколишнє природне середовище.

Надання природного ресурсу в користування передбачає вчинення низки послідовних дій: подання клопотання, його погодження, підготовка проекту виділення (надання) ресурсу, погодження та експертиза, прийняття рішення про передачу ресурсу, визначення меж ресурсу, що надається в натурі (на місцевості), видача правовстановлюючого документа (укладання договору), реєстрація державних актів.

Суб’єкти господарювання стосовно використання природних ресурсів наділяються відповідними правами та обов’язками. Суб’єкт господарювання має право:

Обов’язки суб’єктів господарювання:

Згідно із ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повіт­ря, водні та інші природні ресурси в межах території України є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого само­врядування. В ст. 4 Закону «Про охорону навколишнього природного сере­довища» від 25.06.1991 (із змінами і доповненнями) також закріплено, що природні ресурси України є власністю народу, який має право на володін­ня, використання та розпорядження природними багатствами. Зміст права власності на природні ресурси - це сукупність повно­важень суб'єктів права власності щодо володіння, користування і розпоря­дження належними їм природними ресурсами.4. Права і обов’язки власників природних ресурсів та природокористувачів.

Суб'єктами права власності на природні ресурси є народ України, держава. Від їх імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ці органи мають право володіння, право користування, право розпорядження природними ресурсами. Суб'єктами природокористування є юридичні і фізичні особи. Влас­ники природних ресурсів мають право володіти, користуватися і розпоря­джатися належними їм природними ресурсами. Власники мають право на отримання диференційної ренти від юридичних і фізичних осіб за платне використання природних ресурсів, а також самостійно господарювати на землі та ефективно використовувати, експлуатувати інші ресурси для за­доволення своїх потреб. Вони мають право визначати режим природних ресурсів, встановлювати загальні засади природовикористання, порядок та розміри плати, розподілу та перерозподілу природних ресурсів, передачу їх у власність та надання у користування юридичним і фізичним особам. Органи самоврядування мають право розподілу і перерозподілу природних ресурсів, визначення середніх часток, які підлягають передачі у власність юридичним та фізичним особам, надання у користування цих ресурсів, від­чуження їх іншим особам відповідно до умов чинного законодавства.

Суб'єкти колективної приватної власності мають право використовува­ти природні ресурси відповідно до їх цільового призначення, надання у ви­користання та відчуження іншим суб'єктам на договірних засадах. Власни­ки природних ресурсів мають право добровільно відмовлятись від права власності або іншим чином припиняти право власності. Власники природних ресурсів зобов'язані:- використовувати при­родні ресурси за призначенням;- сплачувати податки;- берегти природ­ні ресурси;- дотримуватись законів, які регулюють право власності і охо­рону природи та її ресурсів;- забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України, берегти її фауну і флору.

Природокористувачі мають право:- використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового при­значення; - використовувати для своїх потреб природні ресурси, які зна­ходяться на їх землях, корисні копалини місцевого значення, лісові угіддя, водні ресурси тощо; - використовувати корисні властивості природних ре­сурсів; - передавати природні ресурси у вторинне користування;- отри­мувати додаткові природні ресурси під заставу,- здійснювати загальне і спеціальне природокористування (об'єкти загальнонародної власності і приватної колективної власності); - отримувати доходи від використання природних ресурсів і реалізовувати продукцію на свій розсуд; - розміщу­вати виробничі, житлові, комунальні та інші будівлі;- оскаржувати рішен­ня державних органів і посадових осіб, які порушують права природокорис­тування в установленому порядку; - вимагати через судові органи компе­нсацію шкоди, яка заподіяна природним ресурсам, і усунення перешкод у користуванні природними ресурсами; - отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення або добровільної відмови від користування ними.

Обов'язки природокористувачів:- забезпечувати використання природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення; раціонально і економне використовувати приро­дні ресурси;- впроваджувати новітні технології;- додержуватись строків у природокористуванні;- не допускати безгосподарського використання;- своєчасно вносити плату за використання природних ресурсів;- не по­рушувати права інших власників;- своєчасно компенсувати шкоду, запо­діяну іншим особам у процесі використання природних ресурсів;- віднов­лювати якості природних ресурсів;- суворо дотримуватись вимог екологі­чної безпеки у процесі використання природних ресурсів тощо- зв'язку зі зростанням негативного впливу господарської діяльності людей і підприємств на фауну і флору постала необхідність захистити, зберегти зникаючі їх види.

Література: основна [1, 2, 3, 12, 14, 15, 17, 22, 24, 26, 29, 33, 34, 41, 47, 59, 64, 68]; додаткова [1, 3, 5]Питання для самоконтролю:1. Загальна характеристика екологічного права. 2. Екологічні права і обов’язки громадян. 3. Використання природних ресурсів. 4. Права і обов’язки власників природних ресурсів та природокористувачів. Домашнє завдання. Вивчити лекцію (написати конспект). Червона книга України (підготувати доповідь до 3-х сторінок). Підготувати презентацію по всій темі (10-25 слайдів). Скласти тестові завдання по темі (10-12 тестів – правильну відповідь виділити жирним шрифтом).

Дякую за увагу !Бережіть природу – будьте свідомими громадянами країни.