Презентація на тему "Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Здобутки, прорахунки та наслідки індустріалізації"

Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Здобутки, прорахунки та наслідки індустріалізації. Згортання непу і перехід до директивної економіки

Об'єктивна необхідність ПРОМИСЛОВОЇ модернізаціїУ період непу промисловий потенціал України, як одного з економічно найрозвиненіших регіонів Росії, було майже повністю відновлено. При цьому успадковані від минулого диспропорції не зникли, розміщення промисловості було нерівномірним, економічно розвинутим залишався тільки Донецько-Придніпровський регіон.

Ринкові відносини чи директивне ПЛАНУВАННЯРинкові відносини між виробниками і споживачами не давали змоги керувати виробництвом. Тому партійне керівництво вимагало замість “стихії ринку” запровадити централізоване директивне планування. Атаки на неп відбувалися під гаслами подолання економічної відсталості і перетворення СРСР на індустріальну державу

Дискусія щодо індустріальних перетворень в др. пол. 20-х рр. ХХ ст. Повільне “вростання” в соціалізм через непівську модель.(О. Риков )Збереження товарно-грошових відносин непівської економіки і проведення планової індустріалізації, збалансований розвиток сільського господарства і промисловості

Дискусія щодо індустріальних перетворень в др.пол.20-Х років ХХ ст. Здійснення Надіндустріалізації (Л. Троцький) командні методи управління народним господарством, складова і рушійна сила яких – форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого припускалося зниження життєвого рівня населення, можливість швидкого здійснення суцільної колективізації за допомогою адміністративного примусу.

Причини згортання непуреформи в економіці не були доповнені реформуванням політичної сфери;протягом 20-х рр. не сформувалися соціальні сили, які б виступили за збереження непу;неп заважав планам Й. Сталіна на встановлення необмеженої особистої влади: незалежними власниками в місті і на селі важко було керувати;низький освітній і культурний рівень населення, членів і керівників правлячої ВКП(б). Перехід до форсованої індустріалізації

Індустріалізація – це комплекс заходів в період з др. пол.20-х до кінця 30-х років, спрямований на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення країни.

Причини індустріалізаціїнеобхідність подолання техніко-економічної відсталості та забезпечення економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення;необхідність створення військово-промислового комплексу та зміцнення обороноздатності країни;необхідність створення належної матеріально-технічної бази для модернізації промисловості та сільського господарства;необхідність зміни соціально-класової структури населення СРСР у бік збільшення чисельності робітничого класу;підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих. СТАЛІНСЬКИЙ «СТРИБОК» В ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЮ

Джерела індустріалізаціїзбільшення податків з селянських господарств та постійне зростання цін на промислові товари;штучний перерозподіл коштів на розвиток пріоритетних галузей промисловості на шкоду іншим галузям та сільському господарству;внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом – примусові (протягом 1927 – 1929 рр. населення України підписалося на суму понад 325 млн крб);випуск паперових грошей, не забезпечених золотом;розширення продажу горілки;збільшення вивозу за кордон лісу, хутра, хліба;жорсткий режим економії у всіх соціальних сферах;широке використання безкоштовної праці, у т.ч. в’язнів ГУЛАГу. СТАЛІНСЬКИ «СТРИБОК» В ІНДУСТІАЛІЗАЦІЮ

Протягом першої п’ятирічки (1928- 1933 рр.)утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки, який спирався на директивні методи управління та вів до створення командно-адміністративної системи. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республіки.

Сталінський “стрибок” в індустріалізаціюзамість економічних важелів ринку запроваджено директивний плановий розподіл ресурсів і товарів;заробітна плата перестала бути відрядною і визначалася “згори”;запроваджено карткову систему постачання робітників і службовців (інфляційні процеси розмили реальну вартість карбованця).

Соціалістичне змагання як чинник швидкої побудови економічного фундаменту республіки. Численні патріотичні починання робітників та інженерно-технічних працівників у виробничому змаганні не тільки були підтримані ВКП(б), а й закріплені постановою ЦК. У ній зазначалося, що змагання – не епізодична кампанія, а постійний метод роботи. Організція змагання покладалася на профспілки, а загальне керівництво ним – на партію.

Сталінський “стрибок” в індустріалізацію. Особливості індустріалізації в Україні індустріалізація України розглядалася сталінським керівництвом як складова загальносоюзного плану промислової модернізації СРСР;вкладення у промисловість республіка, особливо у початковий період індустріалізації, значної частини коштів;зведення в Україні у роки перших п’ятирічок левової частки запланованих промислових об’єктів;нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки;поява у республіканському промисловому комплексі нових галузей;витіснення приватного сектору в економіці республіки відбувалося вищими темпами, ніж в СРСР в цілому.

Досягнення республіки вихід України на якісно новий рівень промислового розвитку;створено потужну індустріальну базу, що вивело Україну на рівень економічно розвинених країн світу;відбулися структурні зміни у промисловості: Україна стала важливою металургійною,вугільною, машинобудівною базою СРСР;сформовано національний робітничий клас та інтелігенцію;подолано безробіття. Сталінський “стрибок” в індустріалізацію

Негативні наслідки індустріалізації для України диспропорційне і нерівномірне формування промислового потенціалу республіки;ігнорування економічних механізмів регулювання економіки;втрата Україною економічної самостійності;ізоляція української економіки від світової;зростаюча централізація управління економічним життям при посиленні втручання центру;нерівномірне і нераціональне розміщення продуктивних сил, відрив сировинних баз від підприємств-споживачів;загальне одержавлення засобів виробництва;Сталінський “стрибок” в індустріалізацію

занедбання і знищення дрібної промисловості;підрив розвитку сільського господарства, легкої та харчової промисловості;взято курс на мілітаризацію промисловості;відсутність закінченого технологічного циклу промислового виробництва;домінування кількісних показників над якісними;нехтування матеріальними принципами стимулювання праці та застосування методів неекономічного примусу;зниження життєвого рівня населення, загострення житлової та продовольчої проблем. Сталінський “стрибок” в індустріалізацію

Процеси індустріалізації в Україні носили неоднозначний і суперечливий характер. ЇЇ результати мали історичне значення. Але блискучі успіхи індустріалізації не могли приховати негативні і навіть трагічні наслідки здійснення цієї складової частини радянської модернізації. ВИСНОВОК