8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Дослідження історії Головної синагоги м.Чернівці.

Про матеріал

Найцікавіші факти з історії синагоги, що пережила не одну владу, та змогла далі працювати. Яскраві фото, інтервью з наглядачем синагоги. Інформація з перевіриних джерел та "перших вуст". Наглядно демонструє положення єврейства у м.Чернівці.

Перегляд файлу

Іудаїзм - одна з монотеїстичних релігій, поширена серед населення єврейського походження. Склався наприкінці II-го – на початку I-го тисячоліття до нашої ери в умовах формування класового суспільства. Джерелами віровчення іудаїзму є Старий Заповіт (перша частина Біблії, що визнається за «Священне Писання") і Талмуд (кодекс єврейських релігійних законів і настанов). Характерними для іудаїзму є віра в єдиного бога (Ягве) і месію -  (Спасителя), догмат про богообраність євреїв, величезна кількість ритуальних приписів.

Місцем відправляння служби Божої в іудеїв служила синагога. Остаточно у такій функції синагога утвердилася лише з початком періоду вигнання євреїв з Палестини (після 70 р. н. е.) Зважаючи на ключову роль релігії в житті єврейського народу синагога відразу перетворилася на головну інституцію єврейських громад. Будівля синагоги стояла, як правило, у центрі єврейського поселення, інколи на підвищенні виділялася з-поміж інших будівель своїми розмірами та добротністю.

Слово „синагога” – грецького походження і означає „місце зібрання євреїв”. Однак це був не тільки єврейський молитовний будинок – офіційне місце, де євреї збиралися на молитву та для вивчення Тори – Мойсеєвого П’ятикнижжя, а й осередок громадського життя. Синагога завжди була осередком збереження єврейської традиції. Згідно з Талмудом синагога має бути там, де проживає хоча б десяток євреїв. На чолі її управління стояв старійшина – архісинагог. Його помічником був синагогальний служка, який підтримував чистоту та порядок. Він також слідкував за дітьми під час молитви. А коли читали Тору, держав сувій і трубив у ріг. У функції служки входило і голосне читання молитви, яку повторювали присутні. Кожний грамотний благочестивий єврей віком понад 13 років мав право читати молитву. Для цього, щоправда, потрібна була ще й хороша дикція. У Чернівцях євреї оселилися ще до його входження міста до складу Австрії. Вони були переважно польського, інколи румунського походження і, ймовірно, осіли тут ще в ті часи, коли Буковина входила до складу Молдавії. Уже в ХVІ столітті у літописах зафіксовано відомості про заборону єврейським купцям із Польщі поселятися у нашому краї. Та під часросійсько-турецьких воєн (1768-1774 років) галицькі євреї почали проникати на Буковину і селитися здебільшого у нижній частині Чернівців. Згодом австрійською військовою адміністрацією було складено список євреїв і дозволено проживання лише тим, які обробляли землю, займалися ремеслами та великою торгівлею. Переселення чужих євреїв не допускалося.

 

Дерева священних літер

                                                                                                                     Пускали коріння

   Від Садгури до Чернівців

 

Поза вербами коло млина

Стояла мрійна драбина

Прихилена до небес....

 

....... дива мандрували

Звиваючи гнізда у душах..

 

Йордан упадав тоді в Прут-

Магічні мелодії у воді

Р. Ауслендер.

Чернівці, чи не одне з місто де зберіглися стільки синагог. І кожна з них має свою неперевершенну історію. Серед яких є синагога  «Мордка і Таубі Корн»  Вона була збудована 1937 року сім'єю Мордка і Таубі Корн, на честь якої і названа. Варто зауважити, що половина синагог Чернівців є родинними у цей перелік входить і синагога розташована за адресою вул. Садовська 11.  Невеличка синагога була збудована  у неороманському стилі й функціонувала до Другої світової війни. Після війни вона не ввійшла до числа діючих синагог і була закрита. Приміщення використовувалося для посутніших, з погляду міської влади, потреб. Його перебудовували, змінюючи зовнішній вигляд і внутрішнє планування. Після 1991 року вона знову почала використовуватися за призначанням й довгий час залишалася єдиною діючою культовою спорудою місцевих юдеїв. Нині будинок знов передано єврейській громаді, її було відреставровано у 2007 році. Кошти на відновлення Чергівецької синагоги частково отримали з фонду родини Рор, а решту доклав наш краянин Аарон Майберг. Загалом у цю справу доброчинці вклали майже мільйон доларів.

Кожного суботнього дня у відновленій головній синагозі Буковині для ритуальних зустрічей і проводів Суботи збираються до 350 людей. Власне, саме стільки і може вмістити невеличкий, але напрочуд затишний і з гарною енергетикою зал для богослужінь. Це так званий щотижневий Шабат. Хоча щоденні ранкові і вечірні богослужіння тут також набираються. І практично завжди є «мін’ям» - необхідна кількість чоловіків в десять осіб старших 13 років, щоб з індивідуальної їх молитва перетворилась на звернення до Бога «кадіш»  Жінки стежать за молитвою з окремого верхнього залу. Найважливішою частиною синагоги був вівтар або Арон-Гакодеш. Він стояв у центрі східної стіни основного залу, так що для взяття Тори (сувоїв Святого Письма), що лежала у ніші, треба було підніматися по східцями. Над вівтарем було вікно, тому світло падало на присутніх у синагозі людей. У верхній частині синагоги розташовувалися Галереї для жінок. Кожен, хто заходив сюди, мав проникнутися святістю цього місця, поводитися достойно: не ходити, не сміятися, не жартувати, не їсти і не пити

У понеділок, четверг і суботу ритуал читання Тори в чернівецькій синагозі здійснює Менахем Мендел Гліценштейн – один з 500 посланників Любавицького ребе праведника Менахема Мендела. Два сувої кошерної Сейфер- Тори – одну зовсім нову, а іншу написану століття тому, синагозі подарували благодійники – колишні чернівчани. Подарунки вартісні, адже обидва сувої коштують приблизно 100 тисяч доларів. « Кожна синагога в світі – це мвленька копія єрусалимського Храму, а весь світ – це храм Бога, - каже ребе Менамех Мендел Гліценштейн, - Якщо в місті є синагога і Тора, це наповнює місто енергією, а його мешканців – робить більш сильними, натхненними, а їхнє життя якіснішим»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

  • CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї / І. Мельник, Л. Щербанюк, О. Любківський. — Чернівці: Друк Арт, 2015. — 416 с.
  • Танащук Д. Чернівці.Tscherniwtzi. — Чернівці: «Золоті литаври», 2006. — 126 с.
  • Єврейські Чернівці. Незабутній образ. Ілюстрована карта-схема. — Київ: «Дух і літера», 2009.
  • Чернівці. На перехресті епох і культурних традицій. — Чернівці: ТОВ «Поліграфіст — 3», 2016. — 30 с.
  • ЦДІА України у Львові ф. 148, оп. 85.  Од.зб 2365, а 161.
  • Еврейська енциклопедія. Санкт-Петербург, 1909 – Т.13. -С.813
  • Газета «Доба і ми» ч.18|805| четверг, 3 травня 2012р. Автор статті Юрій Чорней.
  • Автори свiтлин: О.Белкiна, Edward_Tur, elena-mg, Й.Зисельс

https://youtu.be/50njfaRg95Q

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
14 січня 2019
Переглядів
230
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку