Презентація на тему: "Г.Квітка-Основ'яненко. "Конотопська відьма".

Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО « КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА».

Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду. О. Довженко. Епіграф

Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха кінця ХVІІІ ст. Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми, правдиво змальовує психологічні мотиви їх учинків. Широко використано приказки, народні повір’я, перекази, яскраво зображено побут, змальовано реалістичні картини селянського життя. Зв’язок з творчістю М. Гоголя. Розправа над відьмами — дійсна подія, яка свідчить про неймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представників дворянства. Джерела написання твору:

Тема твору: письменник правдиво показав суспільні взаємини, сатирично висміяв життя і побут українського панства і козацької старшини кінця ХVІІІ ст.

Ідея: гостра сатира на адміністративний апарат гетьманськоголаду (некультурність, самодурство, здирство, взаємні інтригий обдурювання...). Основна думка: «Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав, любив,любив хорошую, та й плюгаву взяв».

Жанр: гумористично-сатирична повість (бурлескний твір). Сюжетні лінії:відомості про предків Забрьохи; намагання пана сотника одружитися з Оленою за допомогою ворожінь Явдохи;М. Забрьоха і П. Пістряк — «керівники козацької сотні»;Олена і пан Халявський;містична діяльність Явдохи Зубихи.

Композиція. Повість містить 14 частин і «закінченіє». Експозиція: знайомство читача з паном сотником Микитою. Уласовичем Забрьохою. Зав’язка: рішення Забрьохи будь-яким шляхом домогтисялюбові від Олени Йосипівни; намагання Пістряка помститисяпану сотнику за те, що той принизив писаря перед військом ко-зацьким. Кульмінація: усунення зі своїх посад Забрьохи і Пістряка,їх деградація. Розв’язка: «заключеніє», кожний герой твору отримує пока-рання; страшна смерть конотопської відьми.

Керівник і влада. Розум і безглуздя. Щирість у взаємостосунках між людьми. Прагнення будь-яким шляхом збагатитися, отримуючи посаду. Обов’язок перед суспільством. Деградація особистості. Ворожіння і свята віра в Бога. Проблематика твору

Характеристика образів

Прокіп Ригорович Пістряк. Шахрай і п’яниця. Дурисвіт і крутій. Хитрий і підступний. Використовує службове положення у власних інтересах. Паразит, користолюб, хабарник. Жорстокий і бездушний

Дем’ян Омельянович Халявськийcудденкописьменний. Зневажливий у ставленні до простого люду. Поважний до Зубихи. Обмежений Користолюбивий самодур