Презентація на тему:"Господарське право та підприємницька діяльність в Україні

Презентація на тему:  « Господарське право та підприємницька діяльність в Україні»

Господарське право – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг з метою отримання прибутків

Господарське право є комплексною галуззю права , що базується на нормах цивільного права щодо правоздатності фізичних і юридичних осіб, цивільно-правових угод і конкретизує їх, , а також містить у собі норми адміністративного, фінансового, трудового права, які регулюють господарську діяльність, господарське право і найближче до нього за змістом цивільне право співвідносяться як загальне і спеціальне. Господарське право регулює господарські відносини, що виникають процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Методи господарського права являють собою сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб’єктів господарських правовідносин. Основними методами господарського права є метод автономних рішень, метод владних приписів, метод рекомендацій. Зазначені методи засновані на виконанні вимог законів, моделюванні поведінки суб’єктів підприємницької діяльності, їх взаємовідносин між собою та державою. Метод автономних рішень заснований на тому, що підприємства, підприємці мають право за власною ініціативою приймати рішення, які не суперечать законодавству України. Згідно з методом владних приписів діяльність (поведінка ) суб’єктів підкоряється обов’язковим моделям правовідносин, які визначені законодавством. Метод рекомендацій полягає в тому, що держава регулює поведінку суб’єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин.

Господарське законодавство – це система економічних і правових норм, що регулюють різні галузі народного господарства. Більша частица нормативних актів включає норми двох і більше галузей права. Так, у прийнятих Господарському та Цивільному кодексах України передбачено норми фінансового, господарського, цивільного, адміністративного та трудового права. Господарським кодексом України визначені основні засоби господарської діяльності в той час, як господарсько-правові норми можуть також прийматися органами державної влади і управління всіх рівнів, господарськими органами, що функціонують на засобах господарського розрахунку, та промисловими обєднаннями, міністерствами, фінансовими органами та обєднаннями, підприємствами, організаціями та громадянами.

1.1 Поняття господарського права та господарського законодавства. Господарсько-правові норми є різновидом загальних правових норм і характеризуються такими ознаками:встановлюються державою і забезпечуються державним примусом;покладають на суб’єкта господарських правовідносин певні права та обов’язки;встановлюють певні правила поведінки приписи щодо їх використання та виконання суб’єктами господарських правовідносин;мають бути закріплені нормативним актом, законом, указом, постановою, наказом, інструкцією.

1.1 Поняття господарського права та господарського законодавства. Господарська діяльність в Україні регулюється нормативними актами, які є джерелом господарського права. Нормативний акт – це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який встановлює чи відміняє норму господарського права. До нормативних актів, що регулюють господарську діяльність в Україні, в першу чергу слід віднести Конституцію України. Конституцією регулюються питання господарської діяльності у статтях про власність, підприємництво, визначається компетентність органів державної влади, Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

1.2.  Господарська діяльність та господарські відносини. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети отримання прибутку (некомерційна підприємницька діяльність). У процесі господарської діяльності суб’єкти господарського права вступають між собою в певні господарські відносини. Господарські відносини складаються між державою, яка здійснює управління економікою, органами державної виконавчої влади – міністерствами, відомствами, державними комітетами та між підприємствами та підприємцями.

1.2.  Господарська діяльність та господарські відносини. Господарські правовідносини – це сукупність відносин, які виникають у процесі господарської діяльності між державними органами та підприємцями (підприємствами) стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт з метою отримання прибутків.

Учасниками відносин у сфері господарювання  є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Суб’єкти господарського права – це учасники господарських правовідносин, які на основі юридично відособленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством і статутом господарську чи управлінську діяльність.

 органи державної влади і управління з управління економікою; фінансово-кредитні установи; посередницькі організації (біржі, брокерські контори, аудиторські компанії); фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підприємства. Провідна роль серед суб’єктів господарського права належить підприємству як основній ланці народного господарства України.

Підприємництво є одним із різновидів творчої, пошукової, ризикової соціальної діяльності і в більшості країн світу з ринковою економікою вважається одним із найпрестижніших. Адже саме цей вид діяльності у відповідних умовах найкращим чином виявляє людську суть, допомагає прояву працівника як особистості.

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

господарською є саме діяльність визначених суб'єктів як активна, специфічна форма людського відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільну зміну і перетворення в інтересах людей. господарська діяльність повинна здійснюватися спеціально уповноваженими суб'єктами, які ГК України називає "суб'єктами господарювання" або суб'єктами господарської діяльності.господарська діяльність спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.продукція, яка реалізується, роботи, які виконуються та послуги, які надаються в межах господарської діяльності, мають цінову визначеність.