Презентація на тему "Григорій Сковорода - "Український Сократ"

Григорій Сковорода – “Український Сократ”Година спілкування з нагоди відзначення 300 – річчя з дня народження великого українського філософа Григорія Савича Сковороди. Підготовила учитель Шеховцова С. О

Григорій Савич Сковорода український філософ, богослов, поет, педагог, перекладач, композитор літургійної музики. Має значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називають “Українським Сократом”.

Народився Григорій 3 грудня 1722 р. в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, на Полтавщині у козацькій родині. Батько Сава Сковорода був рядовим козаком, який у мирний час займався шинкуванням і продажем вина. Мати Пелагея походила зі Шангіреїв, рід яких мав кримськотатарське походження. Григорій мав ще старшого брата Степана. З дитинства ріс “чудним” хлопчиком, заглибленим у свої думки і не придатний до господарської роботи. Влітку 1730 його віддали до дяківської школи в Чорнухах.

У серпні 1734 р. Григорій вступив до Києво – Могилянської академії . Вчився добре, протягом навчання вивчав декілька мов та опановував твори античних авторів.

Після звільнення з Харківського колегіуму у 1769 р. Сковорода оселився на пасіці в Гужвицькому лісі неподалік Харкова і зажив життям пустельника. Відтепер він обрав новий і не знаний до того стиль життя – мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті – чверть віку. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній він ніколи не розлучався з Біблією, сопілкою, і своїми творами. Слава про нього розходилася широко, і багато хто бажав його бачити й чути як речника великої правди.

Навколо нього сформувалося коло шанувальників – студенти філософії – Я. Правицький. В. Білозерський. М. Заводовський. Вони збиралися в домі Сковороди, читали античних авторів, писали вірші, співали, гуляли за містом у садах.

Головний педагогічний принцип Сковороди — розвиток природних здібностей людини. Метою виховання він вважав не тільки навчити знаходити істину, пізнавати явища природи, а насамперед — прищепити благородні почуття, такі як дружба, вдячність, любов. Обов'язки батьків: породити дітей, потурбуватися про їхнє здоров'я, навчити вдячності, оскільки останнє - основа морального виховання. Адже "у подяці заховалося всяке благо як вогонь і світло причаїлося в кремені.»Головна педагогічна ідея Сковороди — трудове виховання за принципом «спорідненості». Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя.

Творча спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика але досить багатогранна. Вона представлена творами (збірка “Сад божественних пісень, що проріс із зерен Священного писанія”, вірш “De НЬег. Ше”), байками в прозі (“Байки харківські”), трактатами, діалогами, притчами (“Розмова, названа Алфавіт, або Буквар світу”, “Асхань”, “Нарцис”, “Вступні двері до християнської доброчинності”, “Убогий Жайворонок”), перекладами та переспівами римських авторыв (поетичні твори Овідія, Горація, Муре, прозові твори Цицерона, Плутарха, Сидронія Гозія та ін.). Найбільшу цінність становлять пісні та байки, написані прозою.

Григорій Сковорода – це людина глибинного характеру, світлого серця і проникливого розуму. Людина, саме життя якої було оригінальним творінням. «Ні про що не турбуватись – значить не жити»«З усіх утрат втрата часу часу найбільша»«Один у багатсві бідний, а інший у бідності багатий»«Бери вершину і матимеш середину»“Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру”“З видимого пізнай невидиме”“Найгірша хвороба – хворіти духом.”

У Г. Сковороди “філософія серця” розглядає людину як центр Всесвіту. Поняття “серця” тлумачиться ним не лише як емоційна сфера, а й як символ духовного життя людини. У понятті “серця” філософ розмежовує матеріальне і духовне начало, підкреслюючи, що тільки духовне, внутрішнє, моральне вдосконалення приведе людину до щастя. З вченням про серце пов'язана етична концепція філософа, за якою серце є найважливішою моральною цінністю і основою щастя людини, яке можливе, коли серце “чисте” і “світле”. Життя людини – це процес безперервного духовного розвитку, засобом якого є самопізнання. Лише вдивляючись у середину себе, в своє серце, людина стає здатною до такого самопізнання.

В останній рік життя Григорій Савич проживав у селі Пан – Іванівка в домі колезького радника Андрія Ковалівського де і помер 9 листопада 1794 року. На хресті над могилою, на прохання самого Сковороди, було написано: «Світ ловив мене, та не впіймав …».

Ім'ям Сковороди названо:село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщинівулиці у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Чернігові, Хмельницькому, Дрогобичі, Мелітополі, Фастові, Золочеві, Конотопі, Кропивницькому, Ковелі та інших населених пунктахІм'я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади: Інститу філософії імені Григорія Сковороди НАН України в Києві, Харківський національний педагогічний університет, університет Григорія Сковороди в ПереяславіНа його честь названо астероїд 2431 Сковорода.

Національний літературно – меморіальний музей Г. С. Сковороди, с. Сковородинівка, Золочівського району Харківської областіМеморіальний музей Г. С. Сковороди Національного історико – етнографічного заповідника «Переяслав», м. Переяслав. Чорнухинський літературно – меморіальний музей Г. СковородиІсторико-культурний заповідник «Батьківщина Григорія Сковороди», смт. Чорнухи Полтавської області.

21 червня 1996 року Національний банк України  випустив срібну ювілейну монету номіналом 1 000 000 карбованців з посвятою великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722—1794 рр.)15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду.

Перегляд відео “Сковорода. Харківська область”https://youtu.be/Kt. Lzhsv. MVss

Хай я у світі пес — лише б маєтний був. Совість не в моді вже, золота б лише набув. Як нажив, хто спита? Тільки б жирний був гріш. Це багатий всім брат, він усім наймиліш. Що у світі найгірш? — зовсім легкий гаман. Ніж злиденно прожить, краще смерті туман. Буде мила і смерть, в кого грошей є тьма. Золоте пресвяте! Краще за тебе нема. Не так любі дітки, не так мати моя,Не так батько мене у житті звеселя.І коли такий чар — у Венери красі,Хто дивує на те, що закохані всі.

Великий письменник і філософ – писав: «Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу» . Можливо, ми українці ХХІ століття, є тими людьми, які творять нашу нову славу, нашої оновленої землі, на цій землі завжди житиме в серцях вдячних правнуків легендарний любомудр, наша гордість і слава – Григорій Сковорода.

Дякую за увагу