Презентація на тему: "Григорій Сковорода: діяльність та особистість в ракурсі ХХІ ст." (до семінарського заняття "Г. Сковорода - просвітитель-гуманіст, філософ, поет, митець")

Григорій Сковорода: діяльність та особистість в ракурсі ХХІ століття«Не тіло, а душа є людиною».«Світ ловив мене , та не спіймав»Г. Сковорода. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ«СМІЛЯНСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖНАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»Викладач Чужинова Т. П.

«Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. «Український Сократ», «український Горацій». Це про Григорія Сковороду. Блискуче знання мов, поетики й риторики, античної і нової філософії поєднувалося у ньому з неабиякими здібностями в галузі літератури і мистецтва. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду». Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ім’я при народженніГригорій Сковорода. Народився22 листопада (3 грудня) 1722 Чорнухи, Полтавська область. Помер29 жовтня (9 листопада) 1794 (71 рік)Пан-Іванівка, Харківщина. Національністьукраїнець. Діяльністьпрозаїк, поет. Жанрфілософський трактат, байка, вірш1722 - 1794300 років. Просвітитель, філософ, поет Григорій Савич Сковорода — один із видатних українських мислителів.

Перший портрет на «іконостасі»Григорій Сковорода був і лишається загадкою. Про нього написано десятки, якщо не сотні наукових праць, проте всі вони більшою чи меншою мірою є здогадками, припущеннями, а подекуди й відвертими вигадками. Першим офіційним «канонізатором» Сковороди став його друг і учень Михайло Ковалинський. Це завдяки йому ми бачимо Григорія Савича в образі святого: «одягався просто», не їв м’яса й риби, спав по чотири години, вставав на зорі, «завжди веселий і бадьорий, цнотливий, усім задоволений, добродушний», відвідував хворих, «втішав печальних», «ділив останнє з неімущими»… Деякі слова ніби для того й написано, щоб видушити скупу читацьку сльозу: те, що пише Ковалинський, є лише спробою віддати належну шану наставникові. Перша біографія багато чого замовчує, багато чого прикрашає, а багато про що вона й не могла знати. Натомість радянські ідеологи охрестили Григорія Сковороду атеїстом і революціонером… А він щиро вірив. І що найдивніше, у Людину Сковорода вірив не менше, ніж у Бога.

Проблемне запитання. Завдання уроку«…Останні кільканадцять років ми дуже переживаємо, що Шевченка, Франка й Лесю Українку затаврували «постійними епітетами» на зразок «кобзаря», «каменяра» й «доньки Прометея», натомість лишили Сковороді його епітет нужденного «любомудра» й «перворозума» із німбом над головою». Проблемне запитання: Якби Сковорода жив сьогодні поруч з нами, ким він міг би бути? 1. Життя та творчий шлях   Цікаві факти 2. Педагогічна діяльність: місця роботи, головні ідеї, новаторство, система оцінювання3. Філософія: назви творів,головні ідеї, теорія 3-х світів Афоризми Г. Сковороди - вибрати найцікавіші, прокоментувати4. Літературна діяльність: жанри, назви творів. "Сад божественних пісень", байки 5. Музична діяльність: співак, музикант, композитор 6. Увіковічення пам'яті Г. Сковороди: найвідоміші пам'ятники, пам'ятні знаки, купюри і т.д. «Хтозна, може, саме через ці епітети Сковороду так і не читають поза межами академічних видань. А прочитати його варто, повірте, бо ж насправді … він не такий далекий від нас, як то могло б здаватися. Втім, як і саме грайливе бароко від близького нам постмодерного стану». План семінарського заняття. Завдання: При викладені і обговоренні питань спробуємо відмовитись від стереотипів, уявити його особистістні якості під кутом зору сучасності.

Життєвий та творчий шлях{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата. Подія3 грудня 1722 р. Народився в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі1738 р. Починає навчання в Київській академії1742 р. Учасник придворної співацької капели в Петербурзі1750 р. У складі дипломатичної місії відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, Італію; вивчає звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу1753 р. Працює в Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільняють1754 – 1759 рр. Працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині1759-1769 рр. Г. Сковорода працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення. З 1769 р.мандрує містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання й досвід духовного самопізнання1753-1785 рр. Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку «Сад Божественних пісень».9 листопада 1794 р. Помер він в селі Пан-Іванівці (нині — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Дитинство. Роки навчання Змалку він виявляв нахил до музики і пісні. Від людей праці вчився шанувати труд і трудівника, виховувався на народних переказах, думах, піснях, що їх разносили тоді по Україні кобзарі і лірники. Де здобув Сковорода початкову освіту — точно невідомо. Очевидно, батьки віддавали його спочатку в науку до дяка, а потім у Чорнухинську церковно-парафіяльну школу, де він швидко виявив здібності до науки, співу і музики.

Цікаві факти. Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина. Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили. За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись. Ще Сковорода любив ночами гуляти цвинтарем і дивувався, чому люди «збуджуються в уяві від померлих тіл». Справді, чому?

Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження. Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Проте вищої освіти так і не отримав. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся». Вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою. Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.

Мандрівний спосіб життя. Не маючи сім’ї, власного пристанища й постійного прибутку, Григорій Савич перебував у самій гущі народу. Він жив то в одних, то в інших знайомих селян чи дрібних шляхтичів по селах,на пасіках, в лісах, степах. Тут писав він філософські праці та художні твори. Він обійшов майже всю Україну, Воронежчину, Курщину, Орловщину, побував під Москвою, в Приазов’ї та інших місцях. Останні двадцять п’ять років (аж до смерті) – понад чверть століття Григорій Савич вів мандрівний спосіб життя, яке збагачувало його новими знаннями. Особливе значення мали для нього зустрічі й розмови з учасниками гайдамацького руху під керівництвом Гонти й Залізняка, перекази про повстання в селі Турбаях та інших місцевостях України. Багато разів світські й церковні чиновники, знаючи про його високу освіченість і різноманітні таланти, пропонували йому вигідні посади, чини, багатство, але Сковорода завжди відмовлявся.

У середині 1794 року, хворий і знесилений, Григорій Савич прибув у село Пан-Іванівка (тепер Сковородинівка) на Харківщині. Помер Г. Сковорода 29 жовтня 1794 року в маєтку знайомого поміщика. Згідно з його власним заповітом на надмогильному камені висічено: «Мір ловил меня, но не поймал». Останні дніКриниця та 700-річний дуб, під яким любив працювати Сковорода

Києво-Могилянська академія. В серпні 1745 р. Трапляється нагода вирушити у тривалу поїздку за кордон. Він відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, де знайомиться з життям тамтешніх народів, вивчає їхні звичаї і ближче знайомиться з культурою, передовими філософськими ідеями, літературними течіями. Восени 1750 року повернувся на Україну. Тоді ж його призначили на посаду викладача піїтики в Переяславський колегіум. Після втрати місця викладача в Переяславському колегіумі Сковорода восени 1751 р. повертається до Києва і ще два роки навчається в академії, в богословському класі. Він не хотів іти в ченці, збільшувати ряди церковників, до яких завжди мав велику відразу. Тому митець залишає академію, не закінчивши її повного курсу. Після здобуття початкової освіти в рідному селі Сковорода у 1734 році (1738 р. )*** стає студентом Києво-Могилянської академії, де навчався з перервами близько десяти років. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. Г. С. Сковорода охоче навчався в академії і завдяки своїм здібностям робив великі успіхи в науках. Так, він здобув ґрунтовні знання з мов — грецької, латинської, польської, староєврейської, німецької. У грудні 1741 р. згідно з царським указом Сковороду разом з іншими музично обдарованими студентами взяли до придворної хорової капели цариці Єлизавети, адже він прославився грою на скрипці, бандурі та ще кількох музичних інструментах, мав композиторський хист, до того ж у цей час уже писав вірші. Близько трьох років був співаком, в кінці керував капелою – був капельмейстером. У 1744–1745 рр. Проте вирішив покинути Петербург і повернутися до Києва. Сковорода вчиться в класі філософії. Києво-Могилянська академія

Києво-Могилянська академія (1659 - 1817)Була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року. У  1632 р. - об'єдналася з Лаврською школою - створено Києво-Братську колегію. (Петро Могила)1658 р.- колегії надавався статус академії1817 р. - Академію було закрито. Указом Синоду1819 р. - в була створена Київська духовна академія.1918 р. - після Жовтневого перевороту 1917 року була закрита За часів СРСР у будівлях академії розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище1991 р.  - розпорядження Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії»1992 року починає свою діяльність. 1994 року університет отримав статус національного. Випускники: гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович; архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Хто відродив академію і повернув її минулу славу?Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був В'ячеслав Брюховецький, який став першим президентом На. УКМАукраїнський літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України (2007), кавалер Ордена "За заслуги" III ст. (1997), лауреат премія імені Олекси Гірника (2005), почесний президент Національного   університету «Києво-Могилянська академія».1966 — Смілянський технікум харчової промисловості, машинобудування. Фах — технік-механік. Хто такий Брюховецький?А саме головне?Наш випускник: перша освіта в Смілі:https://www.radiosvoboda.org/a/27308567.html

Педагогічна діяльність. У педагогічних поглядах Г. Сковороди було багато спільного з тими, які висловлювали просвітителі: навчання допоможе швидше й точніше виявити природні задатки кожної людини. Восени 1750 року Сковорода повернувся на Україну. Його призначили на посаду викладача піїтики в Переяславський колегіум, де він одразу виявив себе педагогом-новатором. Йому так полюбилася його робота і учні, що він написав для них спеціальний курс під назвою «Разсужденіе о поезіи и руководство к искусству оной». Застосовані молодим педагогом нові методи викладання викликали заперечення єпископа Никодима Сребницького, якому підлягав колегіум, «По сему Сковорода выгнан был из училища не с честію». В січні 1754 р. стає в с. Ковраї домашнім учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині, навчаючи та виховуючи його сина Василя. У 1755 – 1759 рр. Сковорода повертається до Переяслава і там деякий час живе у свого приятеля.1759-1769 р. працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення. І тут церковники та вельможні пани зводили на нього наклепи, доносили єпископові й губернатору, звинувачуючи в протиурядовій та антирелігійній діяльності. Сковорода був звільнений і з 1769 року більш не займав жодної офіційної посади.

Будучі викладачем у Харківському колегіумі замість оцінок Сковорода писав: 1753 Вчитель поетики у Переяславському колегіуміМандрівний вчительІз 1754 вихователь Василя Томари у Ковраях. МІСЦЯ РОБОТИ: У педагогічних поглядах Григорія Сковороди віддзеркалилися головні напрями прогресивної педагогіки:гуманізм, народність, природовідповідність, висока моральність, патріотизм. Весьма остр - 12 б. Зверок острой - 11 б. Гораздо понят - 10 б. Очень понят - 9 б. Понят - 8 б. Кажется понят - 7 б. Не понят - 6 б. Не очень понят - 5 б. Весьма непонят - 4 б. Не годен - 3 б. Туповат - 2 б. Очень туп - 1 б.1759-1769 викладач поетики Харківського колегіуму

Видатний український філософ Г. С. Сковорода. Ще за його життя про нього складалися легенди як про українського Сократа. За його життя нічого не було надруковано, вже після смерті стають відомими цикли йог філософських діалогів («Наркіс», «Симфонія наречена книга Асхань «Жена Лотова», «Потоп зміїний» та інші). Філософська концепція Г. Сковороди - пантеїзм. Бог і природа це єдине ціле: кожна людина має в собі Бога, він не існує поза людиною. Головна проблема його філософії - це проблема людини. Його філософія «практична», оскільки філософа цікавить передусім моральна проблематика. Для Г. Сковороди весь світ є просякненим протилежностями: життя - смерть,  світло - тінь,безглуздя - мудрість, плач – сміх, безчестя - слава, лютість - милість, початок - кінець тощо. Все у світі рухається між протилежностями у колі («кільці»), початком якого є відпадання від Бога, а кінцем - повернення до нього. Свою філософію він розумів, як вміння жити у Богові, у гармонії з природою, у мирі з людьми і власною совістю. «Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Найпотрібнішим для людини є щастя, «мир душевний». Воно доступне всім, полягає в пізнанні себе як образу Божого. «Поглянь у себе», тобто пізнай себе - це основний мотив філософії Сковороди. На думку філософа, усе створене Богом, можна визначити як три світи:- перший є загальний світ, «де живе усе породжене», «він скла­дається із незчисленних світів, і є великий світ» - макрокосм;- другий світ - це мікрокосм - світ людини;- третій світ - символічний світ Біблії. Кожен із трьох світів складається із двох «натур», має подвійну природу, одна з яких - видима (матеріальна), друга - невидима, тобто божественна, - вважав Сковорода. Невидима натура і є Богом, який пронизує собою все суще. На противагу раціоналізму XVIII ст. Сковорода створює самобутнє вчення про «серце» як осереддя глибин людської душі. Серце - це «безодня» людини, через яку відкривається божественна «безодня». Серце, а не розум, виступає джерелом почуттів і думок, засобом пізнання. В ньому поєднуються розум, воля, почуття, віра. Етичне вчення Г. Сковороди спрямоване на пошук шляху, що веде до щастя, до любові, до уподобання Богу. Етичним ідеалом Сковороди є ідеал нерівної рівності в тому сенсі, що усі люди рівні перед Богом, але разом з тим вони є нерівними, тому що мають різну натуру. Метою всіх людей є наближення до Бога, отримання вищого блаженства.

Творча спадщина: 17 філософських трактатів; 30 віршів-пісень; більше 20 байок. У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християн¬ської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе». Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозо¬вих байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кіль¬це», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова». Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр. У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень». У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайво¬ронка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».Єднає думка: мета людського життя – щастя, але люди обирають різні шляхи до нього.

Спокій Світло,добро. Тінь,зло. Вічний,космічний. Біблійний,історичний. Реальний,людськийІєшуа. ВоландІєшуа Бездомний Майстер Маргарита. Берліоз. Лиходєєв. Соков. Смерть, безумство П. Пілат. В основу якого відомого твору зарубіжної літератури покладена філософія Г. Сковороди, зокрема «теоія трьох світів»?style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Творча спадщина митця. Твори Сковороди — одна з визначних сторінок в історії української літератури ХVІІІ ст. Глибоко ліричні, сповнені філософських роздумів, вони служили інтересам трудового народу. 1753-1785 рр. Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку «Сад Божественних пісень».1760 р. Учителюючи в Харкові, латинськими і українським віршами написав «Байки Езопові». Упродовж 1769–1774 рр. написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи Буквар світу». 13. «Орел і черепаха»7. «Орел і сорока»10. «Дві курки»14. «Сова і дрізд»

«Всякому городу…»Класичне виконання. Сучасне аматорське виконанняhttps://youtu.be/CBB5b. TF4-Yc

В якому творі української літератури герой співає пісню на слова Г. Сковороди «Кожному городу – нрав і права»?Виконує Володимир Скубак. Кожному городу – нрав і праваhttps://www.youtube.com/watch?v=Dk3 PYlhfv_8

Музика. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Сковорода мав чудовий голос (щоправда, альт, а не тенор). Цариця ж, Єлизавет обожнювала хоровий спів. Для своєї «інавгурації» вона захотіла мати величезний, найкращий хор, який одразу ж почали відбирати на «співочій Україні». Так Сковорода потрапив до Петербургу. Життя в царській столиці було новим і незвичним, а люди – старими знайомими з України. Хористи жили в розкошах, не обмежували себе в їжі й питві, отримували дуже солідну платню, хоча й віддячували за все це щоденними виснажливими репетиціями й суворою дисципліною. Дослужився до капельмейстера. Міг би зробити придворну кар’єру. Проте дуже скоро таке життя йому обридло й він з радістю ухопився за можливість повернутися в Україну. Крім того, існують відомості про композиторську діяльність Григорія Сковороди. Зокрема, йому належать пісні «Ой ти, птичко жолтобока», «Стоїть явір над водою». Поодинокі записи музики Сковороди збереглися у рукописних збірках кінця XVIII — початку XIX століття («Достойно есть», «Херувимская»). Багато віршів Григорія Сковороди покладені на музику. Український композитор Леонід Грабовський створив цикл «Temnere Mortem» (1991). Вправа на уяву: Щоб краще сприйняти його музичні твори, згадайте, в яку мистецьку епоху живе Г. Сковорода?

Епоха бароко. Версаль«Ой ти пташко жовтобока»

Українське бароко. Успенський собор Києво-печерської лаври«Достойно єсть»«Херувімська»

Висновки експертної групи: 1. «Втрачені можливості»???Києво-Могилянська академія: Кар’єра вченого або священослужителя, богослова3 роки в Петербурзі: Кар’єра придворного, можливість стати багатою і впливовою людиною. Кар’єра музиканта, композитора5 років у складі дипломатичної місії: Кар’єра дипломата. Педагогічна діяльність: новаторство, власна система роботи. Міг стати поміщиком: Ковалинський пропонував йому маєток. Міг вигідно одружитися: стати забезпеченою людиною, дбати про власний добробут. Міг стати відомим: вченим-філософом, письменником, співаком, композитором, музикантом. Чи існувала для нього проблема вибору?Заради чого Г. Сковорода знехтував такими можливостями? Чи можна вважати його життя невдалим?

2. Якби Сковорода жив сьогодні поруч з нами, ким він міг би бути? Сковорода — учень-індиго. Окрім шкільної науки, малий Григорій навчався музичній грамоті та грі на інструментах, був солістом у церковному хорі. А у 16 років Григорій вступив до Києво-Могилянської академії, де опанував 5 іноземних мов. З нього вийшов би мегапопулярний блогер, приватний репетитор або коуч-фрілансер. Сковорода — студент-хіпстер. У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами близько 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту. А все через те, що він найбільше цінував власну свободу. Сковорода — вчитель-творець змінв Переяславі викладав поетику за власною програмою, нехтуючи класичними методами, тож невдовзі його звільнили. Застосовував принцип «вербальних оцінок» – ставив учням не бали, а писав короткий фідбек (відгук) на завдання учнів. Сковорода — сучасний коуч (тренер)Він вирішив навчати свого найкращого учня Михайла Ковалинського дистанційно: писав йому листи, у яких давав настанови та мотивував Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорював, писав, що вірить у його сили і талант.

Сковорода – чайлдфріСвідомо не пов’язував себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть, що він навіть колись втік з-під вінця в день свого одруження. Але ми не знаємо, чи це правда. Окрім того, Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним батькам Сковорода радить: «Є два головні батьківські обов’язки: благо народити і благо навчити». Сковорода — новатор профорієнтаціїФілософія «природної праці» - в його часи ідея бунтівна і новаторська: слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя.«Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до своєї природної справи… Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі». Випробовуйте свою природу!Сковорода — мандрівний блогер. У мандрах Григорій Сковорода провів понад 20 років: він зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці та багато писав, хоча за життя не видав жодної книжки. Тож, можна сказати, що він досяг вершини майндфулнесу - практики повного усвідомлення своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті життя. Трансформація у ХХІ століття…«так жити й філософствувати може перший-ліпший бомж», якщо, звісно, до бомжів зарахувати низку філософів, починаючи з Діогена. Якби Сковороді одягти потерті джинси, він цілком міг би стати кумиром сучасної прогресивної молоді, можливо, навіть з честю носив би звання «контркультурника-неформала». Колись Юрій Андрухович навіть назвав Сковороду першим «українським гіпі»…«Неформал епохи бароко»

Житель Івано-Франківська Назар Дубів за допомогою комп’ютерних технологій "одяг" відомих українців у сучасне вбрання. Серію власних робіт автор назвав "Якби відомі українські історичні постаті стали модниками у 2020 році".

3001722 - 2022

https://www.youtube.com/watch?v=S2 EBBa. C3 Ulw Обличчя укр історії. https://www.youtube.com/watch?v=nm2 BT5 Fmg0c Григорій Сковорода. Біографія. Історія Україниhttps://ridna.ua/2013/08/tvory-hryhoriya-skovorody-audio/ Байки. Аудіоhttps://m.z2.fm/artist/3409610 Муз. твори: «Достойно есть». «Вс городу..»http://mus.art.co.ua/muzychnyj-svit-hryhoriya-skovorody/ Стаття «Музичний світ Г. Сковороди» https://youtu.be/jsk3 R_Wm3 BA О. Ступка. Проект «Великі українці – Григорій Сковорода»https://youtu.be/CBB5b. TF4-Yc Відео «Всякому городу»https://youtu.be/Qi0et. Saib. HU Виконання в стилі 18 ст. «Вс. Городу…»https://biblioteka.cdu.edu.ua/index.php/8-novyny/586-hryhorii-skovoroda-tsikavi-fakty-pro-ukrainskoho-mandrivnoho-filosofa.html Ціккаві фактиhttps://youtu.be/S2 EBBa. C3 Ulw Обличчя української історії https://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-hronologichna-tablitsya Українські письменники. біографіїhttps://vsiknygy.net.ua/person/117/ Григорій Варсава Сковорода – неформал епохи барокоhttps://biblioteka.cdu.edu.ua/index.php/8-novyny/586-hryhorii-skovoroda-tsikavi-fakty-pro-ukrainskoho-mandrivnoho-filosofa.html Гр. Сковорода: цікаві факти про українського мандрівного філософаhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-grigoriy-skovoroda-zhittya-filosofa-prosvititelya-poeta-258049.html Григорій Сковорода. Життя філософа, просвітителя, поетаhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-grigoriy-savich-skovoroda-zhittya-i-tvorchist-filosofa-prosvititelya-poeta-211313.html Сковорода Григорій Савич - просвітитель-гуманіст, філософ, поет, перекладачhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-grigoriy-savich-skovoroda-ochima-suchasnika-219982.html "Григорій Савич Сковорода очима сучасника" Список літератури і фільмографії