Три брати жили на світі, Був один з них працьовитий,' Ну а другий хвальковитий, Третій був ледачий дуже. Слухай казку про них, друже. День і ніч брати сварились . І ніколи не мирились. Все, що перший будував, Другий миттю руйнував, Той мовчить, а той кричить, Той хоробрий і правдивий, Той брехливий, полохливий. Дуже горді й незалежні, Абсолютно протилежні. У мові вони живуть, їх... (антонімами) звуть.
Моє ім'я походить від грецького «аntі» — проти, тому й маю протилежне лексичне значення. Антоніми завжди групуються парами і є однаковими частинами мови, наприклад день — ніч. Антоніми вживаються під час зображення контрастних явищ, надаючи мові особливої виразності. З нашою допомогою думку можна висловити точно й дохідливо, яскраво й образно. Отже, без нас у мові обійтися неможливо.
Моє ім'я також походить від грецького слова: «Sіпопитоs» означає однойменний, тобто такий, що має близьке чи однакове лексичне значення, і різний звуковий склад: наприклад, чарівний, прекрасний, красивий, чудовий, казковий, захоплюючий. Уміле використання нас у мові робить її багатшою, барвистішою, здатною виражати найтонші відтінки , почуттів, переживань, думок. Без нас мовлення було б дуже бідним, тому наша роль є надзвичайно важливою.
Моє ім'я також походить, з грецької мови: «hотоs» означає однаковий, тому й маємо ми однаковий звуковий склад, але різні за лексичним значення. Ось, наприклад, слово «ключ» (показує на різні зображення ключа на своєму костюмі) може мати зовсім різні лексичні значення. У мене є ще побратими — неповні (часткові) омоніми: ● омофони — слова, що мають однакове звучання, але різні за значенням і графічним зображенням: віра (іменник від дієслова вірити) — Віра (власна назва іменника); вжиті (дієприкметник) — в житі (прийменник та іменник); ● омоформи — слова, які збігаються у вимові в деяких граматичних формах (різні частини мови): поле (іменник — лан) — поле (дієслово); ● омографи — слова, що збігаються в написанні, але різняться за вимовою, зокрема наголосом (атлас — атлас).
Ой, яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? ― Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак! І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»; Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль... Виписати із вірша спільнокореневі слова й синоніми, записати у дві колонки, пояснити, чим вони відрізняються, чітко сформулювавши правило, що таке синонім.
Завдання «Допоможемо братам» Назвати групу слів за значенням і з’ясувати, яку роль вони виконують у мовленні. З'їжджалися дочки у гості до діда; Ось там Завірюха санчатами їде, За нею метелиця слідом мете, Хурделиця Хугу з собою веде. А тільки-но вітер у полі завіє, Як стануть на лижі Хуртеча й Завія. Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала Найменша — улюблена донечка Віхола.
Творче завдання. Написати міні-твір, використавши різні за значенням слова, які запам'ятали під час уроку. Наприклад: «Хоча вночі ще прохолодно, але вдень тепле, лагідне, ніжне сонечко нагріває повітря. Із вирію повертаються ключі журавлів, а з-під каменя пробивається джерельний ключ. Це прийшла весна. Дивовижний, чудовий, незвичайний, вражаючий настрій переповнює душу».