Презентація на тему: "Культура доби Відродження"

Культура доби Відродження. Другим етапом у розвитку європейської культури було Відродження (фр. Ренесанс). Відродження, або Ренесанс (від вр. renaissance), - це перехідна епоха в історії культури Західної і Центральної Європи від Середньовіччя до Нового часу. Ренесансі процеси у всіх країнах відбувалися по-різному. У Західній Європі він охоплює період від останньої третини ХІІІ ст. до кінця ХVI ст., а в Англії він тривав ще й на початку XVII ст. Батьківщиною Відродження була Італія, тому найпослідовніше еволюція Відродження відбуваєтья саме там і проходить в 4 етапи. Основні етапи еволюції Відродження: Проторенесанс (остання третина ХІП – початок XIV ст.);Раннє Відродження (початок ХІV – 90-ті роки XV ст.);Високе Відродження (90-ті роки XV – початок XVI ст.);Пізнє Відродження (40-ві роки ХVI – початок XVII ст.). Значення терміну «Відродження»: Відродження античної культури. Відродження економіки, науки, мистецтва – всіх сфер культури до нового життя. Характерною рисою епохи був антропоцентризм. Якщо класичним ідеалом Середньовіччя були аскет-чернець або лицар-воїн, то в ідеології Відродження їх заступає нова людина – яскрава, сильна особистість. Формується новий ідеал людини – «гомо-універсалє» (людина універсальна). Отже, відмінною рисою культури Відродження були її світський, антиклерикальний характер, духовне оновлення, звернення до культурної спадщини античності.«Це був найбільш прогресивний переворот з усіх пережитих до того людством, епоха, якій потрібні були титани і яка народила титанів за силою думки, пристрасті і характеру». Ф. Енгельс

Розвиток науки Взагалі, це час нових відкриттів, науково-технічної революції. Три винаходи визначили обличчя нової епохи: друкарський верстат, компас і артилерія. Книгодрукування. Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат (друкування з допомогою матриць, вирізаних на дерев`яних дошках). В одній лише Венеції працювало 113 друкарень. Уже на початку 16 ст. в Європі налічувалося понад 20 мільйонів примірників друкованих книг. Іде поширення знань: природа, наука, світська література. Церковної літератури залишається 30 %. Це час великих астрономічних відкриттів. Н. Коперник (1473-1543) перший перейшов від геоцентричної до геліоцентричної системи Всесвіту. Це підтвердили досліди Дж. Бруно (1548-1600), Галілео Галілея (1564-1642). Було доведено, що Земля обертається навколо Сонця та своєї осі. Вчених судила інквізиція. Дж. Бруно та Н. Коперник були спалені на вогнищі. Це час великих географічних відкриттів. 1492р. – Колумб відкрив Америку; Васко да Гама відкрив морський шлях в Індію через Атлантичний океан; Ф. Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож. Практично було доведено, що Земля кругла. Зміни в політиці: Це час, коли міцні позиції завойовує абсолютизм (в Європі – у формі королівських монархій). Н. Макіавеллі у творі «Государ» доводить необхідність твердої державної влади.

Гуманізм як ідеологія Відродження. ЛітератураІдейною основою культури Відродження був гуманізм (від лат. humanus – людський, людяний). Гуманізм виникає як світське вільнодумство епохи Відродження, був започаткований у Італії у середині ХІV ст. Гуманістична ідеологія поклала край духовній монополії католицької церкви. Ставиться питання про право на єресь (тобто на свою думку, відмінну від релігійних догм). Данте Алігєрі (1255-1321) - італійський поет у знаменитій "Божественній комедії" змалював своє уявне блукання у потойбічному світі, відтворивши суспільство того часу зі всіма його вадами та людськими' гріхами. Франческо Петрарка (1304-1374) - італійський поет - увійшов в історію як зачинатель гуманістичної культури Відродження. Та всесвітню славу принесла йому любовна лірика, присвячена Лаурі - жінці, яку він випадково зустрів у церкві і яка полонила його на все життя. Цикл віршів із двох частин ("На життя мадонни Лаури" і "На смерть мадонни Лаури") обіймає 317 сонетів, 29 канцон, дев’ять секстин, сім балад і чотири мадригали. Еразм Роттердамський (1469-1536). Думки гуманіста яскраво викладені у трактаті “Скарга Миру”, в сатирі “Похвала глупоті” та ін. Джованні Бокаччо (1313-1375) - один із засновників гуманістичної літератури італійського Відродження, автор знаменитого "Декамерона". Це збірка реалістичних новел, основний зміст яких - розкриття аморальності папського двору, розпусти монахів, висміювання аскетичної моралі Середньовіччя, прославлення насолод земного життя, чуттєвої любові. Новели просякнуті духом вільнодумства, добрим гумором. Франсуа Рабле (1494-1553) - французький письменник, який увійшов у світову культуру як геній комічного. Його твір "Гаргантюа і Пантагрюель«, написаний у фольклорному стилі, наповнений каламбурами, засобами гротеску, грі на подвійній жадобі героїв - жадобі вина і знань. Мігель де Сервантес (1547-1616) - великий іспанський письменник, що ввійшов у світову культуру головним чином як автор роману "Дон Кіхот«, створив новий тип епічного жанру – реалістичного роману у світовій літературі. Уїльям Шекспір (1564-1616) - англійський драматург, поет, чиї драматичні твори "Ромео і Джульєтта", "Багато галасу даремно", "Гамлет", Отелло", "Король Лір”, “Макбет", "Антоній і Клеопатра", "Зимова казка", "Річард III" та інші стали загальновизнаною класикою. Лопе де Вега – основоположник іспанського національного театру (героїчна драма “Овеча Криниця”, комедія “Собака на сіні” та ін.).

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Середньовічна католицька доктрина. Погляди гуманістів епохи Відродження. У центрі Всесвіту –Бог, який вершить долі людей. У центрі Всесвіту – людина, яка спілкується з Богом з абсолютом совістіПризначення людини визначене наперед Всевишнім,і вона тільки покірливо його виконуєЛюдина не залежить від волі небесних сил, сама вибудовує свою долю. Любов-високе релігійне почуття, звернене до Бога та його волі, а чуттєва любов вважалась гріховною. Любов поширюється не лише на Бога,а й на земних людей – рідних та близьких. Особистість цінувалася за її становищем у суспільстві та багатством. Основний критерій оцінки людини-її особистісні якостіЗасуджувались життєві радощі – кохання, веселощі, розваги, оголошені диявольськими спокусами. Епікурейські радощі є неодмінним складником людського життя. Негативні риси Відродження. Світоглядні позиції Середньовіччя та Ренесансу. Складання Папою Римським індексів – списків заборонених книг, які вилучалися і урочисто спалювалися на площах. Це час активної діяльності інквізіції – церковного судилища. Мета – «полювання» на відьом чаклунів, єретиків; насправді - переслідування науки і вільнодумста. Всі судово-поліцейські установи працювали при церкві. У інквізиціїї не було жодних обмежень, мала великий розмах, наводила жах на всю європу. Достатньо було анонімного доносу, щоб звинувати людину, піддати страшним катуванням, приректи на смерть. Аутодафе – акт спалювання живих людей. Найпослідовніше інквізиція працювала в Іспанії: за 350 років було спалено 36212 живих людей і 19790 – в зображенні. Епосі Відродження властиві підступність, віроломство, розгул пристрастей.

ФЛОРЕНТІЙСКА ШКОЛА ЖИВОПИСУЛеонардо да Вінчі(1452-1519). Автопортрет. Рафаель Санті(1483-1520). Автопортрет. Мікеланджело Буонарроті(1475-1564). ТИТАНИ ВІДРОДЖЕННЯВЕНЕЦІАНСЬКА ШКОЛА ЖИВОПИСУТіциан Вечелліо(б. 1488-1576). Автопортрет. ПІВНІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯАльбрехт Дюрер(1471-1528). Автопортрет. Ганс Гольбейн Молодший(1497-1543). Автопортрет. Пітер Брейгель Старший(б. 1525-1520). Розквіт реалістичного живопису. Характерні риси мистецтва Відродження: зв’язок людини і природи; захоплення наукою сприяло вивченню анатомії; розробка законів перспективи; відтворення повітряного середовища; побудова нових ракурсів зображення людського обличчя; створення ефекту освітлення; моделювання об’ємів за допомогою світла і тіні; виразність фактурної поверхні картини. Художник Джотто заклав основи нової реалістичної концепції живопису: перспективна передача трьохвимірного простору, об’ємна трактовка пластичної фігури. Основна тематика: античні міфи; переказ святого письма; з’являються побутові сцени.

Леонардо да Вінчі. Мона Ліза (Джоконда). 1503 – 1505 рр, Лувр, Париж. Леонардо да Вінчі. «Таємна вечеря»1503 – 1505 рр., Рим, Ватикан. Рафаель Санті. Сікстинська мадона. 1513 – 1514 Картинна галерея, Дрезден. Рафаель Санті. Афінська школа. 1509 – 1510 гг., Ватиканський (папський) палац. МіКЕЛАНДЖЕЛО . Давид. 1501-1504 гг., мармур. Флоренція, Академія мистецтв. ТІЦИАН Марія Магдаліна1560 г. Санкт-Петербург, Эрмітаж. Шедеври Відродження. МіКЕЛАНДЖЕЛО . Створення Адама. б. 1511р.,. фреска, Сікстинська капела, Ватикан

КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР САНТА-МАРІЯ-ДЕЛЬ-ФЬОРЕ. (Флоренція, Італія). XIV-XV ст. СОБОР СВЯТОГО ПЕТРА(Рим, Італія). XVI ст. ВЕНЕЦІЯЗАМОК ШАМБОР НА ЛУАРІ (Франція), XVI ст. ЗАМОК ФОНТЕНБЛО(Франція), XVI ст. Архітектура Відродження