Презентація на тему: "Мирні договори 1921 – 1929 рр."

Мирні договори 1921 – 1929 рр.10 клас всесвітня історія

Після І світової війни сформувалася так звана Версальсько – Вашингтонська система. Версальсько-Вашингтонська система – це форма організації міжнародних відносин після війни 1914 - 1918 р., яка була закріплена в договорах і угодах 1919 - 1929р.Її створення забезпечило вихід із війни, дало можливість розрядити післявоєнну напруженість і заклало основу для відносної стабільності в міжнародних відносинах у 20-ті рр. Важливим прецедентом стало створення Ліги Націй. Було визнано незалежність ряду європейських держав, за що довго боролися їх народи. Попри ці досягнення, сама система виявилася нетривкою, і її розпад призвів, кінець кінцем, до нової світової війни.

Що це за договори?Вже відомі вам: Версальський мирний договір з Німеччиною, Сен-Жерменський, Тріанонський, Севрський, Нейїський та Лозаннський договори з союзниками Німеччини по Четвертному союзу. А також угоди, що будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

Результатом вашої роботи стане заповнення навчальної текстової таблиці:{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Назва договору. Дата підписання. Конференція, на якій укладений договір. Сторони, що підписали. Зміст. Значення договору

Вашингтонська конференція(листопад 1921 р. — лютий 1922 р. США)Мета: врегулювання суперечностей, що загострилися на Тихому океані й Далекому Сході та досягнення домовленостей стосовно морських озброєнь і сфер впливу. Було підписано три договори. Інформація про них на с. 57 підручника. Прочитати, обрати потрібне, занести до таблиці.

Генуезька конференція (квітень-травень 1922 р., Італія)Однією зі слабкостей Версальсько-Вашингтонської системи було виключення з неї Росії. Спроба ізолювати Радянську Росію успіху не мала, а тільки вносила деструктивний елемент у міжнародні відносини. На початку 20-х рр. стало зрозумілим, що більшовики утвердилися при владі. У 1922 р. делегацію Росії запросили на Генуезьку конференцію з питань пошуку засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але протиріччя, проблеми виплати боргів сторони подолати не змогли. Країни Антанти виставили рахунок у розмірі 18 млрд крб. У відповідь радянська Росія зажадала сплатити їй 39 млрд крб за збитки від інтервенції країн Антанти. До того ж делегація радянської Росії категорично відмовлялася сплачувати борги Тимчасового уряду. Але дві “ображені” країни – Німеччина і Росія змогли домовитися і уклали між собою Рапалльський договір.Інформація про нього на с. 59

Лондонська конференція. Через неспроможність зубожілої Німеччини платити репарації, Франція і Бельгія вводять свої війська до Руру, погрожуючи Німеччині пограбуванням економічно розвинених територій. Виникла міжнародна криза. Для вирішення цієї ситуації у 1924 р. було скликано у Лондоні міжнародну конференцію, на якій було прийнято план розроблений комісією експертів під керівництвом американського банкіра Дауеса. Реалізація плану Дауеса сприяла відновленню німецької економіки, але ставила її в залежність від американської.“План Дауеса” – с.61 підручника

Локарнська конференція. Тісне зближення Німеччини і Росії схвилювало країни Заходу. Тоді ж було прискорено вирішення комплексу проблем пов`язаних з виконанням умов Версальського договору і повернення Німеччини у світове співтовариство як повноправного члена. Для остаточного вирішення репараційних питань потрібна була нормалізація міжнародних відносин. У жовтні 1925 р. в м. Локарно було скликано міжнародну конференцію, яка мала врегулювати ці суперечності. На конференції було попередньо підписано Рейнський пакт і франко-польський та франко-чехословацький договори С. 61 – 62 підручника.

«Пакт Келлога-Бріана»Локарнські угоди підвели риску під Першою світовою війною. Вони повернули європейцям надію на тривалий мир. У 1926 р. Німеччину прийняли до Ліги Націй, а в 1928 р. у Парижі 65 країн підписали Паризький пакт, який дістав назву «пакт Келлога-Бріана». У підручнику с. 62 - 63

“План Юнга”Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчувався в 1929 р., але він не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати.«План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав нову систему сплати боргів. У 1929 році остаточний його варіант був підписаний на конференції у Гаазі. Проте у Німеччини були плани взагалі відмовитися виконувати Версальський договір. С.63 підручника.

Домашнє завданя. Опрацювати презентацію та заповнити таблицю. На с. 58 підручника познайомитися з сильними та слабкими сторонами Версальсько – Вашингтонської системи. Дати письмову відповідь на запитання №3 на с.63. Фото роботи прислати для перевірки