Встановлення фашистського режиму в Італії, 10 клас

Зневіра як в монархії, так і в демократії спричинила те, що тисячі знедолених і невдоволених результатами І Світової війни італійців звернули свої погляди до новонародженої політичної сили – фашизму (термін "фашіо" у перекладі з італійської – "зв’язка", "пучок", у переносному значенні – "союз", "єднання". У Давньому Римі зв’язаний у жмут хмиз символізував владу). Беззаперечним лідером фашистів був Б. Муссоліні.  Але спочатку фашистські групи в Німеччині були мало-чисельними й малопомітними в політичному житті.

На виборах 1921 р. фашисти діяли нахабно та агресивно й здобули відразу 35 депутатських мандатів (близько 7%).  Потрапивши до парламенту, депутати-фашисти своїми хуліганськими діями фактично паралізували його роботу, демонструючи народу і королю, що парламентська демократія остаточно вичерпала себе й настав час "сильної влади" – диктатури. Звісно, під цим малася на увазі фашистська диктатура. Готуючись до захоплення влади, фашисти створили бойові групи – сквадри (наприкінці 1921 р. Б. Муссоліні заявив, що у них налічувалося понад 400 тис., але це було безсоромним перебільшенням). Проте він відверто блефував – "сквадри" були мало-чисельними й погано озброєними, і достатньо було кількох підрозділів поліції, щоб розігнати їх.

Крок 1. Не наважувались відкрито заборонити опозиційні партії, робітничі ті профспілкові організації. Крок 2. Два нових державних інститути “Велика фашистська рада” (ВФР) - Б.Муссоліні призначено прем’єр-міністром Італії, грудень 1922 р. контроль парламенту та уряду “Добровільна міліція національної безпеки” (ДМНБ), січень 1923 р. перевага виконавчої влади над законодавчою Крок 3. Утворення “Авентинського блоку” опозицією (соціалісти та більшість лібералів)

1926 р. – закон про розпуск всіх нефашистських профспілок та нефашистських політичних партій, закриття їхніх газет, анулювання їхніх парламентських мандатів. 1928 р. – низка законів, які фактично покінчили з парламентським ладом: один список кандидатів від фашистської партії; ВФР – вищий орган фашистської партії та держави. Ідея “загальнонаціональної влади”: видані закони про: “чистку” державного апарату від “підозрілих елементів”; заборону різних асоціацій, не контрольованих фашистами; права прем’єр міністра (звільнення від відповідальності перед парламентом).

лютий 1929 р. – Латеранські угоди між урядом Муссоліні та Папою Римським Пієм XI: ліквідація конфлікту між Римським престолом та Італійським королівством; створення Ватикану як незалежної держави з суверенними правами; легалізована діяльність єдиної нефашистської партії “Католицька дія”. Папа Римський Пій IX

28 квітня, безпосередньо перед тим, як війська Альянсу досягли Мілана, Муссоліні разом зі своєю коханкою Клареттою Петаччі був страчений комуністичним партизанським загоном. Їх розстріляли на місці разом з 16-особовим ескортом. Розповідали, що Кларі Петаччі партизани запропонували свободу, але вона з гордістю відповіла, що хоче розділити долю коханого. Тіла страчених були вкинуті у вантажівку та доставлені до Мілана. Наступного дня тіла були вивішені в Piazzale Loreto (Мілан) разом з тілами інших фашистів, на плюндрування натовпові. Після того тіло Муссоліні було перевезено до Предаппіо та поховане у фамільній каплиці. Провідника пережила його дружина Донна Ракеле, два сини Вітторіо та Романо Муссоліні та дочка Едда. Третій син, Бруно, загинув під час випробувань військового літака. Онука Муссоліні Алессандра, дочка Романо Муссоліні, зараз є депутатом італійського парламенту. Беніто Муссоліні став прототипом героя Бенціно Напалоні у фільмі Чарлі Чапліна «Великий диктатор».

1.Назвіть ім’я лідера італійських фашистів:   а) А.Гітлер ;   б) Б.Муссоліні;   В) Т.Шевченко;   г) І.Сталін 2.Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями: А) Вороже ставлення до евреїв, одна з форм шовінізму, що виражена в правовій дискримінації, політичному переслідуванні, масовому знищенні. Б) Психологія, ідеологія та політика національної винятковості, зверхності однієї нації над іншими. В) Сукупність концепцій, що ґрунтується на положенні про фізичну та психічну нерівноцінність людських рас, які розподіляються на „вищі” та „нижчі”. Г) Ідейно-політичний рух, спрямований проти комунізму як соціально-політичного явища                                                                                 1.Расизм  2. Націоналізм  3. Революція  4. Антисемітизм  5. Антикомунізм