Презентація на тему: "Модерністська проза початку XX ст. Течії авангардизму: футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, «потік свідомості».

Модерністська проза початку XX ст. Течії авангардизму: футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, «потік свідомості». Викладач СТФК НУХТ Чужинова Т. П.

Періодизація модернізму 1-й період 2-й період 3-й період. Кін. Х1 Х–10-ті рр. ХХст. 20 - 50 рр. ХХ ст.. 50 рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Продовження розвитку реалістичної традиції. Виникнення модернізму (декадансу)Еволюція модерністських напрямків і течій. Розквіт масовоїкультури та виникнення так званої «рок-культури»Ранній модернізм. Зрілий модернізм Пізній модернізм Модернізм Авангардизм Постмодернізм Визначення: Загальна назва нових течій нереалістичного спрямування, що виникли як заперечення традиційних форм та естетики минулого«Ліві течії» у мистецтві, яким притаманне бунтарство Течії, що виникли після модернізму та авангардизму Мета: відкриття універсальних тенденцій розвитку людства розкриття кризових, хворобливих явищ, іноді у гіпертрофованій формівідтворення загального абсурду життя. Герої творів: перестають бути «соціальними типами», «цілісними особистостями»«людина як непересічна особа», «людина як симптом»людина втратила зв'язок із всесвітом, абсурд життя, падіння людства у безодню без надій на спасіння Філософія: «інтуїція – найвище знання» (Бергсон) «Померли всі боги, залишилася одна людина» (Ніцше)«Чи не вмерла ще сама людина» (У. Еко)Стильові течії і напрямки: імпресіонізм, символізм, акмеїзм, імажизм, неоромантизм.футуризм, експресіонізм, кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, «потік свідомості», «новий роман», «магічний реалізм». інтелектуалізм, екзистенціалізм, антироман, «театр абсурду», «драма абсурду», поп-арт. Опрацюйте таблицю. Сьогодні ми переходимо до 2-го періоду. Які стильові течії і напрями належать до 2-го періоду? (записати в зошит).

В 1-му семестрі ми вивчали тему “Ранній модернізм” (урок №15). Згадайте:1. Що таке модерннізм?Загальна назва нових течій нереалістичного спрямування, що виникли як заперечення традиційних форм та естетики минулого (від фр. modern – сучасний, найновіший).2. Які причини виникнення модернізму?А) Змінилося життя – змінилося світосприйняття – змінилася філософія – змінилася література. Б) Реалізм в певній мірі вичерпав свої можливості. Стали необхідними нові засоби, форми самовираження. 3. На які етапи поділяється модернізм? І. Ранній модернізм (модернізм) – кін. ХІХ – 10-ті рр. ХХ ст. ІІ. Зрілий модернізм (авангардизм) – 20-ті – 50-ті рр. ХХ ст. ІІІ. Пізній модернізм (постмодернізм) – 50-ті рр. ХХ - поч. ХХІ ст..4. Які течії належать до раннього модернізму? Імпресіонізм, символізм, неоромантизм. 5. Що таке декаданс? Його характерні ознаки? Декаданс ( від фр. «занепад») – узагальнена назва кризового світосприйняття, яке виявляється у літературі, мистецтві, культурі. Основними мотивами творів є сум, відчай, песимізм, розчарування. Повторити!

Особлива увага до внутрішнього світу особистості. Орієнтація на вічні закони буття і мистецтва. Надання переваги творчій інтуїції. Розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникнути у найінтимніші глибини існування особистості і одухотворити світ. Схильність до містицизму, підсвідомого. Пошук нових формальних засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість). Прагнення відкрити вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси і мистецтва. Створення нової художньої реальності рівнозначної навколишній дійсності та експерименти (літературна гра) з цією новою реальністю. Запам'ятайте! Згадайте, які характерні ознаки модернізму:

Зрілий модернізм (авангардизм)ТечіїЗначення, риси. Визначення. Мистецтво. Література. Укр.літ-ра. Футуризм Від лат. «майбутнє»Розрив з традиційною культурою, бунтарський дух, пошуки нових художніх засобів, мета - створення мистецтва майбутнього. Відзначався неприйняттям вічних цінностей, акцентуванням «грубих речей», екстраполюванням сучасного в майбутнє, позбавлене будь-яких традицій, культивація урбанізму У. Боччоні Дж. СевериніФ. Марінетті В. Маяковський В. Хлєбніков Д. і М. Бурлюки. М. Семененко В. Хмелюк. С. Гординський Експресіонізм Від лат. «вираження, виразність» Образи-маски і скелети, жах перед дійсністю, «крики часу», безнадійність існування, беззахисність людини у світіОдин з напрямів авангардизму, творчим принципом якого є відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій. Дж. Енсор Е. Мунк Е. Кірхнер А. Кубін. О. Кокошко Е. Нольде Г. Тракль Б. Брехт. Ф. Верфель Г. Кайзер В. Стефаник. Т. Осьмачка М. Бажан Ю. Клен М. Хвильовий М. Куліш Лесь Курбас («Березіль») Дадаїзм Від фр. «гра в конячки»Не висовували ніяких ідеалів; «Ми просто знущалися з усього, для нас не було нічого святого, ми плювали на все, і це було дада», тобто «художнім хуліганством»Авангардистська літературно-мистецька течія, в якій абсолютизувалися авангардистські принципи, заперечувалися будь-які авторитети і традиції. «Будь-яку цивілізацію характеризують не стільки її досягнення, скільки відброси»М. Дюшан, К. Швіттерс Г. Грос. Г. Баль Г. АріГ. Шкурупій Сюрреалізм Від фр. «надреальне, надприродне»Світ марень і сновидінь, введення у нереальний, фантастичний пейзаж буденних предметів та спотворення реальних до фантастичного образу. Авангардистська літературна течія, яка ставила за мету відкрити новий шлях звільнення мистецтва від знедуховленої дійсності через сферу «надреального», підсвідомого, покликану оновити не лише художню діяльність, а й життя. «Критично- параноїдальний метод»М. Шагал С. Далі Г. Аполлінер П. Елюар. Л. Арагон Ф Гарсіа Лорка. П. Неруда. Б.-І. Антонич, В. Барка, О. Зуєвський

В музиці вони ставили завдання "виразити музичну душу натовпу, великих промислових складів, поїздів, крейсерів, авто...". Так виникає брюїтистська музика (від франц. "шум"), яка славить Машину і Струм. Про утворення футуризму заявив італійський письменник Філіппо Марінетті, наголошуючи на кончині мистецтва минулого і народженні мистецтва майбутнього. Значна кількість футуристів пов'язували свою творчість з ідеологіями фашизму та комунізму. Живопис Футуристи намагалися створити урбаністичне мистецтво, яке б прославляло культ техніки та індустріальних міст. Загальне враження від картин футуристів - це відчуття хаосу, дисгармоній кольору і форми. Для втілення поєднання руху, місця і часу футуристи використовують прийом дивізіонізму, тобто рух передавався завдяки повторенню деталей предмета (наприклад, картини Северіні )Футуризмхоробрість, зухвалість, бунт; література повинна прославляти рух, швидкість, агресію; вся традиційна культура та її цінності вмерли для нових поколінь... Велику увагу футуристи приділяли формі своїх поетичних творів, створенню нової поетичної мови.мистецтво не повинне відображати дійсність. Об'єктом мистецтва,на їх погляд, повинен бути не предметний світ, а рух, який вносить художник, поєднуючи час, місце, форми, колір. Література: Ф. Марінетті, У. Боччоні, Н. Карра, Дж. Северіні, Дж. Балла, В. Маяковський, частково І. Северянін і В. Хлєбніков. Від лат. "майбутнє"Ф. Марінетті в маніфесті «футуристичної літератури» висунув її основні риси: Дивізіонізм

Експресіонізм Від лат. «вираження, виразність» Один з напрямів авангардизму; творчий принцип - відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій. Харкактерні риси: Образи-маски і скелети, жах перед дійсністю, «крики часу», безнадійність існування, беззахисність людини у світіЕ. Мунк. “Крик”Живопис: Дж. Енсор Е. Мунк Е. Кірхнер О. Кокошко Е. Нольде. Скульптура: А.е. Бурдель. Література:«драма крику» Б. Брехт, Г. Кайзер, Ф. Кафка. Українська література: В. Стефаник. Т. Осьмачка М. Бажан Ю. Клен М. Хвильовий М. Куліш Лесь Курбас («Березіль»)Фовізм (від фр. «дикі»): А. Матісс. А. Матісс. «Танок»А. Матісс. «Музика»А. Матісс. «Рибки в акваріумі»Саме експресіоністи створили перші фільми жаху: «Гомункулус», «Кабінет доктора Калігарі», «Носферату»відгалуження. Музика: Р. Штраус; Шонберг – засновник атональної музики

Сюрреалізм ( фр. Surrealite – надреальне, надприродне) – авангардистська течія, яка ставила за мету відкрити новий шлях звільнення мистецтва від знедуховленої дійсності через сферу «над реального», підсвідомого, покликану оновити не лише художню реальність, а й життя. Особливості:«Світ марень, сновидінь», пєднання несумісних деталей. С. Далі назвав метод «критично-параноїдальним»Заснований: 1924, Анре Бретон, Луї Арагон, Поль Елюар. Філософське підґрунтя – інтуїтивізм Бергсона (інтуїція – єдиний засіб пізнання істини, бо розум тут сили не має); екзистенціалізм, що зображує суспільство і людину як ворожі сили; психоаналіз, культ підсвідомого З. Фрейда. Мета – звільнення людського «Я» від кайданів розуму, логіки, моралі. Некорисність – характерна риса геніального твору, який повинен існувати заради себе. Представники: Література – потік думок і вражень, створення безглуздого набору фраз, опис сновидінь, галюцинацій (П. Аполлінер. Л. Арагон, П. Елюар, Ф. Гарсіа Лорка, П. Неруда). Українська література – Б.-І. Антонич, В. Барка, О. Зуєвський. Живопис – «з’єднання нез’єднуваного», «обман зору», галюцинації, марення, прояви психологічних збочень ( Сальвадор Далі «Залишки автомобіля, що дають народження сліпому коню, що вбиває телефон», «Осіннє канібальство», «Антропоморфне шафе», «М’яка конструкція з бобами. Передчуття громадянської війни»).”Кінематограф – Луїс Бунюель Театр – «театр абсурду» (Ежен Іонеско «Лиса співачка», «Вбивця без нагороди», «Стільці»; Семюель Беккет «Чекаючи Годо», «Кінець гри» - створювали в п’єсах світ без розуму і змісту, хаотичного безладдя, абсурдної дійсності; відмова від історичної конкретності, наявності місця дії, часової послідовності; порушення логіки в діалогах, безглуздя ; завдяки світу абсурду намагалися розкрити справжній сенс буття. Сюрреалізм

В чому відміна реалістичного мистецтва від модернізму?Дисгармонія, відраза. Психологічний вплив – епатаж Гармонія, естетична насолода. Психологічний вплив - спокій. Реалізм Модернізм (сюрреалізм) Що поєднує ці картини?Тема: на обох зображена осінь. Чим вони відрізняються?Творчим баченням, методом Достовірність відобраення природи, правдивість у зображенні деталей. Головне - уява, переломлення крізь призму свідомості автораІ. Левітан. “Золота осінь”С. Далі. «Осінній канібалізм»У Левітана – це «золота» пора, яка викликає захоплення. У С. Далі – це, пора розкладу,смерті, гниття, з якого весною, шляхом «канібальства» природа відродиться знову. Які почуття викликають у вас ці картини?Порівняйте:

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Засновники модернізму в галузі художньої прози: Франц Кафка, Джеймс Джойс, Марсель Пруст. Письменники-модерністи не виробили спільної естетичної платформи, не створили колективних творчих програм. Біля витоків модернізму стояли три найвидатніші прозаїки XX ст.: француз Марсель Пруст, ірландець Джеймс Джойс та австрієць Франц Кафка. Характерно, що всі троє не вважали себе модерністами. Творили вони незалежно один від одного; між ними навіть не було повноцінного творчого спілкування. Ірландський письменник Джеймс Джойс (1882-1941).  Головні твори: збірка новел «Дублінці» (1907), романах «Портрет митця замолоду» (1916), «Улісс» (1922), «Поминки за Фіннеганом» (1939). Специфічне місце в літературній спадщині митця посідає мініатюра «Джакомо Джойс» (близько 1914), у якій була апробована модерністська поетика. Це художньо-щоденниковий літопис кохання, яке Джойс пережив у Трієсті. Прототип зображеної героїні - учениця письменника юна Амалія Поппер. Французький письменник Марсель Пруст (1871-1922) уславився у світі як автор багатотомного роману-епопеї «У пошуках утраченого часу». Головний герой – хлопчик Марсель (багато автобіографічного). Пруст зробив особистість автора об’єктом і суб’єктом роману, використовуючи принцип імпресіонізму: «Усе – у свідомості», «Враження – критерій істини», «Світ такий, яким ми його відчуваємо». Тому критики назвали роман «суб’єктивною епопеєю». Роман не має хронологічної послідовності, логічної ясності. Розвиток сюжету визначає «потік свідомості». Характерно: зображення зовнішного світу крізь призму бачення героя, вільні мандрівки в царинні пам’яті, проблеми відчудження та нездоланої самотності, деталізація душевних станів, переживань. За стилем роман – імпресіоністичний: за основу взяті не об’єктивні спостереження, а враження від людей, природи, культурних пам’яток. Герой – митець, утілює витончене, ушляхетнене споглядання світу. Поруч – брутальні, внутрішньо ниці люди. Сатирично зображені вади французького суспільства, де зростає значення матеріальних, а не духовних цінностей. Австрійський письменник. У творчості німецькомовного письменника Франца Кафки (1883-1924) також відображено процеси руйнування культури і моралі, відчуження й самотності особистості, яка опинилася в ситуації безвиході. Це засвідчують його твори: “Перевтілення” (1912), “Процес” (1925), “Замок” (1926).

“Потік свідомості”Джеймс Джойс. “Джакомо Джойс”Жанр – психологічне есе Факти біографії письменника: його перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, читання лекцій про Шекспіра, праця над “Уліссом”, одруження з Норою Барнакл, захоплення Амалією Поппер. В основі – історія кохання, яка поступово перетворюється на історію душі, що прагне самопізнання і через себе – пізнання життя і духу епохи. В есе висвітлюється модерністська концепція – стверджує багатогранність і неперевершеність людської натури, її здатність творити чудовий індивідуальний світ, який має свої закони і не гірший, а кращий за духовно обмежену реальність. Тема: розповідь про миті любовних взаємин, почуття, сенс буття, час, який зупинивсяІдея: молодість має свій кінець. Конфлікт: людина та світ. Сюжет: чіткий сюжет зі звичним початком та закінченням відсутній. Композиція: фрагменти, зібрані в одне ціле за принципом монтажу. Головні герої: він - ліричний герой, вона - його кохана. Проблематика: кохання; історія душі; прагнення до творчості; прагнення до пізнання життя і до самопізнання. Дає можливість показати плин прихованих процесів, що відбуваються в глибині людського “Я”, імітує хаотичний процес мислення людини.  Отже, потік свідомості - це засіб зображення психіки людини як складного і плинного процесу. Термін належить американському філософу і психологу В. Джеймсу (к. ХІХ ст). Заперечував існування обєктивної реальності, утверджуючи пріоритет свідомості людини, що постає, як ріка, у якій думки, відчуття та раптові асоціації постійно змінюються і химерно переплітаються. Потік свідомості Спостереження Думки Спогади Культурні реміністенції Цитати Асоціації Уривки почутих розмов. Об'єднує – сила духовного життя особистості

Хто? Бліде обличчя в обводі густо пахкого хутра. Рухи сором’язні й нервові. Вона користується лорнетом. Атож. Говорить рвучко. Сміється рвучко. І так само рвучко стріпує віями. Письмо павутинчасте, подовгасті й витончені літери, в яких тиха зневага й упокореність: молода особа непересічного походження. Мене підносить на легкій хвилі беземоційної мови: Сведенборг, псевдо-Ареопагіт, Мігель де Молінос, Йоахім Аббас1. Хвиля спадає. Її класна приятелька, вигинаючись гнучким тілом, муркоче безкостою віденською італійщиною: Che coltura! 2 Довгі повіки стріпуються — жалке вістря оксамитових очей опікає і тремтить. Високі підбори глухо поцокують лункими кам’яними сходинками. Вона ніколи не висякує носа. Манера висловлюватись: чим коротше, тим важливіше. Заокруглена й дозріла: заокруглена різцем внутрішньородових шлюбів і дозріла в тепличній ізольованості своєї раси. Коментарії1    Сведенборг Еммануель (1688-1772) — шведський натураліст, теософ. Псевдо-Ареопагіт (І ст.) — афінський єпископ Діонісій Ареопагіт, що йому було приписано низку теологічних творів, написаних у V ст. Мігель де Молінос (1628-1696) — іспанський містик і аскет, засновник квієтизму, релігійно-етичного вчення, в основі якого споглядальне ставлення до світу. Аббас Йоахім (1145-1202) — італійський теолог.2    Яка культура! (італ.)«Потік свідомості» в літературі Джеймс Джойс. «Джакомо Джойс»

Я зморщуюсь, мов охоплений полум’ям листок! Вогненне жало вистрілює з моєї правої пахви. Зоряна змія поцілувала мене: холодна змія ночі. Я загинув!— Норо!..29 Ян Пітере Свелінк. 30 Через дивне ім’я давнього голландського музики вся краса давніє й даленіє. Я чую його варіації для клавікордів на давній мотив: Молодість минає. У тьмяному тумані давніх звуків з’являється слабенький проблиск світла: ось-ось озветься голос душі. Молодість минає: оце вже кінець. Цього більше ніколи не буде. Ти добре це знаєш. І що тоді? Пиши про це, хай тобі чорт, пиши! Що ж бо інше здатний ти робити?«Чому?»«Тому що інакше я не змогла б тебе побачити». Минуще — простір — віки — тьмище зір — і зниклі небеса — безрух — і ще глибший безрух — безрух зникнення — і її голос. Non hunc sed Barabbam! 31 Неготовність. Голі стіни. Студене денне світло. Довгий чорний рояль: труна для музики. На його краєчку жіночий капелюшок, оздоблений червоною квіткою, і парасолька, складена. Її герб: шолом, червлень і тупий спис на щиті — чорного кольору 32. Прилога 33: Люби мене, люби й мою парасольку. Переклад з англійської — Р. Доценко29  Нора — ім’я дружини Джойса і водночас героїні п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»; тут це ніби вияв розпачу й надії (втрата кохання і порятунок у коханні). Весь цей паризький епізод становить немовби начерк 15 розділу «Улісса», де змальовано сплеск розбуялої підсвідомості.30  Ян Пітере Свелінк (1562-1621) — голландський композитор і органіст; одна з його пісень називається «Молодість минає».31  «Не його, але Варавву!» (латин.; Іоан, 18, 40). Це наче вислів опосередкованого усвідомлення зрадництва кохання, кінця надій і сподівань. Звідси й образ рояля (трохи нижче), як «труни для музики» в уяві розчарованого в усьому героя.32  Описаний тут герб збігається з гербом В. Шекспіра. З огляду на це можна вважати, що на відміну від заземлення образу героїні в попередніх епізодах тепер її німб підноситься до чогось «вічного» (єдність протилежностей, вона притаманна поетиці й світобаченню Джойса).33  Ця фраза, «прилога» (як називали в давнину додаток до основного. тексту книги) — свідома іронізація сюжету від драматизму мало не до фарсу, характерна взагалі для Джойсового стилю, особливо в «Уліссі».«Потік свідомості» в літературі Джеймс Джойс. «Джакомо Джойс»