Презентація на тему "Морські мешканці - акули" за оповіданням Джеймса Олдріджа "Останній дюйм"

Слово «акула» походить від давньоісландського «hбkall». Найдавніші представники існували вже близько 420-450 млн. років тому. Представники надряду широко поширені у всіх морях і океанах, від поверхні до глибини більше 2000 метрів. В основному мешкають в морській воді, але деякі види здатні жити також і в прісній. Більшість акул відносяться до так званих справжніх хижаків, але окремі види - фільтратори, вони харчуються планктоном, кальмарами і дрібними рибами.

Зуби більшості акул мають форму гострих дентинові конусів і сидять на хрящах верхньої та нижньої щелеп. Залежно від раціону і способу життя зуби і щелепи дуже різняться в різних видів акул. Донні акули, їжа яких зазвичай захищена твердою оболонкою, мають сотні маленьких гладких зубів. Пелагічним видам властива наявність дуже гострих зубів, пристосованих для легкого проникнення в тіло жертви. У таких акул, як тигрова, зуби кинжалоподібної форми, призначені для розривання м'яса великої жертви. У тих акул що харчуються планктоном рудиментарні дрібні зуби.

В океанах живуть і найбільші риби - акули. Вони бувають різні. Є акули-карлики, трохи довші за олівець. Важать вони лише близько 200 грамів. А є акули-гіганти - вони найбільші серед всіх риб, що живуть на Землі. Їх довжина доходить до 20 метрів, а вага до 20 тисяч кілограмів. До теперішнього часу відомо більше 450 видів акул

Дорослі акули тримаються групами, а мігруюча молодь утворює величезні скупчення, схожі на зграЇ дрібних риб. Володіючи винятковою силою, маневреністю і витривалістю, акула-молот відкочовує на літні місяці в багаті кормами прохолодні води. Її раціон складається, в основному, з риб, зокрема скатів і дрібних акул, а також донних безхребетних - креветок, крабів і головоногих молюсків. У прибережних водах акула-молот зазвичай уникає контактів з людиною, але від її раптової атаки ніхто не застрахований. Акула-молот водиться у всіх морях помірного і екваторіального кліматичного поясів. Найчастіше її можна зустріти на глибинах до 20м.

В орляків (Myliobatidae) ширина тіла досягає максимальних розмірів за рахунок сильно збільшених грудних плавців.

Широко розповсюджений звичайний орляк. Його плоскі й тупі зуби, як і в інших скатів, указують на те, що він харчується молюсками, раковини яких він роздавлює й розтирає такими зубами.