презентація на тему "Національна символіка України"

Національна символіка України

Згідно з Конституцією, державними символами України є: Державний Прапор України;Державний Герб України;Державний Гімн України.

Державний Прапор України 28 січня 1992 р. Постановою Верховної Ради Державним прапором незалежної України було затверджено стяг, що складається з двох горизонтальних смуг блакитного і жовтого кольорів.

Державний Герб України Відповідно до Конституції і Постанови Верховної Ради України "Про Державний Герб України" від 19 лютого 1992 р., великий Державний Герб України розробляється з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) як його головного елемента і герба Війська Запорозького. Великий Державний Герб України ще не затверджено, розробка його концепції продовжується.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИГімн – урочиста пісня держави, її інсагнація. Справжнім всеукраїнським, національним, а згодом і державним гімном стала пісня "Ще не вмерла Україна". Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написали у серпні 1862 року Микола Вербицький-Антіох – український письменник і педагог та Павло Чубинський – український поет, фольклорист, етнограф і громадський діяч. Історично склалося, що П. Чубинський, якому належить правка тексту і безсмертні рядки приспіву гімну, вважається автором всіх слів гімну.

Вже у грудні 1863 р. гімн на музику М. Вербицького вперше пролунав на засіданні громади Перемишльської гімназії. Вперше з нотами гімн було надруковано у 1885 році.

16 січня 1992 р. Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М. Вербицький. 4 березня 2003 р. Верховна Рада України затвердила Закон «Про Державний гімн України», за який визначено національний гімн на музику вербицького з відредагованими словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського «Ще не вмерла України» Ще не вмерли України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Небеса блакитні сяють з глибини,а пшеничні й житні мерехтять лани. Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,це знамено рідне —злото й синява. Прапор наш, як літо, в сонці майорить —по долині жито, по горі блакить. Дмитро Павличко