Презентація на тему: "Небезпечний вейп"

Навколо так багато цікавого, але такого небезпечного

"Це модно, незвично, круто – парити вейп", – вважають підлітки. Справді, замість сигаретного диму – приємний аромат. Чому б і ні? Але вейп – лише данина моді і бажання наслідувати тим людям, які є для дітей авторитетом. Однак багато хто забуває, що як і куріння звичайної сигарети, так і ширяння вейпа викликає нікотинову залежність. Річ у тім, що нікотин діє на курця розслабляючи, тимчасово покращуючи його настрій. Тому цей ефект хочеться повторити.

"Ми не куримо, а паримо. І це не так шкідливо", – переконані багато курців. Але вони забувають про те, що наші легені взагалі не призначені для вдихання як парів, так і диму. Особливо якщо це відбувається регулярно.

По-перше, це пропіленгліколь – речовина, що міститься в багатьох продуктах побутової хімії. До того ж немає даних, що вона абсолютно безпечна. По-друге, в вейпі є гліцерин. Однак на даний момент шляхом досліджень поки не доведено, що відбувається при його згоранні. Тобто що вдихає людина? Чи виділяються шкідливі речовини чи ні?По-третє, до складу вейпу входять ароматизатори, які можуть викликати алергію. Крім того, людина сама вибирає різні добавки для вживання. Курці просто забувають: все, що потрібно легеням – це чисте повітря. Який склад вейпу?

Парування вейпа викликає таку ж залежність, як куріння звичайної сигарети, прийняття наркотиків або алкоголю. І чим раніше дитина починає курити (парити), тим швидше виникає звикання. Симптоми захворювання легень, пов’язані з вейпінгом, включають задишку, підвищення температури, нудоту, проблеми шлунково-кишкового тракту та втрату ваги. Вони можуть проявлятися через дні або тижні після початку вейпінгу, а також у людей, які палили вейп протягом багатьох років.

Сухість у роті;Біль у горлі;Кашель;Головні болі;Запаморочення;Втрата або набір ваги;Нудота;Втома і сонливість;Біль у грудях. Побічні ефекти вейпу

Курців нікотинової електронної сигарети часто супроводжують легеневі захворювання, деформація голосу і кашель. Ароматизатори входять до складу суміші для вейпа можуть призвести до алергічних реакцій, набряків дихальної системи і вірусних захворювань органів дихання. Лабораторні дослідження показали, що найбільш канцерогенними вважаються склади, які мають солодкий аромат: шоколад, ваніль, карамель.

Завдяки привабливому аромату, що впливає на рецептори людина перестає контролювати кількість споживання складу і може перевищити допустиму добову дозу. Доведено, що ширяння вейпа перевищує за часом куріння нікотинової сигарети в кілька разів. Це обумовлено тим, що електронну сигарету можна курити близько 20 хвилин за один раз — що прирівнюється до пари звичайних сигарет. В результаті, людина, що використовує електронну сигарету, не тільки не позбавляється від нікотинової залежності, а ще примножує її в рази.

Ендрю Голлу вейпив уранці перед дзеркалом, збираючись на роботу. Несподівано електронний пристрій вбухнув прямо у роті чоловіка. Ендрю залишився без сімох зубів, отримав опіки обличчя другого ступеню та численні поранення. Бідаха переніс кілька операцій та не міг нормально їсти. Після вибуху Ендрю сказав, що вейпінг був для нього модним захопленням, і він не очікував, що може статися щось подібне. Американець вірив у абсолютну безпечність вейпів.

Біологи Нью-Йоркського університету довели що пар від вейпів пошкоджує ДНК, спричиняє мутацію легенів, серця та сечового міхура. Науковці експериментували на мишах. Протягом 12 тижнів гризуни дихали парами з електронних сигарет. Показово, що для мишей 12 тижнів ” це як для людини десять років життя. Після вдихання пару стан піддослідних мишей погіршився: у них сповільнилася регенерація клітин та розпочалася їх мутація. Тобто, почало виникати злоякісне переродження. Це підтвердило побоювання науковців, що ризик виникнення онкології у вейперів значно вищий, аніж у некурящих людей.

Коли у 1482 році Христофор Колумб побачив тютюн у аборигенів острова Гаунангані, то навіть не міг уявити, що він спричинить революцію нікотинової залежності. Мандрівник привіз рослину в Європу, де її почали використовувати як ліки від головного болю. Перетерте листя тютюну нюхали, щоб оздоровитися. Пізніше його почали курити “для задоволення”: вживали за допомогою люльки. Згодом з’явилися звичні нам цигарки. Сьогодні вони трансформувалися у вейпи.

Однак, пам’ятайте, якби не змінювалася форма та назва, факт залишається фактом: вейпінг – один із видів куріння. До того ж, до кінця не досліджений. Самі науковці визнають, що розлогу картину впливу вейпінгу вони отримають лише через 10-15 років. Сьогодні зрозуміло одне, парити – це зайвий раз псувати своє здоров’я. Тому, якщо цінуєте свій організм, розпрощайтеся з нікотином назавжди. А ще краще – ніколи з ним не знайомтеся.

Чи маєте запитання?