Презентація на тему "Петро Сагайдачний"

Народився близько 1582 р. в селі Кульчиці Самбірського району Львівської області. Помер в 1622 р. внаслідок вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином 1621 р.

Петро Конашевич Сагайдачний народився 1570 року в селі Кульчицях Перемишильскої землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у шляхетській православній родині.

Справжнє прізвище Петра Конашевича-Сагайдачного – Конашевич. Сагайдачний – це прізвисько, що походить від слова сагайдак – шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл. Сагайдачним Петра Конашевича назвали за винятково майстерну стрільбу з лука.

Дістав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI ст. подався на Запорожжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у численних походах козаків, а незабаром став їх очолювати.

Особистий підпис гетьмана

Знищення й спустошення українських земель. Пограбування й спалення українських міст та сіл. Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали ясир

Сагайдачний провів реформу війська на Січі: поділив його на сотні та полки. Запровадив сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, а за провини «карав на смерть». Внаслідок реформи покращилась організація та боєздатність козацького війська. Сагайдачний впровадив нову тактику ведення бою, в походи козаки відпливали вночі, перед настанням нового місяця, непоміченими проминали турецькі фортеці Кизи-Кермень, Тавань, Аслам-Кермень і за 36-40 годин досягали берегів Туреччини.

Першим великим походом Петра Сагайдачного став морський похід на Варну 1606 року. 1607 року запорожці захопили і спалили Перекоп та Очаків. В 1608 — на початку 1609 року, Сагайдачний здійснив морський похід на 16 човнах -«чайках» на Кілію, Білгород та Ізмаїл. 1615 року 80 козацьких чайок підійшли до Константинополя, де спалили вщент гавані Мізевні та Архіокі.

Запорожці на чайках під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу в 1616.

Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р.

Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р.

Козаки в Кафі (картина сучасного художника)

Створив культурний осередок в Києві. Стояв біля витоків Київскої братської школи. Захищав та підтримував православну церкву. Иніціатор відновлення в 1620 році православної ієрархіі. Будівля Київського братства Просвітницька і меценатська діяльність

ПЛАН БИТВИ ПІД ХОТИНОМ 1621 р.

Сагайдачний громить турків

Степан Бойцун. Гетьман Сагайдачний під Хотином.

Ю.Брандт. Повернення козаків з походу

За талант і мужність Сагайдачний одержав з рук королевича Владислава в нагороду за успішні дії під Хотином — нагородний меч, інкрустований золотом і діамантами із зображенням сцен суду Соломона і бою античних воїнів, що повинно було алегорично вказувати на мудрість і військові доблесті гетьмана Сагайдачного. На мечі був напис на латині: «Владислав (в дар) Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа». Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Туреччину відмовитись від планів завоювання Європи.

Меч гоноровий, подарований Петру Конашевичу Сагайдачному польським королевичем Владиславом.

Шабля подарункова, присвячена гетьману П. Конашевичу-Сагайдачному

Петро Сагайдачний, картина ХІХ ст. С.Васильківський. Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. 1900-ті роки

Після Хотинської битви, гетьман оселився в Києві. За п'ять днів до смерті Сагайдачний склав заповіт, за яким відписав своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі, щоб на доходи від цього майна могли навчатись бідні діти. 1622 року Петро Сагайдачний помер внаслідок вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином (1621 р.). Похований у Києво-Братському монастирі. В даний час на території Києво-Могилянської академії реконструйована умовна могила Конашевича-Сагайдачного. Смерть, заповіт

Похорони гетьмана

У 1935 р. Богоявленську церкву Братського монастиря, де був похований Петро Конашевич-Сагайдачний знищено. Відомості про це поховання втрачено

ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ П. САГАЙДАЧНОГО Був досвідченим полководцем. Уславився під час морських походів протии турків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні Був чудовим політиком. Намагався розширити реєстрове військо та права українського козацтва. Проводив самостійну зовнішню політику Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся за відновлення православної ієрархії. Жертвував великі суми грошей на освітні потреби, вступив разом з військом до Київського церковного братства

Символична могила Сагайдачного у Могилянці, на місці Братської церкви, де він був похований.

Пам'ятні дошки на вул. Сагайдачного у Києві

Пам'ятник Сагайдачному в Хотині

Пам'ятник Петру Сагайдачному в Хотині.

Пам'ятник Петру Конашевичу Сагайдачному на Контрактовій Площі в Києві.

Пам'ятник П. Сагайдачному в с. Кульчинці Самбірського р-ну Львівської області.

Петро Конашевич Сагайдачний на монеті української гривні

Найвища нагорода Українського козацтва - Орден Петро Сагайдачний Медаль Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний - за активну участь у розвитку та діяльності Козацького Танкового Полку

Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Пам'ятник Сагайдачному в Севастополі

9 травня 2015 року у Харкові відкрили вивезений із окупованого Криму пам'ятник козацькому гетьману й отаману Петру Сагайдачному

У Харкові відкрили вивезений із окупованого Криму пам'ятник козацькому гетьману й отаману Петру Сагайдачному

У Харкові відкрили вивезений із окупованого Криму пам'ятник козацькому гетьману й отаману Петру Сагайдачному

У Харкові відкрили вивезений із окупованого Криму пам'ятник козацькому гетьману й отаману Петру Сагайдачному

Флагман ВМС України "Гетьман Сагайдачний"

Вітчизняний фрегат запобігав проявам піратства, захищав цивільні судна, попереджав збройні пограбування. Українські моряки взаємодіяли з ВМС інших країн, структурами та організаціями, які представлені в регіоні, для боротьби з актами піратства.

Екіпаж корабля незвичним способом підтвердив вірність українському народу. Моряки вишикувались на палубі у вигляді міжнародного розпізнавального знака України – «UA». 

На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане! Ні, вона у забутті, певно, не постане; Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть, Доти справи всі твої славно будуть линуть. Не впадеш у глибину безличну, Не загинеш у літах – маєш славу вічну! Касіян Сакович