Водило разом із сателітами обертається навколо центральної осі, а сателіти обкочуються по центральних колесах і обертаються навколо своїх осей, здійснюючи рухи, подібні до руху планет. При нерухомому колесі 2 рух передається від колеса 1 до водила h або навпаки. Планетарну передачу, здійснювану рухомими ланками (обидва центральні колеса і водило), називають диференціалом. За допомогою диференціала один рух можна розкласти на два або два рухи скласти в один: від колеса 2 рух можна передавати одночасно колесу 1 і водилу h або від коліс 1 і 2 до водила h.
Для визначення передаточного відношення планетарної пере-дачі використовується метод Вілліса – метод зупинки водила. де ω1 – ωh і ω2 - ωh -кутові швидкості коліс 1 і 2 відносно водила h;Z1 і Z2 –числа зубців коліс 1 і 2. Для реальної планетарної передачі (колесо 2 закріплене нерухомо, колесо 1 –ведуче, водило h- ведене) при ω2 = 0 отримаємо. Для однорядної планетарної передачі u=1,25…8, для багатоступінчастихu=30…1000, для кінематичних передач u більше 1600. Чим більше переда-точне відношення , тим менший ККД (0,99…0,1).
Область застосування планетарних передач Планетарні передачі застосовують як редуктори в силових переда-чах і приладах , в коробках передач автомобілів і іншої самохідної техніки, в диференціалах автомобілів, тракторів і т.д. Широкого застосування планетарні передачі набули в автоматич-них коробках передач автомобілів завдячуючи зручності управління Передаточними числами (перемиканням передач) і компактності. Планетарні передачі зустрічаються в механізмах приводу ведучих колессучасних велосипедів. Часто застосовують планетарну передачу суміщену з електродвигуном (мотор-редуктор, мотор-колесо).