Зірка Мензатюк. Сучасна українська письменниця, журналіст. У різні роки вела в дитячому журналі »Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника», також рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ». Член Національної спілки письменників України (з 1995 року).
Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок (довжиною більше 100 см), хрестовину та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Шабля мала особливе значення для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як до символу військової звитяги. Козаки постійно удосконалювали свою техніку шабельного бою. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля зустрічається у піснях, народних думах, прислів’ях та приказках.
Шабля – лицарю сестриця,З нею він в бою, мов криця. Зброя честі козака. Гарна і дзвінка яка!Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. Дай, Боже, воювати і шабель не виймати. Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі. Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного. В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.
а також патріотично налаштований привид і пластуни«Пласт» — національна дитячо-юнацька організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному вихованню української молоді на засадах християнської моралі. Головні обов’язки пластуна: бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом.
«Дубно виявилося чистим затишним містечком, яке Наталочці відразу припало до душі. Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда.)У минулому цей замок славився своєю неприступністю, адже за чотири століття жодного разу його не змогли взяти ані татари, ні козаки, ні російські війська, ні шведський король
Битва під Берестечком. У 1651 році, під час Визвольної війни українців проти польського панування, під Берестечком розігралася велика битва. 100-тисячне військо запорізьких козаків під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького і 30-тисячне військо кримських татар воювали з 300-тисячною армією Речі Посполитої. Козаки були розбиті, загинули тисячі, і Хмельницький змушений був укласти невигідний для українців Білоцерківський мир з польським королем Яном Казимиром. «Кожен порядний українець має побувати в … (Берестечку).
Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом. Ця битва закінчилася поразкою, бо у розпал бою козаків зрадили союзники – кримсько - татарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, забравши в полон і Богдана Хмельницького. Козаки припинили бій і відступали через болота. Для прикриття основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.Їхні останки лежали в торфі 300 років разом із мушкетами та шаблями. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який називають «Козацькі Могили».
Старовинний замок був побудований на початку 14 століття. Вважають, що замок спорудив один із синів Галицько-Волинського князя Юрія Львовича. Олеський замок знаходився на кордоні між Польщею та Литвою і за володіння ним постійно вели боротьбу то поляки, то українці, то литовці. Олеський замок
Хотинська фортеця. Замок в Хотині мав вигідне розташування – він знаходився на перетині важливих торгівельних шляхів і завжди був мрією для завойовників. Безліч кривавих битв проходило під його стінами. у 1621 році відбулась важлива битва між турками та об’єднаним українсько-польським військом. Європа була врятована від турецького панування. Тільки у 18 сторіччі, війська російської імперії 4 рази брали Хотин.
Хотинська фортеця. Фортеця користується популярністю серед кінематографістів. Замок використовувався для зйомок таких фільмів: «Д’Артаньян і три мушкетери», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Стара фортеця» та ін. У Хотинській фортеці щорічно проводиться міжнародний середньовічний фестиваль «Битва націй».
Біля стін фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. Якщо уважніше придивитися до замкових стін, то можна побачити орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».