Введення розпушувачів в побут. До появи розпушувачів використовували дріжджі. Дріжджі складаються з особливих дріжджових грибів. В тісті вони бродять, виділяють гази в результаті чого вони стають рихлими та воздушними. Але дріжджові гриби самі харчуються тістом. На початку ХІХ століття в Німеччині не вистачало хліба і відомий хімік Юстус фон Лібіх, щоб допомогти в скрутну хвилину підрахував, що дріжджі забирають стільки муки, що можна було б нагодувати 400 000 осіб, тому він в 1833 році започаткував використання розпушувачів для тіста. В 1900 році розпушувачі стали масово використовувати в кондитерському виробництві.
Як правильно використовувати розпушувачіЄ правила, про які знає будь кулінар. Для приготування повітряної, ніжною випічки обов'язково знадобиться розпушувач тіста. Речовина додасть продукту рихлості і пишності, поліпшить смакові якості і зовнішній вигляд. В якості розпушувача можуть використовуватися: поташ, пекарський порошок, вуглекислий амоній, сода. Для приготування особливою випічки можуть також використовувати ром, коньяк або спирт. Повітряне тісто взагалі не потребує розпушувачі, адже тісто збільшується внаслідок утворення повітря від збивання масла і яєць.
Розпушувачі для тіста в основному складаються з гідрокарбонату натрію. Це природна мінеральна сіль добувається в Африці на озері Чад. Багату на натрій воду наливають в водойми де вода випаровується та залишається натрій. Він під дією високих температур розкладається виділяючи вуглекислий газ.