Історія української ядерної енергетики1977 - рік народження української атомної енергетики. В промислову експлуатацію було введено перший енергоблок Чорнобильської АЕС з реактором РБМК-1000 (1000 МВт). Їх швидкому будівництву сприяли зростаюча потреба в електроенергії та прагнення замінити теплові та гідроелектростанції на потужніші – атомні. На час аварії на 4 блоці ЧАЕС (1986 р.) в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких мали потужність 1000 МВт.
З 1986 по 1990 було введено ще 6 атомних блоків потужністю 1000 МВт кожний: 3 на Запорізькій АЕС і по одному на Південноукраїнській, Рівненській та Хмельницькій АЕС. До початку 90-их у 27 країнах світу працювало понад 430 ядерних енергетичних реакторів загальною потужністю біля 340 ГВт. В Україні працювало 15 енергоблоків на 5 ядерних електростанціях. За прогнозами фахівців, частка ядерної енергетики в загальній структурі вироблення електроенергії у світі буде безупинно зростати за умови реалізації основних принципів концепції безпеки атомних електростанцій.
АЕС України. Станом на 2021 в Україні діють чотири АЕС: Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька. Вони виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України. За кількістю реакторів та їх сумарною потужністю Україна посідає восьме місце у світі та п'яте в Європі.
Запорізька АЕС – найбільша в Україні; м. Енергодар (Запорізька обл.); 6 атомних енергоблоків. Рівненська АЕС – м. Вараш (Рівненська обл.); 4 атомних енергоблоки. Південно-українська АЕС – м. Южноукраїнськ (Миколаївська обл.); 3 атомних енергоблоки. Хмельницька АЕС – м. Нетішин (Хмельницька обл.); 2 атомних енергоблоки. Чорнобильська АЕС – закрита 21 липня 2007 р. – м. Прип‘ять (Київська обл.)
Перешкоди розвитку ядерної енергетики. Найбільша перешкода для розвитку ядерної енергетики пов'язана з проблемами безпеки. За час використання атомних реакторів відбулася низка техногенних катастроф, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа. Також важливою проблемою залишається радіоактивне забруднення довкілля. Впродовж роботи ядерного реактора в ньому накопичується велика кількість радіоактивних ізотопів зі значним періодом напіврозпаду і вони продовжуватимуть випромінювати ще тисячі років, завдаючи шкоди ґрунтам та здоров‘ю людей. І головне – атомні електростанції можна будувати лише в сейсмічно неактивних зонах, а це значно скорочує місця їхнього можливого розташування.
Джерела інформаціїБезолюк Л. В. Презентація "Ядерна енергетика та сучасні проблеми екології" [Електронний ресурс] / Лілія Вікторівна Безолюк. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://naurok.com.ua/prezentaciya-yaderna-energetika-ta-suchasni-problemi-ekologi-292595.html. Седик Г. О. Презентація. "Атомна енергетика України. Переваги та недоліки" [Електронний ресурс] / Галина Олександрівна Седик. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://naurok.com.ua/prezentaciya-atomna-energetika-ukra-ni-perevagi-ta-nedoliki-272777.html. Кухарчук М. Атомна енергетика в Україні та її вплив на розвиток країни [Електронний ресурс] / Микола Кухарчук. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://www.atomforum.org.ua/publications/articles/2019/atomna_energetika_v_ukrayini_ta_yiyi_vpliv_na_rozvitok_krayini