Тундра займає величезні простори багаторічної мерзлоти, вкриті болотами. Основна ознака зони тундри — безлісся. Тут ростуть лишайники, карликові дерева, що стеляться по землі (карликова береза, осика та полярна верба). Протягом усього року в тундрі мешкають полярні сови, тундрові куріпки, дрібні гризуни лемінги. З великих тварин поширені північні олені, песці та полярні вовки.
Температура зими та літа у тайзі більша, ніж у тундрі, кількість опадів сприяють поширенню в зоні тайги порівняно багатої деревної рослинності. Тут ростуть хвойні дерева — модрина, ялина, сосна, а південніше — листяні породи дерев: береза, осика, чагарники та трави; водяться сотні видів копитних, травоїдних тварин, гризунів, птахів: олені, козулі, лосі, зайці, білки, миші, глухарі тощо. Є багато хижаків — рись, вовк, ведмідь, соболь, куниця тощо.
Мішані ліси у Європі знаходяться на Східноєвропейській рівнині та поступово зникають у західному напрямку. В цих лісах поряд із хвойними та дрібнолистими породами ростуть широколисті. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанській частині помірного поясу. Для приатлантичних широколистих лісів характерні бук, дуб, граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабани, козулі, олені. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Природа гір живе за законом вертикальної (висотної) поясності. Це пояснюється особливостями кліматичних умов, у першу чергу зниженням температури з висотою. Піднімаючись у гори, за короткий термін можна побувати в різних природних зонах. Вертикальна (висотна) поясність – це закономірна зміна природних комплексів, пов’язана із зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості.