Презентація на тему "Сталінська індустріалізація в Україні"

Соціалістична індустріалізація

На початку 30-х рр. прискорення економічного розвитку, створення новітніх галузей промисловості, модернізація сільського господарства, всіх галузей життя були об'єктивною необхідністю, з якою в керівництві ВКП(б) погоджувались усі. Концепцію капіталістичної модернізації вчені почали розробляти в другій половині XIX ст. Теоретичні основи радянської модернізації були визначені на партійних з'їздах, конференціях, пленумах ЦК ВКП(б) наприкінці 20-х рр. Радянська модернізація полягала у прискореному проведенні трьох реформ: індустріалізації; колективізації; культурної революції. У 1925 р. на XIV з'їзді ВКП(б) було прийнято рішення про індустріалізацію в СРСР. Процес індустріалізації в Україні в основному збігався із загальносоюзними тенденціями. Отже, на сьогоднішньому уроці ми спробуємо роз­в'язати проблему: «Індустріалізація — це об'єктивна необхідність, логічне продовження процесу, розпочатого ще при царському режимі, чи намір більшовиків через її практичне здійснення створити базу для перемоги «світової революції»?

Що таке неп?Чим неп відрізнявся від політики "воєнного комунізму"?Поясніть, чому неп вважався тимчасовим відступом від генеральної лінії партії. Чи доводилося вам чути слово «індустрія», що воно означає?Яку роль відіграє індустрія в суспільному матеріальному виробництві?Які думки викликає той факт, що у 1917 р. частка Росії у світовій промисловій продукції становила 3%, а у 1937 р. вона зросла приблизно до 10%?Який існує зв'язок між словами «індустрія» та «індустріалізація»?

Дискусією про індустріалізацію та програму прискорення її темпів — "надіндустріалізацію" супроводжувалася боротьба за владу, яка закінчилась тим, що опозицію на чолі з Л. Троцьким було розгромлено. Вже на XV з'їзді ВКП(б), у грудні 1927 р., було схвалено директиви першого п'ятирічного плану на 1928/29 — 1932/33 рр., які передбачали середньорічні темпи приросту промислової продукції на 16%. Як і раніше, на XIV з'їзді темпи індустріалізації передбачалося забезпечити коштом селян. Але спосіб вилучення цих коштів змінювався. Передбачалося не підвищення податків на селян, як це пропонував Л. Троцький, а встановлення завищених цін на промислові товари і заниження — на сільськогосподарську продукцію, тобто використання "ножниць цін".

П'ятирічний план було розроблено у двох варіантах — відправному і оптимальному. За оптимальним варіантом темпи індустріалізації піднялися більше, ніж на 20 %. Така політика отримала назву "сталінської індустріалізації". Зростання тиску на селян привело до двох хлібозаготівельних криз: 1927-1928 рр. і 1928-1929 рр. В 1928 — 1929 рр. Сталін відмовився від непу і перейшов до побудови "соціалізму в одній окремо взятій країні" шляхом форсованої індустріалізації. У СРСР наприкінці 20-х рр. точилась гостра боротьба з питань подальшого розвитку країни. Перебуваючи географічно між відсталою Азією і розвинутою Європою, СРСР намагався підтягтися до рівня останньої. Прискорення економічного розвитку, створення нових галузей стали об'єктивною необхідністю, з якою були згодні всі. А проте на які аспекти проблеми панували розбіжні погляди? На темпи розвитку, на джерела індустріалізації, на пріоритети різких галузей народного господарства.

Один з варіантів передбачав збереження товарно-грошових основ непівської економіки і проведення плавної індустріалізації, коли темпи розвитку пов'язуються із зростанням добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства. Але на противагу цьому шляху існував і другий варіант, складовою і рушійною силою якого була форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого визнавалася припустимість зниження життєвого рівня, можливість швидкого здійсненій суцільної колективізації за допомогою адміністративно-командних методів. Пригадайте, як йшла боротьба між прихильниками цих двох стратегічних спрямувань. Чим вона закінчилася? Що для вирішення хлібної кризи у 1928 р. запропонував Й. Сталін?Чи означало це, що він брав на озброєння ідеї Л. Троцького?

У 1929 р. більшовицьке керівництво на чолі з Й. Сталіним відкинуло, неп. У листопаді цього ж року в газеті «Правда» з'явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для міського населення, інфляційним (надлишковим) випуском паперових грошей, експропріацією (розкуркулюванням) заможних селянських господарств і об'єднанням майже всіх інших категорій селянства в колгоспні, господарства з метою зручнішого стягування продрозкладки.

Причини згортання непуреформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері; протягом 20-х рр. не сформувалися соціальні сили, які б виступили за збереження непу; неп заважав планам Й. Сталіна на встановлення особистої необмеженої влади: незалежними власниками в місті і на селі було важко керувати; низький освітній і культурний рівень населення, членів і керівників правлячої ВКП(б).

1925 р. - XIV зїзд ВКП(б) – оголошено першочергове завдання розвитку економіки - індустріалізація.

Вороже«капіталістичне оточення» Економічна відсталість СРСР відзарубіжних держав. Причини індустріа-лізаціїОсобливості індустріалізаії в західних державах: Починали з легкої промисловостіЗдійснювали на протязі довгого періоду часу. Вокористовувалися завнішні джерела: Пограбувапння колоній,Нерівноправний товорообмін з іншими державами,Військові контрибуції,Іноземні позики.

Мета індустріалізаціїПодоланнятехніко-економічноївідсталості Укріпленняміжнародного становища Розвиток базових галузей промисловостіДосягнення техніко-економічної незалежності Створення могутньої оборонної промисловості

Джерела індустріалізації: Податки з населення (для села — «надподаток»), постійне зростання цін на промислові товари);Перекачування коштів з легкої та харчової промисловості у важку індустрію;Внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом — примусові. (Протягом лише 1927—1929 рр. було випущено три державні позики індустріалізації, населення України підписалося на суму понад 325 мли крб.);Випуск паперових грошей, не забезпечених золотом (у роки першої п'ятирічки інфляційне покриття державних потреб сягало 4 млрд. крб.;Розширення продажу горілки (в 1927 р, завдяки ньому бюджет одержав понад 500 млн. крб., 1930 р. — 2,6 млрд., а 1934 р. — 6,8 млрд. крб.);Збільшення вивозу за кордон лісу, хутра, хліба;Режим економії (тільки протягом 2,5 року за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат було заощаджено майже 65 млн. крб.);Високий рівень експлуатації селянства та робітничого класу, інших верств населення, багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГу.

ДИНАМІКА ЗРОСТАННЯ БЮДЖЕТУ ЗА РАХУНОК ПРОДАЖУ СПИРТНИХ НАПОЇВ“Необхідно відкинути удаваний сором й відкрито піти на максимальне збільшення виробництва горілки”. Й. Сталін. З листа до В. Молотова (вересень 1930 року)

В УМОВАХ НЕСТАЧІ РОБОЧОЇ СИЛИ В ПЕРІОД ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ШИРОКО ВИКОРИСТОВУВАЛАСЯ ПРАЦЯ ЖІНОК

ТРУДОВИЙ ЕНТУЗІАЗМ СТАЄ ОДНИМ ІЗ НАРІЖНИХ КАМЕНІВ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ

ВИМОГИ ПЕРЕВИКОНУВАТИ ПЛАН СТОСУВАЛИСЯ ВСІХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА КОЖНОГО РОБІТНИКА ОСОБИСТО

Труднощі індустріалізації:величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, це вкрай загострило проблеми розвитку інфраструктури (дороги, мости тощо), стан якої не відповідав новим потребам;нестача коштів (країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування);обмаль кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних працівників;на більшості заводів і фабрик було застаріле обладнання, знач ну частину необхідних для модернізації машин і устаткування вітчизняна промисловість не виробляла;індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Особливості індустріалізації:розпочиналася з важкої, а не з легкої промисловості;мала ударні темпи;спиралася на внутрішні джерела;здійснювалася за планом.

Здійснення індустріалізаціїІндустріалізація відбувалася згідно з розробленим п'ятирічним планом і пройшла кілька етапів: 1 - й етап. 1926 — жовтень 1928 р. — початок індустріалізації і підготовка до її форсування.2-й етап. 1928—1932 рр. — перша п'ятирічка, форсований ривок у розвитку важкої промисловості (з темпами 20—22 %)3-й етап. 1933—1937 рр. — подальший розвиток індустріалізації «вглиб»: завдяки спаду середньорічних темпів промислового розвитку до 13—14 % з'явилася можливість більше уваги приділяти підготовці кваліфікованих кадрів, ліквідації фінансових збитків, зниженню собівартості, освоєнню нової техніки.4-й етап. 1938—1941 рр. — третя п'ятирічка, спад виробництва

Здійснення індустріалізації1 - й етап. 1926 — жовтень 1928 р.— початок індустріалізації і під­готовка до її форсування:а) різке зростання капіталовкладень (у 1926—1927 рр. у важкій промисловості СРСР вони становили майже 1 млрд. крб., з них 269,4 млн. крб. припадало на УСРР);б) початок реконструкції старих виробничих фондів;в) будівництво нових, переважно невеликих і середніх підприємств;г) закладення нових електростанцій, включаючи Дніпрогес.

Соціалізм передбачав планування економіки П'ятирічка – п'ятирічний план соціально-економічного і політичного розвитку СРСР, що затверджувались з'їздами Рад, пізніше з'їздами партіїПерша п'ятирічка -1928-1932 Друга п'ятирічка -1933-1937 СРСР перетворився в могутню індустріальну державу

1928-1932 рр. – Перша п'ятирічка. Завдання: Збільшити промислове виробництво на 180%, сельськогосподарське – на 55%. Важка промисловість повинна була розвиваться випереджаючими темпами – 230% за 5 років. Сталін висунув ідею «Великого стрибка» - за 5-10 років догнати Захід, вийшовши вперед в своєму індустріальному розвитку на 50 – 100 років.

Документ. В лютому 1931 р. Й. В. Сталін заявив: «Нельзя снижать темпы! Наоборот, по мере сил и возможностей их надо увеличивать... Задержать темпы — это значит отстать. А отсталых бьют. Но мы не хотим оказаться битыми. История старой России состояла, между прочим, в том, что ее непрерывно били за отсталость... Мы отстали от передовых стран на 50—100 лет. Мы должны пробежать это расстояние в десять лет. Либо мы сделаем это, либо нас сомнут». Чим обогрунтовував Сталін необхідність прискореного розвитку промисловості?Оцініть характер його аргументів. Які міркування лежали в їх основі — економічного чи політичного значення?

Результати першої п’ятирічки: Плани п’ятирічки не були виконані а) створене сільськогосподарське машинобудування: ХТЗ у 1932 р. давав 16,8 тис. тракторів, Запорізький завод «Комунар» спеціалізувався на зернових комбайнах, Харківський «Серп і молот» виробляв молотилки;б) закладено енергетичну базу: в 1932 р. запрацювали Зуївська ДРЕС і Дніпрогес з п'ятьма агрегатами по 62 тис. к. Вт кожний (чотири агрегати такої ж потужності вступили до дії у роки другої п'ятирічки);в) розширено й оновлено металургійну базу: споруджено три металургійні заводи — «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»;г) здійснено реконструкцію об'єктів-гігантів: Луганського паровозобудівного заводу; чотирьох металургійних заводів у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську;д) ліквідовано безробіття. У першій п'ятирічці для розвитку індустрії бракувало коштів, тому остаточно було згорнуто неп і здійснено форсовану колективі­зацію, яка давала хліб і валюту.

1-го жовтня 1931 року з механоскладального цеху Харківського тракторного заводу виїхав перший трактор СХТЗ 15-30.

В. Дені, Н. Долгоруков. Перший пятирічний план. Гребля Дніпрогесу

Я. Ромас. Ранок першої п'ятирічки.

Соціальні проблеми першої п’ятирічки: Проблеми: Нестача робочої сили. Нестача інженерно-технічних кадрів. Високі податки з населення. Ріст цін на товари.Інфляція. Зубожіння народу. Як вирішувались: Ліквідація безробіття, закриття бірж праці (1930 р.)Ріст числа вищих та середніх технічних навчальних закладів. Використання праці вязнів (1930 р. - створення ГУЛАГу)

Документ Голова ВРНГ Г. К. Орджонікідзе ррозповідав про пуск Харківського тракторного заводу: «Мы взяли лучшие станки и машины для тракторостроения; но как же теперь получить трактор? Мы долгое время ходили вокруг этих станков... сколько мы мучились, чтобы освоить эту новую технику... Летом выпустили трактор, затем прошло 4—5 месяцев — ни одного трактора никак не могли выдать, ни деталей не можем сделать, ни собрать не можем». Складіть перелік причин, які утруднювали негайний випуск продукції на нових заводах. Враховуйте економічні, соціальні, політичні, культурні фактори.

1933-1937 рр. – друга п'ятирічка. Плани були більш збалансованими. а) побудовано і пущено нові підприємства — Харківський турбінний, Краматорський машинобудівний, Горлівський азотнотуковий заводи;б) ширилося масове виробниче змагання, організація якого не потребувала великих витрат; підтримане партією як один з дійових засобів зростання продуктивності праці, воно породило рух Ударників, започаткований відомими майстрами своєї справи (М. Ізотов, О. Стаханов та ін.);в) у другій половині 1935 р. тимчасово скасовано граничну межу в заробітках, запроваджено правило: скільки виробив — стільки й одержуй (у 1937 р. обмеження були відновлені);г) перехід у 1934 р. від карткової системи розподілу до вільного продажу продовольчих товарів через магазини (це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості). Піднесення відбувалось до 1937 р., після чого почалося різке гальмування. СРСР перетворився в могутню індустріальну державу.

4-й етап. 1938—1941 рр. — третя п'ятирічка, спад виробництва, що пояснювався:а) репресіями щодо наркомів, директорів, інженерно-технічного персоналу і т. ін.;б) посиленням дезорганізації виробництва, практикою приписок;в) відсутністю матеріальної зацікавленості в умовах постійної експлуатації через так звані моральні стимули трудового героїзму мас.

{8 A107856-5554-42 FB-B03 E-39 F5 DBC370 BA}Порівняння абсолютного обсягу виробництва деяких видів промислової продукції в СРСР і капіталістичних країнах. Продукція. СРСР (у відсотках)до СШАдо Англіїдо Німеччини1918*19281940191319281940191319281940 Електроенергія94264931121,8229132 Видобуток основних видів палива872719231053835133 Чавун159354449179382495 Сталь1582963491393829108 Цемент13625694277393275 Бавовняні тканини40203731 134   Про що свідчать дані таблиці?Які висновки ви можете зробити на основі аналізу таблиці?У якому стані перебувала економіка західних країн і США у 1929—1933 рр.?Як світова економічна криза: а) впливала на процес індустріалізації в СРСР; б) використовувалася керівництвом ВКП(б) в ідеологічній боротьбі?

Особливості індустріалізації в Україніінвестування у промисловість республіки значної частини загальносоюзних коштів (тільки протягом першої п'ятирічки на промислову модернізацію України виділено понад 20 % усіх капіталовкладень СРСР);побудова і реконструкція потужних промислових об'єктів;нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки (якщо в першій п'ятирічці з 1509 підприємств, що споруджувались у країні, 400 будувалося в УСРР, то в другій п'ятирічці в Україні будується вже 1000 заводів з 4500, закладених по Союзу, а в третій — 600 з 3000);виникнення нових галузей: маргаринової, молочної, маслопереробної, хлібопекарської в харчовій промисловості, електромета­лургійної і кольорової металургії;модернізація легкої та харчової промисловості значно відста­вали від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази;витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж по СРСР у цілому.

Конкретні результати капітального будівництва в Україні були вагомі. Серед побудованих в СРСР 35 промислових гігантів у республіці розміщувалося 12, із них — 7 новобудов («Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод) і 5 докорінно реконструйованих підприємств (Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійні — у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську й Алчевську (перейменованому тоді в Комунарськ)). До числа новобудов належали три металургійні заводи.

Запорізький завод «Комунар» став найбільшим у світі підприємством з комбайнобудування. Харківський завод «Серп і молот» почав випускати складні молотарки у кількості, яка забезпечувала потреби сільського господарства всієї країни. Луганський завод вугільного машинобудування і Горлівський завод гірничого устаткування забезпечили технічну реконструкцію вугільного Донбасу. У Горлівці та Дніпродзержинську були споруджені азотно-тукові заводи, які виробляли добрива за новітньою технологією.

Практично заново створювалися харчова і легка промисловість. Однак тут розвиток відбувався значно довільніше, ніж у важкій індустрії, внаслідок незрівнянно менших масштабів капітального будівництва й відставання сировинної бази.

Змінилося співвідношення між частками промисловості і сільським господарством у загальній продукції народного господарства. Стало іншим співвідношення між великою і дрібною промисловістю, до складу якої входили переважно кустарно-ремісничі заклади та окремі товаровиробники. Значне скорочення чисельності кустарів не компенсувалося відповідним зростанням продукції широкого вжитку на підприємствах фабрично-заводського типу. Як правило, товари для населення вироблялися не тільки невисокої якості, а й у недостатній кількості.

Державні нагороди. Орден Трудового Червоного Прапора, 1928 р. Орден Леніна, 1930 р. Герой Соціалістичної Праці, 1938 р.

42

Якими темпами повинна була розвиватися промисловість за планом і що відбувалося в реальному житті? Чому існували розходження? Чому розгортання промислового будівництва призвело в першій половині 30-х рр. до введення карткової системи? Як і коли завершилася перша п'ятирічка? Коли і за яких обставин почався рух за «трудові рекорди»? Якими були конкретні результати промислового будів­ництва в Україні?

Підсумки індустріалізації (1928—1940){8 A107856-5554-42 FB-B03 E-39 F5 DBC370 BA}Позитивне. Негативне. СРСР (УСРР) з переважно аграрної країни перетворився на індустріально-аграрну державу, незалежну від Заходу. Зміцніла обороноздатність СРСРВідбулися структурні зміни в промисловості (більшість складала важка індустрія)Швидко йшов процес урбанізації, формування робітничого класу. Було ліквідовано безробіття. Домінування виробництва засобів виробництва. Спорудження і реконструкція підприємств-монополістів. Заморожування значних коштів у незавершених об'єктах. Диспропорційне і нерівномірне формування промислового потенціалу. Урбанізація (що призвела до ускладнення житлової та продовольчої проблем)Загальне одержавлення засобів виробництва. Згортання непу б утвердження КАСЦентралізація економічного життя. Посилення експлуатації трудящих Зниження життєвого рівня населення Репресії проти технічної інтелігенції

Заперечити « - » або ствердити « + » наведені положення.1929 р. називають роком «великого перелому». ХТЗ було збудовано за 18 місяців.Індустріалізація почалася з легкої промисловості.Індустріалізація створювала умови для проведення колективізації. Форсована індустріалізація була єдино можливим шляхом подолання відставання від західних країн.«Шахтинська справа» відбулась у 1935 р.Індустріалізація СРСР (УСРР) — це трудовий подвиг народу. Під час Індустріалізації матеріальні стимули переважали над моральними. О. Стаханов встановив свій рекорд видобутку вугілля за зміну в роки першої п'ятирічки. Форсована індустріалізація — це прояв далекоглядності керів­ництва ВКП(б) в умовах ворожого оточення.

Прочитайте наведені нижче оцінки різних істориків розглядуваного періоду, прокоментуйте кожну з них. Чи вважаєте ви їх правильними? «Період реконструкції за своїми соціально-економічними наслідками посідає «чинне» місце поряд із такими історичними подіями, як жовтневий переворот 1917 р. та утворення СРСР. Якщо два попередні факти заклали політичну основу радянської держави тоталітарного типу, то соціалістична реконструкція забезпечила її соціально-економічні підвалини» (Л. Новохатько).«Початок індустріалізації означав не лише технічну реконструкцію, а насамперед докорінну реорганізацію економічних відносин, усієї системи управління промисловістю» (О. Малій, О. Реєнт).«Фактично йшлося про суспільство, в якому співіснували і змагались дві культури. В містах переважали радянські порядки; на селі, де жила більшість населення, зміни були відносно незначними... Сталін не був сильним теоретиком, але в критичний момент він висунув привабливе гасло... Сталін спонукав партію до будівництва «соціалізму в одній, окремо взятій країні», інакше кажучи, до перетворення СРСР — якнайшвидше і за будь-яку ціну — на сучасне індустріальне суспільство» (О. Субтельний).

Прочитайте наведені нижче оцінки різних істориків розглядуваного періоду, прокоментуйте кожну з них. Чи вважаєте ви їх правильними? «Прискорення економічного розвитку, створення новітніх галузей промисловості, осучаснення сільського господарства, модернізація всіх інших сфер життя були об'єктивною необхідністю, з якою в керівництві ВКП(б) погоджувались. ... Загалом за роки перших п'ятирічок за надзвичайно складних умов тоталітарного режиму трудящі України створили потужну індустріальну базу, що ввела республіку в коло економічно розвинених країн» (Ф. Турченко).«Росія — країна індустріально відстала. Необхідно її будь-що індустріалізувати... Проте п'ятирічний план все ж таки не здійснює царство соціалізму, він здійснює державний капіталізм. Найвищою цінністю визначають не інтереси робітників, не цінність людини і людської праці, а силу держави, її економічну міць. Комунізм у період сталінізму не без підстави можна сприймати як продовження справ Петра Великого» (М. Бердяєв).

Чи згодні ви з наведеним нижче документом? Дайте свою оцінку рівня життя населення.«Партия и правительство осуществляли крупные социальные мероприятия, направленные на повышение жизненного уровня советских людей... Большие средства выделялись на охрану труда и здоровья лю­дей, расходы на здравоохранение возросли более чем в 4 раза, осуществлен перевод рабочих на 7-часовой рабочий день».(История КПСС. 1949 г. издания.)

На основі документа вкажіть основні методи про­ведення індустріалізації. Що ставало справжніми причинами зривів вироб­ництва?«В 1928 г. в Шахтинском угольном районе Донбасса была раскрыта крупная вредительская организация, которая выводила из строя шахты, взрывала электростанции, устраивала поджоги на фабриках и заво­дах... Советский народ сурово покарал вредителей и диверсантов. Из шахтинского дела были извлечены уроки». (История КПСС. 1949 г. издания.)

«Індустріалізація — це об'єктивна необхідність, логічне продовження процесу, розпочатого ще при царському режимі, чи намір більшовиків через її практичне здійснення створити базу для перемоги «світової революції»?

Вивчити відповідний параграф. Вивчити конспект. Домашнє завдання