Презентація на тему "Суцільна колективізація в Україні"

СРСР в 1928-1939 рр. Суцільна колективізація

Працюючи над темою, ми з`ясуємо, чи можна цю «революцію» назвати війною режиму проти селянства? Село – основне джерело фінансування індустріалізації. Сталін називав колективізацію «революцією зверху». Український історик О. Субтельний зазначив: «…Сталінська «революція згори» спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців…”(О . Субтельний “ Україна: історія”)

Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.

▪ Чому питання про хліб набуло такої гостроти наприкінці 1920-х років?▪ Які проблеми для країни створювали хлібозаготівельні кризи? ▪ Чи є зображення на плакаті типовим для історичного періоду?Зі звернення ЦК ВКП(б) "До всіх організацій ВКП(б)" від 13 лютого 1928р. На січень 1928 р. ми мали найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати? Це означає, перш за все, кризу постачання робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовняних районів. Це означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави як для потреб усередині країни (на випадок неврожаю), так і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин. Сталин И. В. Сочинения. -Т. 11. - С. 10-11.

Хлібна криза 1927—1928 рр. і брак валюти, що надходила від продажу хліба за кордон, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації.

Ленінські принципи колективізації:добровільністьпоступовістьрізноманітність формперехід від нижчих форм до вищихурахування місцевих умовфінансова і матеріальна допомога міста селу. Сталінські принципи колективізації?

Колективизація сільського господарства- Створення великих господарств- Ліквідація куркульства. Підвищення закупіівельних цін на хліб. Розвиток кооперації

Перехід до суцільної колективізаціїКолективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х – на початку 30-х – років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств. Керівництву держави був потрібен механізм безперервного постачання хліба. Таким механізмом стали колективні господарства. В грудні 1927 р. на ХV з`їзд ВКП (б) було взято курс на проведення колективізації.

економічніполітичніКолективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи) Загроза форсованої індустріалізаціїНаявність умов для колективізаціїНеобхідність надійного джерела постачання хліба. Необхідність встановлення контролю над селянством. Невідповідність дрібнотоварного селянського господарства догмам більшовизму. Причини колективізації

Підготовка до колективізаці тривала у 1928-1929 рр. передбачала: - згортання НЕПу;- введення надзвичайних заходів: обшуків, величезних штрафів; - розпродаж майна неплатників податків і боржників, які не - здавали встановленої їм норми зерна; - депортації найнепокірніших селян у віддалені регіони країни;- заборону приватної торгівлі; - відмову від принципів кооперації. Як визначають причини, завдання колективізації сучасні дослідники?Чому сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації? Якими методами вона здійснювалась?

Налагодження каналу перекачування коштів на потреби індустріалізації із села в місто. Формування джерела дешевих продуктів харчування та сировини. Створення підконтрольної державі колгоспно-радгоспної системи. Ліквідація класу селян-господарів. Завдання колективізації

• Коли і як розпочалася суцільна колективізація? • Чому колективізацію називають “форсованою”?Квітень 1929 р. Прийняття XVI партконференцією 1-го п’ятирічного плану, який передбачав залучити до сільськогосподарської кооперації 85% населення, а у колгоспи — 18–20% (на Україні — 30%). Однак вже влітку лунають гасла «шалених темпів колективізації». Листопад 1929 р. Пленум ЦК ВКП(б), на якому генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор підтримав пропозицію Й. Сталіна, В. Молотова і Л. Кагановича завершити колективізацію протягом року. Січень 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», в якій планувалося завершити колективізацію на Україні восени 1931 р., або навесні 1932 р. Постанова закликала до «соціалістичного змагання по організації колгоспів». Лютий 1930 р. Лист-директива С. Косіора місцевим партійним організаціям, в якій ставилося завдання: «Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної кампанії, а всю Україну — до осені 1930 р.»

Суцільна колективізація – масова колективізація, що охопила всі селянські господарства. Етапи колективізації

Курс на суцільну колективізацію проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б). 1929 рік Й. Сталін назвав «роком великого перелому» — «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села». Пригадайте, які події в світі відбулися в цей час?Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931 р. – весною 1932 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. – 70%). Партійне керівництво республіки стверджувало, що Україна має все необхідне, щоб іти прискореними темпами попереду інших союзних республік у справі колективізації сільського господарства.

{69 CF1 AB2-1976-4502-BF36-3 FF5 EA218861}Кооперація. Кожен виробник залишається власником. Зберігаються ринок та товарно – грошові відносини. Методи ведення господарства не вимагають насилля. Колективізація Відчуження кожного окремого виробника від коллективно виробленої продукції. Залежно від ступеня усуспільнення коллективні господарства поділяються на: ТСОЗи - товариства спільного обробітку землі, в яких колективізуються лише посіви. Артілі – колективізуються посіви та майно, але залишається присадибна ділянка та необхідний для її обробітку реманент. Комуни – селянські господарства повністю розчиняються в колективному. Колгосп може існувати без товарно – грошових відносин. Методи ведення господарства примусові.

Правління колективного господарства. Село Бокове, Кіровоградщина, 1930-ті рр.

Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Наступ на українське село здійснювали радянські, партійні органи, підтриманні робітниками великих промислових підприємств відомих в історії як «двадцятип'ятисячники». Не знаючи особливостей села, пройшовши короткотермінову підготовку, вони ставили перед собою мету «побудови соціалізму на селі» будь-якою ціною. Селян заганяли у колгоспи, використовуючи всі засоби адміністративного тиску. Усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й продуктивну худобу та птицю. Колективізація викликала впертий опір селянства:не бажаючи передавати худобу до колгоспів, селяни почали її масовий забій (поголів’я скоротилися у два рази, таке скорочення не вдалося подолати протягом 30 років), псування реманенту тощо;вступаючи до колгоспів, селяни всіляко намагалися ухилитися від роботи; збройний опір (на Україні ≈ 40 тис. повстанців).30 січня 1930 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»

Що об`єднує ці плакати та офіційні документи?Як ви розумієте терміни: куркулі, підкуркульники, розкуркулення?. Чому було висунуто гасло «ліквідувати куркуля як клас»? Офіційний документ. Гасла до XIV річниці Жовтня: Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм! Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання плану хлібозагтівлі!Правда. - 24 отктября 1931 г. Офіційний документ«Ми перейшли від політики обмеження …куркуля до політики ліквідації куркуля як класу». Й. Сталін. Правда. – 29 грудня 1929 р.

Думка дослідникаІснує думка, що такі надзвичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із забезпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати місто, робочий клас. Але це не так. Для внутрішнього ринку в ті часи хліба не вистачало. Йшлося про демпінговий експорт з метою здобути валюту на прискорену індустріалізацію. Дзюба І. Пастка… Думка дослідника Керівництво мало надію, що за індустріалізацію заплатять селяни; колективізація сільського господарства, яка проводилась у роки першої п’ятирічки і була покликана досягнути такого результату, примушуючи селян змиритися з низькими державними цінами на їх продукцію… Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм…Погляд дослідника. Про масштабність планів більшовицького керівництва красномовно свідчить той факт, що 1931 рад. закупки становили 30% світового експорту машин і обладнання, 1932 - майже 50%... Сталін і його оточення були переконані в тому, що потреби індустріалізації простіше і гарантованіше можна задовольнити, спираючись не на 25 - 30 млн. індивідуальних сел. госп., а на 200-300 тис. колгоспів. На цьому ґрунті визріла думка про кардинальну зміну вектора залежності: не держава мусила залежати від значної кількості неконтрольованих сил індивідуальних сел. господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусили перебувати у залежності від держ. структур. Довідник з історії України.

Сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації, тому що шляхом прямого адміністративного впливу на колгоспи селянські ресурси можна було вільно викачувати в бюджет і будувати на цій базі промисловість, утримувати велику армію, управлінський апарат. «Колективізація». Картина Юрія Кугача.

Селяни подають заяву про вступ до колгоспу

Для надання допомоги місцевим властям в село було направлено 25 тис. міських комуністів («двадцятип’ятитисячники»)З якою метою «двадцятип’ятитисячники» поїхали в село?

Куркулі - заможні селяни, основою добробуту яких була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість. Підкуркульники – незаможні селяни, які не хотіли вступати в колгоспи. Розкуркулення – політика знищення селян - власників адміністративним примусом для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також депортацією репресованих селян на відбудови. Мета розкуркулення: Передати колгоспам найприбутковіші селянські господарства із землею та реманентом. Вилучити значні запаси сільськогосподарської продукції.

Розкуркулення – позбавлення селян власності1929 р. – перехід до суцільної колективізації. «Ліквідація куркульства як класу»

1929 р. – перехід до суцільної колективізації. «Ліквідація куркульства як класу»

I – розстріл або заслання до Сибіру. Методи покарання «куркулів»II – конфіскаця всього майна, заслання сімей у найвіддаленіші райони – на Північ, Сибір, Урал, Казахстан. III – часткова конфіскація майна, розселення в спецпоселеннях за місцем проживання під контролем каральних органів. В роки колективізації в СРСР було «розкуркулено» 10 млн. осіб. Розкуркулені покидають село

Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин. УРСРвиселяється30 – 35 тис.родин. Півн. Кавказ та Дагестанвиселяється20 тисродин. Середньоволзький крайвиселяється8 – 10 тис.родин. Ц. Ч. О.виселяється10 – 15 тис.родин. Нижньоволзький крайвиселяється10 – 12 тис.родин. Білорусіявиселяється6 – 7 тис.родин. Сибірвиселяється25 тис.родин. Уралвиселяється10 – 15 тис.родин. Казахстанвиселяється10 – 15 тис.родин● З яких територій СРСР висилалась найбільша кількість родин? ● З чим це, на вашу думку, було пов`язане? ● На які категорії поділяли куркулів? ● Які форми репресій застосовували проти них?

«Розкуркулення» селянства. У ході колективізації постало питання про долю заможних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, лютих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів. Насправді лише невелика їх частина використовувала найманих селян. Як правило, основою їхнього добробуту була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість. Ця частина селянства була найміцніше зв'язана із землею й не бажала з нею розлучатися. Одна з причин розкуркулення – забезпечення колгоспів матеріальною базою.

«Розкуркулення» селянства. З 1927-1928 рр. у політиці держави щодо заможного селянства з'являються нові акценти. Було посилено оподаткування, обмежено оренду землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, реманент. Заможники почали ділити землю між членами сім'ї, розпродавати майно й худобу та переїжджати до міста. Наприкінці січня 1929р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Особливо інтенсивно терор проти заможних селян провадився в перші місяці 1930 р. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90-95 млн крб. Характерно, що під «розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. їх називали «підкуркульниками». По суті, кампанія «ліквідації куркульства як класу» була формою репресій щодо всього селянства. Загроза «розкуркулення» висіла над селянами й примушувала їх вступати у колгоспи. Виселення куркуля

Підсумки розкуркулювання“Куркульськими” вважалися господарства розмір прибутку яких становив більше 300 рублів у рік на одного члена сім’ї;Й. Сталін переконував, що “куркульські” господарства становлять 5%, з них 2-3% - дуже заможні;У період “розкуркулювання” було ліквідовано щонайменше 3 млн. господарств і репресовано понад 10 млн. сільських жителів. Отож було знищено не 5%, а 11-12% найпрацьовитіших, умілих і старанних хліборобів.

• Наскільки повно й об’єктивно відображають фото ті процеси, що відбувались в Україні? • Як ви розумієте підписи під фото?• Які наслідки першої хвилі розкуркулення?У січні – березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України. Розправа з куркульством відбувалася "згідно закону", долю куркулів визначали батрацько-бідняцькі збори. До березня 1930 р. близко 3,2 млн. селянських господарств України вступили до колгоспів. «Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?» Висилення куркулів

Насильницьке створення колгоспів На виконання рішень Москви партійно-державний апарат України виступив з рядом власних ініціатив щодо прискорення темпів колективізації. 24 лютого 1930 р. С. Косіор підписав лист-директиву місцевим партійним організаціям України, в якій ставилося завдання: «Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної кампанії, а всю Україну - до осені 1930 р.». Таким чином, вузьке коло партійних намісників центру, яким належала вся повнота влади в республіці, скоротило строки колективізації на 1—1,5 року. У січні 1930 р. голова Колгоспцентру СРСР Г. Камінський, виступаючи перед представниками районів суцільної колективізації, сказав: «Якщо... ви перегнете палицю і вас заарештують, пам'ятайте, що вас заарештували за революційну справу». Отже, партійні й державні керівники заздалегідь «відпускали гріхи» насильникам, звільняючи їх від будь-яких правових чи моральних норм.

Насильницьке створення колгоспів У Ровеньківському районі тієї ж округи уповноважений районний суддя засудив селянина до двох років ув'язнення за те, що він не вступив до колгоспу. У с. Григорівні Амвросіївського району Сталінської округи місцевий кооператив під тиском сільради перестав видавати товари тим біднякам, які не вступили до колгоспу. С. Косіор у звіті ЦК КП(б)У XI з'їзду КП(б)У (червень 1930 р.) визнав: «... Кожний партпрацівник на селі міг робити все, що йому заманеться». Зростали темпи колективізації. Якщо на 20 січня 1930 р. у республіці колективізовано 15,4 % селянських господарств, то на 1 березня - 62,8 %. До колгоспу забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птицю. Колективізація перетворювалася на комунізацію.

Форми боротьби селян проти колективізації1930 р. – відбулася форсована колективізація. Терористичні акти проти представників органів влади. Масовий забій власної худоби. Приховування зерна. Підпали колгоспних будинків. Повернення вилученого зерна. Окремі селянські виступи. Найсильніший опір чинили селяни на Кубані, Волзі й Дону, в УкраїніЗаарештовані за спротив колективізації

● Коли і чому Й. Сталін засудив «перегини» у колгоспному будівництві?● У чому суть «перегинів» у колективізації? ● Які наслідки для колективізації мали Березневі директивні документи?2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.14 березня ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про боротьбу з виправленнями партлінії в колгоспному русі”, яке вимагало від місцевих парторганізацій усунути допущені помилки. Було наголошено на обов'язковості принципу добровільності при утворенні колгоспів. Згідно з новою редакцією Примірного Статуту сільгоспартілей, надрукованою в березні у газеті "Правда", колгоспникам надавали право мати корову, дрібну продуктивну худобу і присадибну ділянку. Березневі директивні документи внесли заспокоєння в селянські маси. Почався істотний відплив з колгоспів. З 10 березня по 20 червня 1930 р., тобто протягом 100 днів, із колгоспів вийшло 1593,8 тис. сільських господарств. Дозволом на вихід скористалася майже половина колгоспників. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося майже 1/3 селян України.

• Які суперечності в офіційних документах ви бачите? (Зверніть увагу на дату іх появи)● Про що це свідчить?Погляд політика. Неможна насаджувати колгоспи силою, це було б безглуздо і реакційно. Сталін Й. Запаморочення від успіху. Березень, 1930 р. Офіційний документ З постанови грудневого (1930р.) пленуму ЦК КП (б)У … Наступної весни подвоїти сучасний рівень колективізації та протягом 1931р. в основному закінчити суцільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів України (степ). Нещадний наступ на глитая по всьому фронту (хлібозаготівлі, фінансові заходи тощо), ліквідація куркуля в районах суцільної колективізації… і повинні стати складовою частиною боротьби… за здійснення суцільної колективізації. Комуністична партія України в резолюціях та рішеннях…Восени 1930 р. розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення.

Маневр сталінського керівництва. Події набували таких загрозливих масштабів, що ігнорувати їх було неможливо. 21 лютого 1930 р. у Москві відбулася нарада партійних керівників РСФРР і УСРР за участю Політбюро ЦК ВКП(б), що розглянула заходи щодо виправлення становища. На початку березня 1930 р. Й. Сталін виступив у «Правді» зі статтею «Запаморочення від успіхів», де засуджував «перегини». Але головна відповідальність за «викривлення партлінії» покладалася на місцеве керівництво. Тоді ж було опубліковано Примірний статут сільськогосподарської артілі, котрий давав колгоспникам право мати корову, дрібну живність, присадибну ділянку. 14 березня ЦК ВКП(б) ухвалив спеціальну постанову, якою зажадав від парторганізацій усунути допущені помилки. Ці документи дещо заспокоїли селянство. Почався масовий його відплив з колгоспів. Лише наприкінці 1930 р. цей процес було припинено.

Телеграма жителів с. Гельм'язів Шевченківської округи до Наркомзему УСРР 29 березня 1930 р. От імені 300 господарств, що вибули із знов організованих колгоспів, а також поодиноких господарств, запитання. Наша місцева влада як села, так і районна відмовилась одводить яровий клин, що визиває велику схвильованість людності, і не повертає с/г реманенту, живого і мертвого, і різного майна, що внесли до колгоспу. Прохають бідняки, в чім і розписуються три особи за всіх. М. Баран, М. Кодош, X. Галян. Колективізація і голод на Україні. 1929-1933. 3б. документів і матеріалів. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 157 Що означало право виходу з колгоспів? Чому влада не повертала майно селянам? Про що це свідчило?

1937 р. – завершення колективізації2,5096,00 Колективізовані сільськогосподарські угіддя, %77,7067,8032,506,60192819291930193119321937

Наслідки колективізації

Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі. Українські хлібороби фактично були розселені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувалося споживання на селі: за 1936-1939 рр. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення). Колгоспникам з 31 грудня 1932 р. не видавали паспортів.

● Яку відповідь на запитання “Хто кого” дає джерело? ● Як вона співввідноситься з документами?Газетне повідомлення. Колективізація перемагає У 1931 році Радянський Союз утричі перевищив намічений п’ятирічним планом на останній рік відсоток колективізації. Ще два роки тому в 1929 році ми мали всього тільки 7,5 відсотка господарств, які вступили до колгоспів; через рік їх було вже 21,7 %, а тепер 62%. Питання «хто кого» в сільському господарстві вирішилось на користь соціалізму. 1932 рік, останній рік п’ятирічки, буде роком завершення в основному колективізації в СРСР. Комсомольская правда. 1 января 1932г. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств. Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава наклала величезні податки на всіх, хто ще виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни були змушені вступати до колгоспів. Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 р. більшість селянських дворів перебували у колгоспах. На той час ще залишалося 154 тис. одноосібних дворів, що становило менше ніж 4% загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю.

Зміни у житті, побуті й психології селян. Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, аджде весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі. Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувлося споживання на селі: за 1936-1939 рр. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення). Колгоспникам з 31 грудня 1932 р. не видавали паспортів. Чи згодні ви з тим, що колгоспна система була державною формою закріпачення селянства?

Державне закріпачення селян. Колгоспна система стала символом неволі, своєрідною копією кріпосного права, оскільки після запровадження у містах системи внутрішніх паспортів у грудні 1932 р., селянам вони не видавалися, що робило їх безвиїзними. Перший радянський паспорт.

Під час колективізації на селянські поля вийшла великакількість нових тракторів

Для забезпечення успішної колективізації з 1928 р. створювались державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів (МТС – машинно – тракторні станції).• Порівняйте джерела за якомога більшою кількістю ознак. • На кого вони були розраховані? • Які враження викликають вони у вас? • Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури? Наскільки об`єктивну інформацію вона надає читачам журналу “Комар”?, що видавався в Західній Україні. Карикатура із західноукраїнського часопису “Комар”. 1933 р. Використання тракторів у сільському господарстві. Фото з радянської газети початку 1930 – х рр.

Машинно - тракторні станціїДля забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів. Ці підприємства одержали назву машинно-тракторних станцій (МТС). Їхнім завданням було виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів — головним чином тракторна оранка і комбайнове збирання хліба. Перша в Радянському Союзі МТС була створена у 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Берегівського району Одеської округи. Істотного впливу на сільськогосподарське виробництво МТС на початку колективізації не справили: в колгоспах переважала ручна праця, гужовий транспорт і традиційна агротехніка. Натомість інше завдання МТС — посилення впливу держави на село — вони забезпечували.

Середній збір з 1 гектара (в центнерах): Порівняйте урожайність основних сільськогосподарських культур в 1933-1938 і у 1895-1904 рр. Що можна сказати про економічну ефективність колгоспного ладу?

Колгоспна система - форма закріпачення селянства. Тотальний контроль з боку держави за діяльністю колгоспів. Основне завдання колгоспу – постачати дешевий хліб державі. Мізерна оплата праці. Колгоспники в основному покладалися на присадибні ділянки. Сталінське керівництво, ввівши у 1932 р. паспортну систему в місті, фактично прикріпило селян до землі, зробило їх державними кріпаками, об'єктом середньовічної експлуатації.

Колгоспний лад як економічний фундамент тоталітаризму. Колгоспний лад до дрібниць регламентував виробництво: за вказівкою згори визначалося, де, коли і що сіяти, як обробляти, коли і яким чином збирати врожай. Це вбивало селянську жилку, винахідливість, кмітливість, уміння читати книгу природи. Примусова знеособлена праця була неефективною, селяни великою ціною платили за зростання сільськогосподарського виробництва. Радянський агітаційнийплакат кінця 30-х рр. ХХ ст.

“Жити стало краще, жити стало веселіше”Тим часом офіційна пропаганда малювала картину щасливого, заможного життя колгоспників. Радянський плакат кінця 30-х рр. ХХ ст.

Завершення колективізаціїНа кінець 1937 р. суцільну колективізацію в Україні було завершено. В УСРР нараховувалося 27,3 тис. колгоспів, які об’єднували 96,1 % селянських дворів і обробляли 99,7 % посівних площ. Колгосп у роботі. Худ. З. Пічугін.

Що таке колективізація?Що спонукало сталінське керівництво перейти до суцільної колективізації? Якими методами вона впроваджувалася в Україні?Чому здійснювалася політика ліквідації куркульства як класу?Які наслідки суцільної колективізації?

Продовжіть речення. Колективізацію називають війною режиму проти селянства, тому що…Домашнє завдання: опрацюйте параграф, підготуйте відповіді на запитання до параграфу. * Проведіть дослідження (опитування чи інтерв`ю) та з`ясуйте, чи торкнулися процеси колективізації вашої родини. Яким чином? Запишіть результати свого дослідження. Колгоспи стали новою формою «закріпачення селян», бо встановили: економічну залежність селян від держави — обов’язкові поставки продовольства державі позбавляли селян засобів до самостійного існування (трудодень — «палка»; колгоспи — «колонія пролетарської індустрії»);політичну залежність — відсутність (з 31 грудня 1932 р.) паспортів у селян.