Презентація на тему: "Світове господарство і міжнародні економічні відносини"

Тема . СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ1. Поняття світового господарства та міжнародний поділ праці 2. Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі3. Міжнародний рух капіталів4. Основні напрями економічної глобалізації та її наслідки

Світове господарство - це сукупність усіх національних економік світу та економічних взаємозв'язків між ними . Високорозвинуті країни - посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це — індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Вони виробляють майже 3/4 ВНП світу. Країни перехідної економіки – колишні соціалістичні країни, що перебудовують національну економіку відповідно до ринкових засад. Нині до таких країн належить більшість колишніх республік Югославії та країн СНД. Країни, що розвиваються (або країни третього світу) – є найчисленнішою групою (понад 100 країн). Більшість країн, що розвиваються, є аграрними. Вони вивозять на світовий ринок продовольство чи сільськогосподарську сировину. З галузей промисловості переважає добувна.

Високорозвинені країни:країни «великої сімки» — США, Японія, Німеччина , Великобританія, Франція, Італія, Канада. високорозвинені західноєвропейські країни: Швеція, Швейцарія, Норвегія, Фінляндія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, , Австрія;країни середнього рівня розвитку з високими темпами соціально-економічного прогресу: Ісландія, Ірландія, Португалія, Греція, Туреччина

Країни, що розвиваютьсяа) нові індустріальні країни - латиноамериканські (Аргентина, Бразилія, Мексика) та азіатські(- Південна Корея, Сінгапур і Тайвань); б) нафтодобувні - Алжир, Бруней, країни Перської затоки, Лівія; в) малі острівні країни - Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Кіпр, Сейшельські острови

Класифікація міжнародної торгівлі: Залежно від об'єктів: торгівля товарами і послугами. За способом взаємодії суб'єктів: традиційну і зустрічну торгівлю та торгівлю спеціалізованою продукцією. Звичайну, дискримінаційну і преференційну види торгівлі виділяють за специфікою регулювання.

Експорт товарів і послуг за підсумками І кварталу 2020 року зменшився на 0,8% (на 118,8 млн дол.) у порівнянні з показниками І кварталу 2019 року та склав 14,7 млрд дол. Найбільша питома вага в українському експорті належить:продукції АПК та харчової промисловості (46,2%),продукції металургійного комплексу (19,4%),продукції машинобудування (11,0%),мінеральним продуктам (9,9%). Зменшення експорту товарів відбулося до країн: Америки – на 22,6%;Європи – на 9,3%;СНД – на 4,5%. Збільшення експорту товарів відбулося до країн: Австралії та Океанії – на 83,3%;Азії – на 16,8%;Африки – на 1,6%.

№ з/п. Назва країни. Експорт товарів,млн дол. Темп зростання/зниження, І квартал 2020 року до І кварталу 2019 року, у %Питома вага країни у загальному обсязі експорту товарів з України, у %1 Країни ЄС (28)4 788,491,439,12 Китай1 253,4195,710,23 Туреччина670,5105,05,54 Російська Федерація646,785,25,35Єгипет636,897,65,26Індія470,874,33,87 Білорусь353,4104,42,98 Республіка Корея212,9227,31,79Ірак188,1119,41,510 США187,667,71,5 Основними торговельними партнерами України в експорті товарів у І кварталі 2020 року були:

За 9 місяців 2020р. експорт товарів становив 35017,8 млн.дол. США, або 94,4% порівняно із 9 місяцями 2019р., імпорт – 37962,1 млн.дол., або 85,7%. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 230 країн світу.Імпорт товарів і послуг у І кварталі 2020 року зменшився на 3,7% (на 0,6 млрд дол.) у порівнянні з показниками І кварталу 2019 року і склав 14,7 млрд дол.Імпорт товарів зменшився на 3,4% (на 0,5 млрд дол.) і склав 13,3 млрд дол. Найбільша частка у загальному обсязі імпорту припадає на:продукцію машинобудування (31,1%),продукцію хімічної промисловості (21,2%),мінеральні продукти (17,7%),продукцію агропромислового комплексу (12,7%),продукцію легкої промисловості (6,0%).

Міжнародний рух-капіталу- процес вилучення частини капіталу з національного обороту даної країни і застосування його в економічній діяльності інших країн. Вивезення капіталу у формі підприємницького капіталу відбувається тоді, коли іноземний капітал інвестується в промислові, сільськогосподарські, транспортні, торгові та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або придбання діючих підприємств чи прав власності на них. Другою формою є рух позичкового капіталу. Це надання кредитів урядам або приватним особам інших країн, вкладення коштів на банківські або інші рахунки фінансових організацій за кордоном. Формою міжнародного руху капіталу є також іноземна економічна допомога. Це будь-який притік капіталу, що надається країні, яка не в змозі одержати кошти шляхом звичайних ринкових механізмів. Сюди відносять довгострокові позики під невисокі відсотки.

Прямі іноземні інвестиції За перше півріччя 2019 року до України надійшло 1 млрд 251 млн доларів, з них з країн ЄС – 882 млн (70%), з інших країн – 378 млн доларів (30%). При цьому вибуло акціонерного капіталу на 729 млн доларів. На різниці валютних курсів додалося 520 млн доларів і ще + 309 млн доларів склала зміна вартості, втрати, перекласифікація інвестицій тощо.

Найбільше іноземних інвестицій до початку 2019 року вдалося залучити Києву – 17 млрд 661 млн доларів загальних інвестицій (включаючи й перше півріччя 2019 року). Друге місце посідає Дніпропетровська область (3 млрд 617 млн доларів), третє – Київська область (1млрд 639 млн доларів). Найменше інвестицій від загальної кількості (станом на 1 січня 2019 року) надійшло до Чернівецької (52 млн доларів), Тернопільської (107 млн доларів) та Рівненської (132 млн доларів) областей.

Глобалізація - це процес інтеграції, глобальної інформатизації, розгортання єдиних світових комунікацій, завдяки яким кордони земної кулі зникають. Економічна глобалізація проявляється у поглибленні процесів обміну товарами і послугами, розширенні міжнародного руху капіталів, посиленні трудових міграційних процесів у межах світового господарства, зростанні ролі міжнародних науково-технічних зв'язків. Глобалізація виробництва. Це процес інтеграції господарської діяльності суб'єктів приватного капіталу у всесвітньому масштабі. Глобалізації торгівлі. Суть її полягає у лібералізації міжнародної торгівлі, розширенні її масштабів і географічній мобільності, скороченні обмежень на шляху руху товарів та послуг між різними країнами світу. Фінансова глобалізація - рух фінансових ресурсів здійснюється на міжнародних фінансових ринках.