Розкрити обставини приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського та його відставки; охарактеризувати основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики гетьманату; розвивати навички роботи з різними джерелами знань; критично аналізувати інформацію, пояснювати і оцінювати, систематизувати історичні факти; формувати уміння працювати у групах; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій України. Мета уроку:
Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьмана. Продовжувати вчити встановлювати причинно – наслідкові зв’язки. Працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору. Розуміти,що для створення об'єднаної, сильної держави необхідна самовіддача всіх верств населення країни та патріотична діяльність видатних історичних постатей. Завдання уроку:
Після цього уроку учні зможуть : Називати хронологічні межі правління П. Скоропадського . Засвоїти основні дати і терміни. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української Держави Скоропадського. Описувати соціально-економічне становище, настрої населення за часів правління Скоропадського. Формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української Держави. Очікувані результати :
Скоропадський Павло Петрович(1873 – 1945) – визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України(1918 р.)«Я, гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців докладав усіх сил,щоб вивести край з того тяжкого становища, в якому він опинився. Бог не дав мені сил справитись із цим завданням. І нині я, з огляду на умови,які тепер склалися, і керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади» З тексту зречення П. Скоропадського від влади
Символіка Української Держави Символом гетьманської влади став старовинний козацький герб «козак з мушкетом». 17 травня гетьман затвердив тризуб атрибутом військового одягу. Державна печатка була виконана Г. Нарбутом і поєднувала «козака з мушкетом» і тризуб. Було затверджено також і новий опис прапора Української держави. Ним стало полотнище з синьої та жовтої горизонтальних смуг. Проте було змінено порядок розташування смуг (до Скоропадського синя смуга містилася знизу, жовта — угорі).
Гетьман всієї України. Генерал Павло Скоропадський. Гетьман всієї України. Генерал Павло Скоропадський користувався популярністю серед військовиків і на з'їзді Українського вільного козацтва 18 жовтня 1917 року його було обрано почесним військовим отаманом. Державний переворот і проголошення Скоропадського гетьманом Української Держави П. Скоропадський утворив Гетьманський уряд під головуванням Ф. Лизогуба
Внутрішня політика П. Скоропадського{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Політико-адміністративний устрій. Економічний розвиток. Національно-культурний розвиток. Військова справа. Зміна державного устрою: УНР на чолі з колективним органом управління УЦР перетворена на Українську Державу монархічного типу на чолі з гетьманом. Структура влади: Гетьман → Рада Міністрів → губернські й повітові старости → волосні старшини, у великих містах — градоначальники (усі посади призначалися, а не обиралися)Відновлення права приватної власності, у тому числі й на землю. Повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам (у перспективі — обмеження розмірів земельних ділянок 25 гектарами й наділення землею малоземельних хліборобів). Обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків тощо. Удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття українських банків). Розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини. Визнання української мови державною. Українізація освіти: відкрито український університет у Кам’янці-Подільському, засновано українські кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси; відкрито понад 150 гімназій та велику мережу шкіл.27 листопада 1918 р.— створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру. Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським. Початок створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій загальною кількістю 65 тис. воїнів). Спроба відновлення українського козацтва
Основоположні документи : Української держави: «Грамота до всего українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій»29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло новее державне утворення — гетьманат «Українська держава».
Поразка Німеччини у Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори;Залежність української держави від австро-німецьких збройних формувань;Відсутніть дієздатної регулярної української армії;Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги;Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни);Виникнення опозиції гетьманській владі;Спроба знайти опру серед білогвардійців. Причини падіння гетьманату:
Внутрішня політика П. Скоропадського. Політико-адміністративний устрій. Зміна державного устрою: УНР на чолі з колективним органом управління УЦР перетворена на Українську Державу монархічного типу на чолі з гетьманом. Структура влади: Гетьман → Рада Міністрів → губернські й повітові старости → волосні старшини, у великих містах — градоначальники (усі посади призначалися, а не обиралися)Економічний розвиток. Відновлення права приватної власності, у тому числі й на землю. Повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам (у перспективі — обмеження розмірів земельних ділянок 25 гектарами й наділення землею малоземельних хліборобів). Обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків тощо. Удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття українських банків). Розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини
Внутрішня політика П. Скоропадського. Національно-культурний розвиток. Визнання української мови державною. Українізація освіти: відкрито український університет у Кам’янці-Подільському, засновано українські кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси; відкрито понад 150 гімназій27 листопада 1918 р.— створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру. Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським. Військова справа. Початок створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій загальною кількістю 65 тис. воїнів). Спроба відновлення українського козацтва
Установлення дипломатичних відносин із 12 країнами12 червня 1918 р.— підписання перемир’я з радянською Росією. Дипломатична боротьба з Австро–Угорщиною за повернення українських територій, які залишилися за межами України. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території - 12 дипломатичних і 42 консульських представництв з 24 держав. Боротьба за міжнародне визнання Української держави. Союз із Німеччиною. Установлення дипломатичних відносин з іншими країнами... Зовнішня політика гетьмана:
Сформував Кабінет міністрів (Голова - Лизогуб, міністр внутрішніх справ - Д. Дорошенко Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, поліція). У липні 1918 року був розроблений Проект загальних основ земельної реформи – відновлення в державі поміщицького землеволодіння. Створення національної армії. Прагнув відродити козацтво в Україні. Реформована банківська мережа, вжиті заходи для становлення української грошової системи. Відновився залізничний рух. У гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Під цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій. Найважливіші досягнення були в національно – культурній політиці: Здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти. Прийнятий закон про обовязкове вивчення української мови. Відкрилися нові українські університети (Київ, Камянець-Подільський) 24 листопада 1918 р. відкрита Українська Академія Наук. Організована Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, історичний музей, Національний театр. Внутрішня політика П. Скоропадського
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}РІВЕНЬ ВІДНОСИНКРАЇНИНа рівні послів. Німеччина, Австро – Угорщина, Туреччина, Болгарія, Швейцарія, Швеція, Норвегія. На рівні дипломатичних представництв. Грузія, Азербайджан, Фінляндія. На рівні консулів та інших представництв. Польща, Фінляндія, Англія , Румунія , Дон, Крим . Дипломатичні відносини Української держави
Українська держава була найтривалішою і найміцнішою формою існування самостійної України періоду визвольних змагань 1917–1921 рр.• Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши дипломатичні відносини з 25 країнами.• Активізувалося економічне життя, стабільними стали українські гроші.• Великі зрушення сталися в національно-культурній сфері.• Почалося створення української армії, запроваджено прокурорський нагляд за діями німецьких та австро-угорських військових судів на українських земляхІсторичне значення Української держави П. Скоропадського
Влада управління в межах всієї Української держави належить виключно. Гетьману.• Гетьман стверджує закони, і без його санкції жодний закон не може мати сили. До прав Гетьмана належать:— призначення голови уряду;— затвердження за поданням голови Ради Міністрів та членів її Кабінету;— скасування Кабінету Міністрів у повному його складі;— призначення на посади і звільнення інших урядових осіб у разі,— коли для останніх не встановлено законом іншого порядку;— вище керівництво зносинами Української держави;— право вважатися верховним воєводою української армії і флоту;— оголошення окремих районів на військовому, осадному або виключному становищі.• Усі накази і розпорядження гетьмана повинні були закріплюватися головою уряду або відповідним міністром Повноваження гетьмана
Поглиблення економічної кризи. Розвал сільського господарства, що супроводжувався катастрофічним падінням промисловості транспорту та зв’язку. Населення України опинилося на межі голоду. Відкрите втручання в українські справи інших країн. Окупація німецькими й австро угорськими військами. Окупанти, відчувши себе господарями, взяли безпосередню участь в усунені УЦР від влади. Відсутність стійких демократичних традицій в українського суспільства. Прагнення Центральної Ради відродити їх увійшло в протиріччя з реальністю буття, тому що серед населення зростала популярність ідеї диктатури. Лідери Центральної Ради, конфліктуючи між собою й захоплюючись національною ідеєю, нехтували соціальними проблемами. Народ розчарувався в українських політичних партіях, що боролись між собою і жертвували загальнонаціональними інтересами. Це призвело до самоізоляції не тільки багатьох партій, а УЦР що спиралася на них. Причини занепаду Центральної Ради